Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Цікавинки та дивовижні події...

назад  1, 2, 3 ... 15, 16, 17
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Історії / Приколи / Анекдоти / Курьйози / Карикатури Сторінка 17 з 17
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняSerhiy86 © 01.08.17 16:46:34    

Александр Солярчук: "В 10-балльный шторм права на ошибку нет"

Команда украинских путешественников пересекла на катамаране Атлантический океан, преодолев более 9 тысяч 600 километров.

— Я нес ночную вахту у штурвала, когда наш катамаран накрыло циклоном и мы попали в неимоверно мощный, 10-балльный, шторм, — говорит капитан и руководитель экспедиции на парусном катамаране Ron Punch, предприниматель из Херсона Александр Солярчук. — В тот момент до Бермудских островов (находятся в Атлантическом океане напротив побережья США) оставалось около шести-семи миль, это 11—13 километров.

Мы уже неделю шли по океану с Кубы. На Бермудах нужно было закупить припасы для перехода через Атлантику и заменить одного члена команды. До острова, на котором нас ждала новый участник экспедиции Наталья, оставалось примерно час ходу. Однако в условиях сильнейшего шторма, при скорости ветра 50 узлов (93 километра в час), подходить к берегу было равносильно самоубийству. Единственный выход — уходить в океан. Я так и поступил: развернул судно в противоположную сторону от острова. Мы уменьшили площадь парусов до минимальной.

Стихия разогнала катамаран до 19,5 узла (36 километров) в час — скорости, в три (!) раза превышающей ту, на которой мы обычно идем. В столь сильный шторм наше судно могло запросто перевернуться. Специфика катамарана такова, что если он переворачивается, то в нормальное положение не возвращается. Это крайне опасно. Нужно было погасить скорость. Для этого я выбросил плавучий якорь (он сделан из тормозного парашюта для самолетов). Его почти моментально разорвало. У меня был еще один такой якорь. Спустил на воду и этот. Однако толстенный канат, к которому он был привязан, лопнул, словно нитка.

Для навигации я использовал обычный планшет, он лежал рядом. То ли порывом ветра, то ли толчком его пулей выбросило за борт. В экстремальных условиях доверить управление автопилоту или кому-либо из ребят я не мог. Поэтому простоял за штурвалом без перерывов 11 часов! Были моменты, когда физически чувствовал: еще секунда — и нас перевернет. К счастью, каждый раз удавалось с Божьей помощью предотвратить катастрофу.

— Вам было страшно?
— Да, но не за себя, а за команду. Права на ошибку я не имел. Кстати, это был первый в моей жизни 10-балльный шторм.

— Когда он начался, ребята обрадовались, кричали: «Наконец-то настоящие испытания!», — вступает в разговор жена руководителя экспедиции Ольга Солярчук. — Принесли фотоаппараты, начали фотографироваться. Я глянула на мужа. По выражению его лица поняла: ситуация опасная. Сказала остальным: «Надо уходить с палубы». Мы сидели в кают-компании в спасжилетах, с документами. Всем было очень страшно.

Несущееся на бешеной скорости судно бросало как щепку. Когда оно скатывалось в водные воронки, было ощущение, что летим в пропасть. Над катамараном горой вздымались волны, с дикой силой обрушивались на палубу. Я думала: «Если нас перевернет и мы окажемся в воде, вряд ли удастся добраться до спасательного плота». Но, как ни удивительно, меня посетила парадоксальная мысль: ни в каком другом месте быть сейчас не хочу.

Шторм бушевал долго. В какой-то момент кто-то из ребят сказал: «Надоело сидеть и бояться. Пойду-ка я спать!» — и удалился в свою каюту. Его примеру последовали остальные. Я чувствовала, что переживания не позволят мне уснуть, поэтому взялась за… вышивание. Попасть иголкой в нужные места на полотне было весьма непросто: все в руках подпрыгивало, бусинки бисера подскакивали, но я упорно работала. И знаете, в какой-то момент почувствовала, что это психологически помогло — страх отступил.

— Через 11 часов, когда скорость ветра упала с 50 до 30—35 узлов (55—64 километра в час), я решил, что могу передать штурвал своему старшему помощнику, — продолжает Александр Солярчук. — Буря постепенно ослабевала. На Бермуды мы пришли через 28 часов после начала шторма.

…Когда дошли до Азорских островов, двое членов экипажа сошли на берег и улетели домой. Мы приняли на борт троих новеньких. В результате частичной замены команды в ее составе стало четверо мужчин и четыре женщины. Таким коллективом мы дошли до испанского острова Мальорка. Тут следует сказать, что, кроме украинцев, в нашей экспедиции участвовали гражданки США, казах и россиянка. Переход через Атлантику продлился два месяца и пять дней, за которые мы преодолели 5 тысяч 200 морских миль (более 9 тысяч 600 километров).

На начало декабря нынешнего года планирую старт еще одного плавания через Атлантический океан. На этот раз в противоположном направлении — с востока на запад через теплые тропические широты. Стартуем с Кабо-Верде (островное государство, расположенное в 620 километрах от побережья Африки), финишируем на Кубе. Команду еще не собрал, приглашаю близких мне по духу людей в это плавание.

http://fakty.ua/240845-aleksandr-solyarchuk-v-10-ballnyj-shtorm-prava-na-oshibku-net
ПовідомленняSerhiy86 © 01.08.17 19:39:29    

Над Харковом встановили "парашутний" рекорд

Рекорд України в категорії парашутного спорту "Великі формації з перестроюванням" встановлено на аеродромі "Коротич" під Харковом.

"Напередодні у рамках проекту "Назад в майбутнє. 20 - way" під загальним керівництвом президента Федерації парашутного спорту України Олега Шаповалова 20 спортсменів-парашутистів і телеоператор - всі з різних регіонів України - вишикувалися у польоті у вигляді точної копії першого рекорду України "Великі формації" (рекорд за участю 20 спортсменів встановлено у 1995 р. в Одесі при стрибку із борту вертольота Мі-8 на висоті 4200 метрів - ред.), а потім п'ять разів підряд перебудували цю фігуру, тобто, усього було створено шість формацій", - відмітили в аероклубі.

Як стало відомо, цього разу парашутисти стрибнули і перебудувалися у вільному падінні на висоті 5 тис. 500 м. Примітно, що на борту літака Ан-28 спортсмени використали індивідуальні кисневі маски.

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2268155-nad-harkovom-vstanovili-parasutnij-rekord.html#

Відео:

https://www.youtube.com/watch?v=Tz6ar6iQQCE     20-way 6 points 2017 Ukrainian Bigway Record
ПовідомленняSerhiy86 © 01.08.17 19:53:54    

Двоє закарпатців пробігли 1000 кілометрів за 19 днів

32-річний Віктор Свириденко з Ужгорода разом із 35-річним Дмитром Джмелем із села Чертеж на Закарпатті пробігли 1000 км по північних узбережжях Іспанії за 19 днів.

— Свій дует назвали "Ушльопки". Це збірний образ людини, яка не може вписатися в навколишню дійсність. Так іронізуємо над собою. Ми проти будь-яких шаблонів і ярликів, — каже Віктор. Як і Дмитро, з дитинства займається бігом, орієнтуванням на місцевості. Обоє працюють системними адміністраторами.

Чоловіки познайомилися рік тому в Карпатах на змаганнях із трейлраннінгу — бігу природним середовищем у вільному темпі. Відтоді разом тренуються, ходять у гори.

— Любимо тривалі подорожі, — продовжує Свириденко. — Усе почалося минулої осені з походу на 560 кілометрів Карпатами. За день проходили по 40 кілометрів. Усю відстань подолали за 15 днів.

На початку 2017-го друзі почали готуватися до забігу Іспанією. Вибрали маршрут уздовж північного узбережжя країни. Його називають "Північним шляхом".

— Цим маршрутом ходять паломники до міста Сантьяго-де-Компостела. Там могила апостола Якова, — додає Дмитро. — Мали мінімальний набір — одяг, аптечка, підстилка, малий спальник, пічка, казанок, чашка, вилко-ложка. Ритм був шалений. Прокидалися о п'ятій-шостій ранку. Готували їжу. Продукти купували в супермаркетах звечора. У неділю в Іспанії майже все зачинене. Тож двічі довелося голодувати.

https://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_u-nedilyu-v-ispaniyi-majzhe-vse-zakrite/784686

До речі, команда "Ушльопки" - неодноразовий переможець пригодницьких перегонів Gorgany Race у класі "Трек" (дистанція 90 км).
ПовідомленняSerhiy86 © 19.08.17 21:09:50    

60-річний українець пробіг 125 кілометрів за добу

5 та 6 серпня у Вінниці пройшли змагання з екстремального виду легкої атлетики – довготривалого бігу.

У них взяли участь спортсмени і спортсменки з Німеччини, Польщі, Білорусі. Разом з іншими нашими співвітчизниками Україну представляв олександрієць Олександр Жосан.

Як і всі марафонці, спортсмен веде лік подоланим свого часу повним марафонам і їх у послужному списку Олександра вже не один десяток. Неодноразово він випробовував долю і в таких екстремальних видах, як наприклад, «нічний марафон» (забіг триває з 24.00 год. до 5.00 ранку) та інших виснажливих випробуваннях. А на початку квітня цього року Жосан вразив спортивний світ Олександрії, взявши участь в Одесі у традиційному забігу на 100 км. Бігти довелося увечері, майже у повній пітьмі, іноді під холодним дощем. 100-кілометрову дистанцію Жосан біг тоді вперше і подолав її за 13 годин 52 хв. З цим результатом в одеському супермарафоні він посів третє місце в особистому заліку. І хоча успіх дістався йому дуже нелегко, спортсмен запевняв, що не збирається зупинятись на досягнутому. Свого слова він дотримався.

Учасникам забігів у Вінниці пропонували на вибір три варіанти тривалості бігу: 48, 24 і 12 годин. За правилами бігти треба було по колу довжиною 1122 метри.

Олександрієць  вибрав біг тривалістю 24 години. Як розповів спортсмен, на цій добовій дистанції він жодного разу не відпочивав і майже не зупинявся, харчувався на ходу: іноді вода, лимон, бульйон у паперовій посудині – от і вся їжа для поповнення енергії.

А коли м'язи починали нестерпно боліти, доводилося робити декілька зупинок по 10 хвилин для масажу, щоб уникнути небезпечних у таких випадках судом (інакше – прощавай, успішний фініш, бігти буде неможливо фізично, судоми просто звалять з ніг).

«Масаж мені робив син Костянтин, який спеціально приїхав до Вінниці, щоб підтримати мене», – каже Олександр Карпович. І ще одна деталь: різні забіги розпочинались у різний час. Зокрема 24-годинний забіг стартував о 12-й годині, у саме «пекло», коли температура в тіні сягала 37 градусів. Олександр передбачав це і спеціально тренувався – робив довготривалі пробіжки в Олександрії з 6-7 ранку і до 14-15 годин. Але хіба ж можна звикнути до неймовірної спеки за декілька тренувань?

Тим вагомішим видався у кінцевому результаті успіх: наш земляк пробіг за цей час 125 км 620 м – а це майже три марафонських дистанції! Цього виявилося достатньо, щоб судді визнали Жосана переможцем у своєму віці. Крім того, показаним результатом він установив рекорд України у відповідній віковій категорії, за що отримав нагороди – медаль вищого ґатунку, грамоту та пам`ятний приз –  футболку з емблемою даного спортивного заходу. (До речі, найстаршим учасником вінницького довготривалого забігу судді визнали 76-річного бігуна з Білорусі).

«Настрій чудовий, організація змагання, прийом учасників – все відбулося на найвищому рівні. От тільки натер на ступнях криваві водянки, раніше такого не траплялося… Ну нічого, ось сходив у лікарню, отож обійдеться», – як завжди, бадьоро і оптимістично поділився з нами своїми враженнями наступного дня спортсмен. І пообіцяв… на досягнутому не зупинятись.

http://golosgromadu.info/oleksandriyets-probig-125-kilometriv-za-dobu/

Відео:

https://www.youtube.com/watch?v=QnJnx9NxHDo           Марафонець
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Історії / Приколи / Анекдоти / Курьйози / Карикатури Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 17 з 17
назад  1, 2, 3 ... 15, 16, 17

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU