Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Я і небо...

1, 2  далі
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про перший СВІЙ стрибок із парашутом Сторінка 1 з 2
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняNeochka © 15.09.08 12:38:52    Я і небо...

Я завжди хотіла стрибнути з парашута, але якось не виходило, то одне, то інше, і якось забувалося. Але в один прекрасний момент приходить відчуття, що все, пора пригнути і ти готова. Одногрупник спитав чи не хочу я стрибнути, секундне мовчання, і я без роздумів кажу – ТАК ХОЧУ. От і все.

              13 вересня, 6 ранку, підйом, зовсім не віриться, що сьогодні відбудеться стрибок, і ти зовсім не переживаєш. Прибувши на аеродром, заповнюєш анкету, проходиш лікаря. Роздивляєшся, хто ще розділить цей неповторний день.

             Інструктаж.
             Зібравши всіх нас, Олег Омелянович (наш інструктор) починає нас вчити, показує, розказує, але всі якось не дуже серйозно сприймають, сміються і жартують на  тему "не відкритого парашута і заповіту". Проходимо в клас і коли інструктор розказує, що необхідно робити в разі часткової і повної  відмови основного парашута, і от тут всі замовкають, і всім вже зовсім не до сміху. Але потім, починаються ненормальні жарти : " сьогодні 13 число, 13 парашутистів, парашут № 13" і все таке.

             Ну, пора збиратися. Усі вдягають парашути, допомагають один одному, інструктори ретельно перевіряють. Всі готові стоять, і тут в голову лізуть думки, а може не треба і що я тут забула, але як то кажуть дороги назад нема і тільки вперед, або точніше вниз.  Surprised
            Очікування просто неможливе, не хочеться чекати, стрибнути швидше і все, виходимо на вулицю знову чекаємо. Погода псується. І знову чекаєш,  не можеш коли…..,  коли вже нарешті……………

              І тут інструктор все приготовилися, нарешті!!!!!!!!!!!

              Заходимо в літак ну не такий він вже паперовий як здавався.  Smile  Таке враження складається, що розгортаються бойові дії і ми зараз маємо  виконувати якусь місію, (ну типу, роззброїти ворога гиги....) В літаку знову чекаємо, ну скільки можна…. Всім дуже весело, всі усміхаються, але посмішка не звичайна дивна,  вона приховує щось... і починають розказувати анекдоти, причому гумор чорний. О, мотор заводиться, ВПЕРЕД.  Дух віднімає, серце так калатає, що зараз вискочить. Піднімаємося 100 м, ого,  красота. 800м…… інструктор подає команду готовитися, я завмираю, прискорюється дихання, вже скоро, зовсім скоро. Відкривають двері перший готовитися, страх пробирає до кісток. ПІШОВ……ДРУГИЙ….., як вони, де вони. О бачимо їх, ху…. все нормально парашути відкрилися летять, хууу, аж полегшало. Знову готовсь, тепер вже я. Руки міцно біля серця, і ріднесеньке кільце тримаєш зі всієї сили, не відпускаєш його. Підхожу до виходу і про все забуваєш, що ти робиш, для чого, нічого не розумієш, але знаєш треба туди,  в небо, у цю безодню пригнути. Ну, взагалі тяжко передати, що відчуваєш, це потрібно не читати ,не слухати, не бачити, а відчути самому. Пережити це відчуття, бо важко з чимось порівняти.

              Коли я випригнула  не відчувала, що лечу, але небо окутує тебе, обтікає все твоє тіло………, і тут я згадую весь інструктаж до дрібниць, о рахувати треба, точно, 1 ....2 ...3... все висмикую кільце. В руках кільце, а ніби нічого не змінилося дивишся в гору парашут відкрився!!!!!!!!!! УРААААА!!!!!!!!!! Кільце в руках міцно тримаєш і не відпускаю його, не можу зрозуміти, куди його подіти, блін , що робити?..... забула, що вона на резинці до руки причеплена, ото вже торможу,… гиги….Ну все, ніби все добре, о…. ще запасний парашут розчекувати,…..   так шнурочок де ти  Smile . от і все….

               Просто не віриться, що ти тут летиш, неймовірно, божественно……..Ох вже це небо, воно вміє зачарувати собою, захопити тебе в полон і не відпускати......я щаслива …….ні про що не думаєш,  просто все відключається і ти летиш, ЛЕТИШ….  ТИ Ж ЛЕТИШ… Скільки часу людина прагнула до неба, скільки намагалася, із заздрістю дивитися на птахів, які пролітають там у небокраю. І тепер ти можеш відчути це, насолодитися зрозуміти, як воно, яке це небо, подивитися на землю з гори і зрозуміти всю могутність небес....

             Так, небо небом, але ще один момент,…… так наша рідна земелька, яка вже приближається  і треба готовитися до приземлення, а що, думаєте будите довго там роздумувати про сенс життя, не…..

           Впереді вже приземлення, і от ще пару метрів, згадуєш закарбовані в пам'яті слова інструктора "ноги разом". Міцно прижимаєш, оп,  і же лежиш, ну все круто, ху, ти на землі,…. Лежиш…… вставати не хочеться, але не вийде купол не потух і давай мене катати  по полю, можете собі уявити 45 кг думаю йому не  важко було волочити за собою, але знову згадуєш слова Олега Омеляновича: "нижні стропи потягнути на себе", ну все потух, от і все. Ти летіла…….., ти змогла……….., шоковий стан.

             Так, що далі, збираю парашут. З далеку бачиш приземляються інші, кричиш їм: "Ну як ти, нормально? - та, супер", Недалеко бачиш інструктор пильним оком спостерігає де ти, як ти.

            Все зібралася іду. Думки мішаються, слова втікають від тебе, хочеться кричати, розказати про свої емоції, про те, що ти відчуваєш, але слова не встигають за тобою.

            На базі зустрічаєш всіх інших. Спочатку всі так поодиноко або по групах ходили, а потім всі як одна сім'я, ну типу "однослуживці " підходять один до одного "ну як ти,… а ти… ,….. все добре,….. як приземлився,…. вітаю на землі,….. з повернення….."  Всі щасливі, очі вони горять, світяться, і в кожного можна побачити небо.

             Всі зібралися обмінюються враженням, та  пора додому. Чесно, не хочеться додому, ще трошки побути, але треба рушати. Мобільний  розривається, всі дзвонять питаюся, як і що, а ти неймовірно горда і щаслива кажеш, що зробила це.

              Ти не ідеш по землі, тобі здається, що ти ледве торкаєшся землі, підстрибуючи до хмарок торкаєшся їх. По дорозі додому дивишся в небо, але сприймаєш його зовсім по-іншому, воно не таке, воно твоє ,а ти його. І ти хочеш ще, знову відчути це, щоб серце випригувало, щоб небосхил огортав тебе, і ти відчувала там себе вільним, по-справжньому вільною  і щасливою, ти закохуєшся в небеса, і відтепер розумієш, що серце і думки твої тепер там десь поміж хмарами загубилися .

              Трошки сумно….., але стоп…  ну який же свято  без символічного, так чисто символічно 50г  Smile . Дружненько, випили  за нас, за сьогоднішній день. О, електричка скоріше допивайте, побігли. По дорозі безліч розмов про те, про се. Приїхавши, всі прощаються, адже ми зовсім  тепер не чужі люди, обмін контактами.

             Вдома ще не можеш все усвідомити, але така замучена, що валюся з ніг, засинаєш як дитя, і надієшся, що присниться небо...........




                                                                                                                                                                                 Вікторія Петрів 13.09.2008
ПовідомленняZippo © 15.09.08 12:59:33    

Neochka написав(ла):
Але потім, починаються ненормальні жарти : " сьогодні 13 число, 13 парашутистів, парашут № 13" і все таке.
А хіба п. Галина з Калуша не стрибала з 13-тим? Тільки не кажіть, що це збіг обставин...

Neochka написав(ла):
але посмішка не звичайна дивна
Ага Very Happy Та сама ідіотсь... усмішка Goof

Neochka написав(ла):
Кільце в руках міцно тримаєш і не відпускаю його, не можу зрозуміти, куди його подіти, блін , що робити?..... забула, що вона на резинці до руки причеплена, ото вже торможу,… гиги
ухаха, про те куди його дівати на інструктажі не розказали... паніка... LOL

Neochka написав(ла):
а що, думаєте будите довго там роздумувати про сенс життя, не…..
Про це вже всі встигли подумали за три секунди LOL  LOL  LOL

Neochka написав(ла):
Спочатку всі так поодиноко або по групах ходили, а потім всі як одна сім'я
Золоті слова, НЕБО - конектін піпл Crazy

Neochka написав(ла):
але стоп…  ну який же свято  без символічного, так чисто символічно 50г
Не даром кажуть.. хлопці перебілюшують а дівчата применшують Very Happy

P.S. Давненько я не читав такого поетичного опису...  Clapping

_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ
Повідомленняtt © 15.09.08 13:39:54    

молодчинка, бажаю ще купу таких щирих емоцій і м’яких приземлень
ПовідомленняNeftis © 15.09.08 13:56:04    

Neochka написав(ла):
Ох вже це небо, воно вміє зачарувати собою, захопити тебе в полон і не відпускати......я щаслива ……

ага, тримає міцно і  заставляє повертатись до нього знов і знов... Smile
Neochka написав(ла):
 Так, небо небом, але ще один момент,…… так наша рідна земелька, яка вже приближається  і треба готовитися до приземлення, а що, думаєте будите довго там роздумувати про сенс життя, не…..

от так взяла і обірвала всю романтику прозою життя Very Happy
Neochka написав(ла):
По дорозі додому дивишся в небо, але сприймаєш його зовсім по-іншому, воно не таке, воно твоє ,а ти його.

ага, дивишся на ньоо і думаєш, а я там була.. Very Happy
Сподіваюсь стрибнеш ще раз і переживеш стількиж позитивний емоцій Wink Дякую за гарну розповідь Drink
ПовідомленняZippo © 15.09.08 14:23:30    

Як добре що я тепер усіх знімаю, бо тепер крім слів є ще фото/відео. У ті часи коли я стрибав про таке можна було тільки мріяти Rolling Eyes
Отож ВІДЕО стрибка Neochka і Ко (Neochka виходить крайня) Важить 8 мб.

_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ
ПовідомленняHoks © 15.09.08 14:30:38    

Neochka написав(ла):
Я завжди хотіла стрибнути з парашута

То вже не парашутизм. бо стрибок з статичного об"єкта- то бейс. Дуже небезпечний спорт. Бо бейс тим небезпечніший, чим нижча висота стрибка. При стрибку з парашута - то просто мегабейс. Супернизька висота. Небезпека - просто капец, Омелянович ще той дядько, може і боки нам"яти за неуставне використання парашутної техніки Smile

З.І. SmileSmile Не втрималась Smile Neochka, після стрибка з парашутом  писати "стрибнути з парашута" - то я не можу пропустити Smile не ображайся Smile пиши грамотно
ПовідомленняAnke © 15.09.08 15:25:26    

Neochka, я тебе вітаю з першим стрибком. Так тримати Good
_________________
Сила музики не в гармонії. Швидше за все вона в ритмі. Так, в ритмі, який випромінюють музиканти.
ПовідомленняLeona © 15.09.08 22:07:20    

Neochka написав(ла):
Очікування просто неможливе, не хочеться чекати, стрибнути швидше і все, виходимо на вулицю знову чекаємо. Погода псується. І знову чекаєш,  не можеш коли…..,  коли вже нарешті……………
як я тебе розумію, я цілу добу чекала, щоб стрибнути  Smile

Neochka написав(ла):
згадую весь інструктаж до дрібниць, о рахувати треба, точно, 1 ....2 ...3
класно, більшість не рахує, в т.ч. і я  Smile

Neftis написав(ла):
Neochka написав(ла):Так, небо небом, але ще один момент,…… так наша рідна земелька, яка вже приближається  і треба готовитися до приземлення, а що, думаєте будите довго там роздумувати про сенс життя, не…..

от так взяла і обірвала всю романтику прозою життя
як то кажуть, з небес на землю  Very Happy

Ну молодчина, мої конградулейшнс  Clapping  Розповідь нагадала мій стриб і так захотілось знову отримати ці шалені відчуття, потік емоцій і вражень, ех...  Good
ПовідомленняFistashka © 15.09.08 22:22:56    

Вдалий день обрала для стрибка... моє щасливе число!!!
ПовідомленняXIIIviktor1988 © 16.09.08 15:33:40    

Пепрвые 6 слов статьи просто супер! Я тоже хочу прыгнуть с парашюта! Молодец, пупсик!
Мое число 13!
Повідомленняborachok © 17.09.08 22:32:14    

Гарна стаття. Написана від щирого серця. Smile

Але потім, починаються ненормальні жарти : " сьогодні 13 число, 13 парашутистів, парашут № 13" і все таке. --А чому жарти? Факти. Very Happy

Прикольно на себе збоку дивитись(відео), така перестрашена  в мене мармиза. LOL
ПовідомленняAndrey © 18.09.08 10:27:36    

Neochka написав(ла):
Коли я випригнула  не відчувала, що лечу

LOL  LOL  LOL  ти не "летіла" ти падала
Neochka написав(ла):
Ох вже це небо, воно вміє зачарувати собою, захопити тебе в полон і не відпускати......

Істинна правда!!!! Wink

_________________
Кожна людина отримує саме те, що хоче. А якщо хтось отримує те, чого він не хотів — значить він хотів саме те, що отримав.
ПовідомленняLucky © 18.09.08 18:50:05    

Neochka написав(ла):
Ох вже це небо, воно вміє зачарувати собою, захопити тебе в полон і не відпускати......
По секрету скажу тобі, що вже і не відпустить  Cool

Neochka написав(ла):
"нижні стропи потягнути на себе"
мені ні разу не вдавалось погасити купол таким макаром, приходилось вставати і оббігати його

Neochka написав(ла):
Всі щасливі, очі вони горять, світяться, і в кожного можна побачити небо
Поетеса! ето 5!  Good
_________________
SkyDiving rulezzzz Firsttimer Firsttimer Firsttimer Firsttimer Firsttimer
ПовідомленняAbsinth © 19.09.08 20:31:30    

Прям білі вірші час від часу проскакують Smile
Сенкс за наче ще раз пережиті враження і емоції від стрибка Good
Вітаю!

_________________
Paranoid
ПовідомленняНаталі © 22.09.08 13:06:47    

Мдаааа.... Neochka, як на закінчення сезону, то дуже мечтательно звучить - буде про що подумати до наступного (надіємося, що погода все-таки дасть можливість відкласти закриття в довгий ящик).
_________________
Чтобы сохранить ангельский характер, нужно дъявольское терпение!
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про перший СВІЙ стрибок із парашутом Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 2
1, 2  далі

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU