Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Газети 20 ХВИЛИН та RIA ПЛЮС про сплав по Дністру

Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про нас пишуть, нас показують (ЗМІ) Сторінка 1 з 1
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняZippo © 13.10.08 10:28:56    Газети 20 ХВИЛИН та RIA ПЛЮС про сплав по Дністру

20 ХВИЛИН   [субота 11 жовтня 2008]



RIA ПЛЮС   [середа 8 жовтня 2008]



А також третій варіант в електронному форматі 20-ти хвилин


На Дністер — по осінній екстрим

Сплавляючись Дністром восени, можна сидіти на катамарані з горнятком гарячого чаю і спостерігати за неймовірної краси краєвидами і дивитися, як над річкою кружляють чорні лелеки, чайки і соколи

У сплав тернополяни і львів’яни з клубу "Lviv extreme club” вирушили, аби востаннє перед холодами помилуватися природою і  відпочити. Туристи орендували два катамарани у місцевого туристичного клубу “Кристал”, довезли їх до селища Нижнів, що на Івано-Франківщині. Саме звідти й почалася мандрівка річкою.

Слухали... тишу
Вийшовши з буса, усі помітили, що на дорозі до Дністра немає жодного сухого місця, саме болото. Тож взуття у всіх відразу намокло і забруднилося. Пощастило тільки тим, хто прихопив гумові чоботи.
— Спочатку, я вагалася: брати гумаки чи ні, бо вони багато місця займають, — розповідає Юлія Волошинська (25 р.). — Але бачу, що недаремно я їх взяла.
Іншим учасникам сплаву було страшнувато, коли вони уявляли, що три дні сидітимуть у катамарані з мокрими ногами. Закрадалася навіть думка повернутися додому. Проте на воді про мокрі ноги всі забули вмить. А коли керівник сплаву Любомир Лущинський (34 р.) сказав, що можна готувати сніданок, усі тривожні думки щезли взагалі. Закип’ятивши на спеціальних примусах воду, туристи готували собі попоїсти. Спочатку було навіть дивно пити чай, сидячи посеред річ­ки. Навколо — печери відлюдників, жовті і зелені дерева, птахи і тиша, яку порушували лише шум води і наші голоси.
— Давайте кілька секунд помовчимо, — запропонував пан Любомир, — послухаємо тишу.
Дійсно, у гамірному місті знайти ідеальну тишу не так вже й легко. Натомість слухати її на Дністрі і дивитися, як навколо змінюються, немов на екрані телевізора, краєвиди, та ще й попивати чай зі згущеним молоком — було просто казкою!

Одяг сушили над вогнищем
Гребти майже не доводилося. Течія була швидкою, і за день туристи долали 50 км. Люди сходили на сушу, аби оглянути цікавинки, що траплялися дорогою.
— Ми якось випадково натрапили тут на дуже цікавий водоспад, — розповідає Володимир Гулько (31 р.). — Йшли на шум води, щоб поповнити її запаси. Піднялися на схил і бачимо — краса неймовірна.

Той водоспад виявився справді дуже незвичним. Вода текла по оброслому мохом горбику. Під ним —  невеличка ніша, подібна на печеру. У ній можна було заховатись, як під грибочком. Проте вийти з-під водоспаду сухим не вдалося нікому з туристів. Ввечері мокрий одяг усі сушили над вогнищем.
Наступного дня група дісталася Раковця, де зупинилась оглянути стару башту. Подейкують, колись у селищі жив багатій, який і організував зведення цієї оборонної споруди з червоного каменю. Усередині башти досі є дерев’яні балки. Вони такі старі, що стали по­дібними на камінь.
В селищі Уніж тернополяни побували на місцевості, де два місяці тому проходив фестиваль.
— Тут скрізь були намети, — показала Юлія на яблуневий сад. — У покинутій фермі відбувалися майстер-класи і літературні читання.
На стінах ферми залишилися графіті, на вікнах — написи кольоровими фарбами “Уніжфест”. Поряд — дивний пам’ятник “Замордованим волонтерам”. Навколо — ані душі.

Причалили у Ниркові
На ночівлю частина туристів зупинилися біля схилу. Швидко розбивши намети, рушили вгору на каньйон, аби оглянути пейзаж, який відкривася зверху. Доки дісталися вершини — зайшло сонце. Небо стало світло-фіолетовим, навіть вода у Дністрі мовби змінила колір. Річка здавалася чистішою і спокійнішою.
В останній день усі вирішили завершити сплав не в Заліщиках, як планувалося, а у Ниркові, аби оглянути тамтешній водоспад. Чотири кілометри до водограю туристи йшли пішки через галявини, лісочки, струмки. Подолали шлях за годину.
Біля водоспаду стало якось сумно, бо зрозуміли: подорож закінчується — треба повертатися додому, до цивілізації. Мокре від роси взуття нагадувало, що непогано було б прийняти гарячий душ, а потім закутатися у сухий чистий одяг. А ще вдома потрібно було обов'язково спланувати нову цікаву та екстремальну мандрівку.

Автор Інна ПРИСТУПА
Скомуніздив звідси

_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про нас пишуть, нас показують (ЗМІ) Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU