Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Автоподорож Карпатами і закарпаттям

Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Цікаві місця / Екскурсії / Відпочинок / Флешмоб / Більярд / Боулінг Сторінка 1 з 1
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняGolem © 01.12.08 16:29:34    Автоподорож Карпатами і закарпаттям

Продовжуючи розкриття теми популярних місць де я не був і розвиваючи автотуризм(автоматрас) на Бескиді пропоную опис 100% автомандрівки по Карпатах на один день. Адже варіантів вело і піших походів вже є запропоновано багато, а от на питання знайомих "Де нам поїхати машиною на вихідні, шоб і гори побачити, і замки шоб були, і недалеко було, і ніде ходити ногами не прийшлося" відповісти не так вже і легко. Описаний маршрут просто насичений цікавими місцями, 2-3 годинні переїзду чергуються з прогулянками та екскурсіями, за вікном майже завжди захоплюючі краєвиди, так шо день дороги минає шивдко і зовсім невтомлює.

Виїхали о 3 ночі зі Львова, шоб як почне світати бути біля Синевира. Траса порожня, поодинокі міліцінери сплять на ногах і на посту, водії теж (не) дрімають. Шоб по можливості двічі не їхати тією ж дорогою Маршрут вибрано наступний:

Львів - Стрий - Долина - Міжгіря - село Синевир - Синевирська Поляна озеро Синевир - село Синевир - КолоЧава - Мерешор - Треблянське Водосховище - Драгово - Хуст - Хустський Замок - Мукачево Мукачівський Замок - Воловець - Стрий - Львів

Львів - Синевир 220км і приблизно 4 години дороги. Заїхати взимку вдалося майже під саме озеро. Літом можливо по асфальтованій дорозі заїхати аж на його берег. Дорога всюди асфальт, сніг місцями не прибраний але Таврії проїхати можна. Ранком всі спали, так шо платити ні кому не прийшлося. Машину лишили внизу на подвірї кафе (також безкоштовно) і рушили вверх.

Як то файно пройтися зранку! 15 хв неспішного підйому і ми на березі! Навколо засніжені схили озера, вдалині бовваніють статуї Сина і Вира, посеред озера звідкись взявся острів, плоти, якими катають влітку туристів, позамерзали прямо на воді. Навколо ні душі! Тиша і спокій. ПО невтоптаному снігу обходимо озеро, уважно фотографуючи його з усіх сторін, оглядаючи притоки теплої води, що немов вуж вгризлися в біле тіло синевира, випиваючи з нього кров, так шо аж острів посередині почав виступати. Легкий вітер неквапливо несе по поверхні сніжинки, утворюючи таким чином хвилі. Якраз встигаємо вернутися на попереднє місце шоб застати захоплююче видовище сходу сонця над озерною горою. Теплі жовті кольори наповнюють галявину, йдемо їсти канапки і пити чай. Сніданок на березі Синевиру з запахом хвої додає сил і піднімає настрій. Їдемо далі, попереду ше довга дорога. Тарас застерігає мене - "Не рахуй часу, погана прикмета".

Якшо до озера ми їхали в сутінках і нічого не бачили, то назад маємо змогу насолодитися навколишніми гірськими хребтами, долинами і полонинами. Попри всі побоювання дорога виявилася цілком прохідною і ми без жодних затримок доїхали до Треблянської ГЕС. Це величезна водойма, найбільша в Усіх Карпатах, води якої стримуються величною греблею і поступають на електростанцію, шо знаходиться нижче по хребту. Фотографуємо цю всю техногенну красу і їдемо далі.

Майже в кожному селі приходиться зупинятися і фотографувати місцеві церкви. Ну зовсім вони інакші, ніж ми привикли бачити. Готичний стиль в дереві справляє особливе враження. В одному з містечок привертає увагу церква зліва від дороги, яка височить на невеличкому горбку. До неї можна підїхати крутою, але камяною дорогою. Поруч старовинне кладовище, дзвінниця, все повністю деревяне. Дзвінниця не закрита, піднімаємося і легенько пробуємо дзвони на звук. Наскрізь пронизує особливе відчуття і енергетика цього місця, незмовляючись починаємо говорити пошепки, хоч і розуміємо шо нікого навколо нема. Нічо шо сама церква була закрита, все рівно ми щасливі та піднесені вертаємся до машини.

В Хусті були по 12. Після вїзду в місто справа є гора. Саме на ній і знаходиться замок. Заїхати можна з різних сторін. Лишаємо машину і стежкою йдемо вгору. Замок знаходиться троха в вбік від міста, автомобільної дороги в сам замок нема, та й пішки треба троха пройтися. Тому в середині не є сильно загаджено, надписів на стінах менше, ніж в аналогічних спорудах інших міст. Ну і сніг, він прикрив всі пластикові пляшки на землі, чим значно облагородив це місце. З самого замку відкривається гарний краєвид на Хуйст. Тут і обідаємо.

Не заїжджаючи в місто по окружній їдемо далі на Мукачево. Ксеня казала шо туда 40 км, насправді всіх 70 і по спідометру, і по вказівниках. Вона, напевно, попутала знак "40" з вказівником кілометражу  

Але нічо, дорога супер, пів 4 вже в Мучачево. На Замок можна виїхати, якшо від центру звернути зразу на ліво і за якийсь кілометр машина сама впреться в гірку з замком. Та й взагалі, після Львова Закарпатські міста досить прості і зрозумілі  Замок в Мукачево гарно відреставрований і дає чітке уявлення, як то було раніше. В замку за 5 грн можна ходити і фоткати все без обмежень, оглядати картинну галереї, численні виставки і музей. Але найцікавіше - це шикарна панорама, яка відкривається з терас замку. Все Мукачево на долоні, вдалині - засніжені схили Боржави, ближче - зміїне тіло Латориці. МОжна порозглядати всі храми і костели  Фоткаємо захід сонця і, накінець, то йдемо нормально їсти  Адже програма на нині виконана і можна розслабитися та погуляти центром міста який, між іншим, має дуже приємну, камерну атмосферу, схожий на домашній затишок і вишуканість баварських хазяйств.

Назад у Львів вертаємся за 2,5 години 230 км, весело обговорюючи прожите за день. Таке враження шо це, насправді, не одноденна мандрівка: відвідання Синевира і Водосховища було минулими вихідними, а Мукачева і Хуста - цими  Настільки багато вражень за один день! І якісь ми зовсім не втомлені. Напевно тому, шо всю дорогу весело говорили на різні Бескидські і не тільки теми, шо значно скорочувало час переїзду і робило його також корисним і повним нових вражень.

Якшо мати в розпорядженні два дні - маршрут можна продовжити до Ужгорода, в якому теж є на шо подивися/ Центр, Ужгородський і Невицький Замки, Деца у Нотаря (водії плачуть).

Автомобілі - велика перевага для таких мандрівок. Бо дає змогу достатньо щільно упакувати враження у наявний час. Плюс ціна, менша ніж проїзд іншим транспортом туда - назад  

ПС. По дорозі можна слухати Радіо Стрий 101.0 FM, гарна сучасна Українська музика.

Фото
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Цікаві місця / Екскурсії / Відпочинок / Флешмоб / Більярд / Боулінг Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU