Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Зимовий Петрос, або ось де чорти веселяться...

1, 2  далі
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Альпінізм / Скалолазання / Льодолазіння / Болдерінг / Драйтулінг / Скалодроми Сторінка 1 з 2
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняAndrey © 08.01.09 14:01:53    Зимовий Петрос, або ось де чорти веселяться...

Як завжди, після чергового досягнення, яке екстрімівська публіка вимагає тут описати, виникає проблема - а з чого почати? Само собою розуміється - з початку.
А з початку була ідея...
Якось, під час чергового пивопиття, один з наших екстрималів (не буду показувати пальцем) мені каже:
- Андрюха, а ти на Ельбрус хочеш?
- Хочу! - відповідаю я, ще не задумуючись Surprised  чим це може закінчитись.....
Для втілення такої ідеї в реальність потрібна серйозна підготовка і відповідно попали ми на лекції в школу від Екстрему. В план занять входить два зимові виїзди в карпати, один з яких відбувся 2-6 січня. Я не вникатиму в тонкості підготовки  до виїзду, в пошуки/купівлю/позичання спорядження і одягу необхідного для зимових походів, хочу тільки виразити безмежну вдячність Сані Воробйову за матеріальну і морально-психологічну підтримку!!!  Завдяки його порадам і рекомендаціям у нас все благопалучно закінчилось.

Отже виїзд... Пригоди наші почались ще у дорозі. Перша - це "комфортне" Wasko  добирання на вокзал, в маленькій машині по саму кришу напакованій нами і нашими рюкзаками... Друга - це не менш (а може й більш) комфортний загальний вагон поїзда Львів-Чернівці, білети на який у нас були чомусь тільки до Франківська (а треба було до Коломиї). В Франківську нас ввічливо попросили вийти... Vava  добре що поїзд стояв 15хв і ми встигли докупити білети...

 З Львова нас їхала невелика банда - з 12-14 запланованих їхало тільки семеро - пятеро учасників Lviv Extreme Club (я, Ігор, Віка, Назар і Олеся) і ще двоє відвідувачів альп-школи (Таня і Гриць). З інструкторів - Сенчина С.В. і Талан Сергій (в ролі інструктора). В Стрию до нас приєднались стрийчани з своїми інструкторами (їх було багацько, разом з нами получалось більше 20ти людей)
 Зранку в Коломиї мали трохи часу щоб поїсти гамбургерів/канапок, попити чаю/кави, Віка навіть взялась дресирувати місцевих собак (думали упряжку з ними замутити, як ескімоси)
І ось ми уже в електричці позавалювались один на одного, щоб доспати те, що в поїзді нам не вдалось. Та поспати не вдається, бо за годину-другу починають вимальовуватись на обрії обриси карпатських гір, всі кидаються до вікна щоб розгледіти їх. Search sky  На обличчях радість - ось уже дочекались, скоро ми там будем!!!! Yahoo  Потім милує око своїми краєвидами і мостами Яремче...  Ще кілька зупинок і ми уже починаєм поспіхом збиратись, одягаєм бахіли (якщо бути точнішим то такзвані "ліхтарики", які закривають черевик тільки зверху, а не повністю), окуляри і з нетерпінням чекаєм зупинки.
І от нарешті зупинка в Лазещині. На вулиці хороший морозець, небом зрідка повзуть білі хмарки, все навколо залите сонячним світлом, яке грайливо поблискує на морозному снігу. Кругом гори всіяні стрункими смереками і добряче притрушені снігом. Он та вершина то Говерла, а трохи справа від неї Петрос, - показує Сенчина на дві громадні вершини, які добряче виділяються зпоміж інших. І ми вирушаємо по сільській дорозі в ту сторону. В очі світить сонце, тому більшість йде в окулярах. Чомусь ми починаєм гнати Runner  як навіжені, дехто пару раз навернувся, в тому числі і я, зламавши при цьому окуляри і мало не лишивши ока на льдорубі Віки, яка йшла попереду (все обійшлось лише незначним синячком Vava  і поламаними окулярами Cool ). Біля пропускного рятувально-пошукового пункту чекаєм решту групи і Сенчину з Сергієм, які теж собі не спішать. Сенчина реєструє нашу банду, з всіх здирають по 3гр. за вхід у заповідник (то по студенському) і ми вирушаєм далі. Цього разу не спішимо, зате стрийчани вирвались вперед. Я то йду позаду, то вириваюсь вперед - щоб час від часу зробити фото. Дорога йде відносно рівно, іноді злегка піднімається вгору, тільки час від часу появляється лід по якому слизько йти. Десь за годину-півтора відчуваю, що натер ноги, Sad  та нічого не поробиш - треба йти далі. В районі третьої дня, після майже 4х годинної ходьби ми добираємось до табору "Казмєчік", де нас чекав невеликий відпочинок і вже приготований стрийчанами чай. Користуючись паузою в переході - заліпляю натерті ноги пластирем, з острахом думаю як я зможу піднятись на Петрос. Після півгодинного привалу вирушаєм далі, бо хочем встигнути отаборитись під Петросом ще завидна. Дорога стає крутішою, вже частіше появляються круті підоми. Тут Назар, який йшов першим, почав набирати хороший темп, ми за ним по пятах. Десь за пів-години, після чергового підйому, нам кажуть, що йдем ми зашвидко, дівчатам важко за нами, треба пропустити їх вперед і йти їхнім темпом. Як виявилось ще добряче відстали від всіх Олеся і Ігор. 15ти хвилинне очікування наштовхувало вже на тривожні думки...  Стрийська група в якій було більше всього дівчат починає повільно рухатись далі. Ми ще трохи чекаєм і вирішуєм вдвох з Назаром підніматись, бо треба ще палатку наверху ставити. Через деякий час догнали групу стрийчан з якими йшов і Сенчина, йдем разом з ними. Минули групу колиб (якщо можна їх так назвати) одна з яких була з пічкою. Правда вона виявилась зайнятою. Піднімаємось далі і тут нас обрадували - зараз буде крутенький підйомSmile І справді підйом почався... Спочатку один маленький, але досить крутий, через деякий час другий такий... І почалось! Піднімаєшся на одну горку, здається ось за нею уже все, рівна дорога, а тут на тобі ще один, за ним ще і ще... Wasko  Я спочатку вирвався вперед, щоб з висоти робити фото, і там же піднімався сам в метрах 10ти від групи. Та дуже швидко зрозумів якимось місцем, що йти мені чомусь важко... Важкий рюкзак тисне донизу, а тобі треба вгору підніматись... Дочекався я решту групи і прилаштувався десь третім-четвертим після Сенчини (він йшов першим) І пройшовши трохи зрозумів, що йти так набагато легше - нога в ногу за товаришем який перед тобою, бачиш тільки його мелькаючі ступні, вверх не дивишся... Нарешті нам вдалось здолати цей підйом, далі дорога йде лісом по схилу гори... За нею знову черговий підйом, перехід через потічок, який повністю засипало снігом і ми біля колиб під Петросом. Отут то і дався взнаки вітер, який прямо здував з ніг. Від нього не було порятунку навіть в колибах, там він теж добряче задував через щілини. Дві колиби, що були з пічками не могли б вмістити всю нашу банду, та й вони були вже зайняті. Тому всі (не маючи іншого виходу)почали розташовуватись у великій колибі розділеній на три частини. Пощастило більше нам - ми були окремо в маленькій колибі, яка і вітром менше продувалась. Зайнявши свої апартаменти ми одразу почали у них господарювати. Назар зайнявся примусом і добуванням води зі снігу, Віка з моєю допомогою поставила палатку. Палатку одразу встелили керіматами, два з яких в неї не влізли, але застосування їм теж знайшлось - один став захистом від вітру навколо примуса, інший просто встелили перед входом в палатку. Усі одразу почали переодягатись в сухий теплий одяг, тут нам з Вікою і стали в пригоді позичені пуховки. Goof  В палатку одразу уложили Олесю, закутавши її у всі можливі спальники. Вона добряче замерзла і ніяк не могла відігрітись в таких умовах. Ігор навіть почав її спиртом розтирати. Ми ж з Назаром вирішили зігрітись прийнявши того спирту трохи всередину... Drink  Перший кипяток, який нам вдалось здобути перетопивши купу снігу, пішов на приготування супу аля "гаряча кружка" і в термос на чай. Трохи відігрівшись ми почали думати про серйознішу вечерю, так як цілий день в наших шлунках нічого крім чаю і печенька не було. І забабахали ми гречку з тушонкою, таку смачну, що навіть в Олесі апетит зявився. Crazy  Повечеряли смачно гречкою і салом, запиваючи то все свіжорозбавленим спиртом, порозмірковували про майбутнє сходження на Петрос ми повкладались спати. Спати особисто мені холодно не було(спав в термобілизні і флісах) - дався взнаки теплий спальник, те що він був зчіплений ще з одним і те що нас було пятеро в такій малій палатці (3+1). Проте зранку уся палатка як і спальники була обмерзла добрячим інієм зсередини. Невідомо яка температура була в самій палатці, но зовні в колибі було -19. Погамавши геркулесової кашки з згущонкою Віка пішла на розвідку до решти групи (у нас на 9.00 планувався підйом на Петрос і ми поснідавши вже були готові до нього і позитивно налаштовані) Через якийсь час вертається і каже, що там усі в шоці з такого холоду, вже ніфіга не хочуть, інструктори ще з палаток не вилазять, а Сенчина на її запитання "Коли ми будем підніматись на Петрос?" тільки іронічно посміхнувся, мовляв - "яких Петрос в таку погоду!!!" Виходячи з такої ситуації вирішили спускатись вниз у ліс де нема вітру і ставати там табором (то за бажанням стрийчан, які добряче померзли, у нас же було величезне бажання все таки підніматись на Петрос). І знову вертаємось по вчорашній дорозі, добре що спускатись вниз трохи легше...  Добравшись до колиб внизу вирішуєм зупинитись в них. І тут дві новини - виявилось, що колиба з пічкою уже звільняється і стрийська група вирішила нас покинути, тобто їхати додому...  Попрощавшись з нами, залишивши нам бензину (нашого нам могло б не хватити) і пару чеколяд вони пішли на поїзд, а ми почали господарювати в нашому пятизірковому помешканні. Після смачного і ситного обіду вирішили походити трохи в кішках... Цим "трохи" оказався знову підйом на вищеописану висоту... Правда ми уже могли оцінити наскільки легший підйом без рюкзаків і в кішках (хочеться замітити, що нівкого з нас не було трекінгових паличок - це єдина порада якою ми знехтували і про що іноді жаліли) Спустились до колиби ми вже під вечір. Так як нас залишилось небагато (всього 11 душ) то ночували ми всі в колибі на широких нарах і під ними. Дежурні кочегари (Таня і Василь) всю ніч топили пічку, так що нам було теплоSmile А наступний день обіцяв нам сходження на Петрос (за словами Сенчини - "при любій погоді") Мене це особливо радувало!!!!
 І після смачного сніданку ми в кількості 10 чоловік ( Сенчина, Сергій, Віка, Олеся, Ігор, Назар, Таня, Гриць, Василь і я) вирушили Dance  на штурм Петроса. Внизу було майже безвітряно, мороз порядку 12-15 градусів, іноді політав сніжок. Небо затягнуте хмарами. Вершина г. Петрос теж ховалась в них. Наверху біля знайомих нам колиб попили чайку з родзинками і горішками, позатягували каптюшони/маски і вперед підкоряти Петрос. Ще знизу помітили Search sky  як хтось з гори спускається. Це були єдині люди яких ми зустріли за весь час підйому і спуску з вершини. Підйом досить важкий і місцями небезпечний. Десь на 1/3 дороги нас вирішує покинути Олеся... Sad   Та мабуть це було правильне рішення, в горах головне правильно розрахувати свої сили. Решта учасників продовжує шлях далі. І ось вона омріяна вершина, Yahoo  як правильно підмітив Сенчина, появилась зовсім несподівано!!! Аж Віка здивувалась - "Що це вже вершина?!" ...невірилось. Внизу все затягнуте хмарами й снігом, нічого майже не видно. На вершині одинока каплиця із зламаним верхом, повністю забита снігом і невідомо чим частково обпалена. Поруч із нею хрест, зігнутий під натиском вітру. Здається стихія тут не вщухає ніколи. Ніби уся нечисть злетілась сюди, щоб повеселитись перед Різдвом... Twisted Evil
 Ми посьорбали чаю, дожували родзинки (якими нас любязно всю дорогу пригощав Василь), пофоткались і почали спускатись вниз...  По дорозі вниз на чистому від каменів відрізку схилу (досить крутому) попробували спускатись на спині (а хто і на попі) і після набирання значної швидкості - зарубуватись льодорубом (страховка при зривах). Те саме повторяли і нижче по дорозі, де тільки дозволяв крутий схил. А в таборі нас уже чекав смачний рис, який ми оприходували разом з остатками різних наливок, відмічаючи таким чином наше сходження. Потім були розповіді із життя бувалих альпіністів і на десерт смачнюще карпатське морозиво, Crazy  приготовлене в гірських умовахSmile Час уже піджимав - потрібно уже збиратись... Та нам зовсім не хотілось покидати ці місця, які уже стали для нас рідними. Було бажання залишитись ще на день-другий... Але білети уже були куплені і після зборів та тривалої дороги нічними горами ми уже на станції в Лазещині чекаєм поїзд....
 Із нашої компанії усі вперше в зимових Карпатах, а я особисто взагалі вперше в справжніх КарпатахSmile Враження, які залишають гори, незабутні!!! Краса і велич майже незайманої природи, вкриті снігом гори і ліси наповнюють відчуттям свободи. Так би залишився тут назавжди, подалі від шумного міста і щоденних турбот.  Зараз тільки залишається сумувати за ними і з нетерпінням чекати наступної поїздки.
 Вдячний усім за чудову компанію і взаємну підтримку!!!! Clapping

P.S. Вибачайте за много букофф, так вже вийшло, я й так упустив дуже багато моментів.... Вдячний усім в кого вистачило терпіння дочитати до кінця

P.P.S. В багатьох місцях розповіді під словом "ми" мається на увазі конкретна особа, але із-за скромності наших умільців я вирішив(по їх проханнях) не афішувати їх

_________________
Кожна людина отримує саме те, що хоче. А якщо хтось отримує те, чого він не хотів — значить він хотів саме те, що отримав.
ПовідомленняZippo © 08.01.09 14:46:42    

Andrey написав(ла):
На вершині одинока каплиця із зламаним верхом, повністю забита снігом і невідомо чим частково обпалена. Поруч із нею хрест, зігнутий під натиском вітру
Трохи обгоріла від удару близкавки. Явно чорти постарались Very Happy

Andrey написав(ла):
Із нашої компанії усі вперше в зимових Карпатах
Бойове хрещення та ще й зимовим Петросом це вам не хухри мухри. Ви молодчаги Clapping Літні походи тепер будуть як сємочки Very Happy
_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ
ПовідомленняNadezda_95 © 08.01.09 15:40:30    

Clapping Вітаю з втіленням мрій у реальність! Так тримати! Good  Прочитала-ніби фільмець переглянула! А про чортів - то взагалі... Very Happy
Andrey, тобі завжди як не полин пахне, то чортики ввижаються... Crazy
П.С. А смайлик з собачкою- ну просто муся-пуся... Angel


Змінено: Nadezda_95 (08.01.09 15:43:26)
Повідомленняbotsman © 08.01.09 15:40:59    

Clapping Молодці Smile
ПовідомленняNeverland © 08.01.09 16:15:34    

Молодчинки!!! Жаль в мене піти не вийшло... Sad  Але нічого, ще надолужу...Smile
_________________
Non limitus huminis dolboyebus Smile
ПовідомленняGreg © 08.01.09 18:04:09    

Та, файний вийшов похід  Good !!! я відкрив для себе зимові карпати ) чекаю наступного сходження  Happy
ПовідомленняLeona © 08.01.09 21:04:37    

Просто вами пишаюсь  Happy  Ви мої герої! Clapping
_________________
Выпей кофе, если тебе плохо. Лучше не станет, но хоть кофе выпьешь.
ПовідомленняVictorT © 08.01.09 22:57:21    

Впечатляет, отчёт вызывает уважение. А у Олеси обязательно будет "Другий підйом - перша вершина: Карпати, хх.хх.09", ну традиция у неё такая, ещё с парашютов Wink
_________________
Лучше день потерять, а потом за пять минут долететь © м/ф «Крылья, ноги, хвост»
Повідомленняborachok © 08.01.09 23:31:56    

Класно написано Анрюха, я ніби фотографії переглянув.
ПовідомленняAndrey © 09.01.09 11:56:49    

Ось і обіцяні фото
_________________
Кожна людина отримує саме те, що хоче. А якщо хтось отримує те, чого він не хотів — значить він хотів саме те, що отримав.
ПовідомленняNeochka © 09.01.09 12:48:35    

Ну шо народ, просимо вас долучатися до наших вражень  Smile  Smile  Smile
Лишайте коменти до фоток  Embarassed
ПовідомленняSjan4uk © 09.01.09 13:36:18    

фотки просто супер....а писати під кожною фоткою треба...клас...супер...вавSmile
Зимові Карпати...The Best!!!
А ви всі молодці....екстримали Clapping

_________________
Життя - це кайф, як не крути...
ПовідомленняLubko © 09.01.09 17:35:45    

ги ) 3-го числа ввечері я там до вас заходив. З Сенчиною балакав. Ми якраз з Петроса злізли, ось мої пригоди.

А ось ще фотоальбом колєґів з якими ми на петросівському схилі розминулися. І кілька панорамок.

_________________
Gott mit uns...
ПовідомленняCamomile © 09.01.09 19:10:49    

Розповідь супер, молодчинка Smile аж мураки по шкірі Goof
а в мну і пра скоро така традиція будеSmile
ПовідомленняAbsinth © 11.01.09 1:53:29    

Було жирнючо=), хоча і важкувато)), зимові гори -це щось Wink
Ну а розповідь -зачод!! Good  Clapping

_________________
Paranoid
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Альпінізм / Скалолазання / Льодолазіння / Болдерінг / Драйтулінг / Скалодроми Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 2
1, 2  далі

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU