Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Поїздка в Рівне, день параШУТиста, перший стриб...

Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про перший СВІЙ стрибок із парашутом Сторінка 1 з 1
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняLeona © 28.07.08 19:23:33    Поїздка в Рівне, день параШУТиста, перший стриб...

Стрибнути з парашутом… Пів року тому я б однозначно відповіла: «Та ви що в сосну вдарились? Fool  Я боюсь висоти!» І всіх, хто стрибав, називала самогубцями. Але все так різко змінилось, моє тихе монотонне життя запотребувало якогось різноманіття, яскравих подій і гострих відчуттів Goof . І от я реєструюсь на сайті, перечитую всі враження від перших стрибів інших, роблю висновки, що парашутисти - народ веселий  Crazy  і твердо вирішую стрибнути. Сказавши своїм знайомим про своє нав’язливе бажання, деякі говорили те, що і я пів року тому, а деякі скривившись, таким жалюгідним тоном проплакували: «Я теж хочу…». Я собі думала, ви собі хотіть, а я стрибну! Razz
  Познайомившись після вилазки в бункер і скелелазіння з деякими екстремалами, які ще не стрибали, ми вирішили стрибати в одні з найближчих вихідних, але вони хотіли їхати в Рівне, а я чомусь хотіла здійснити свій «перший» в нас. Після тижня щоденного вмовляння-благання, я нарешті почала час від часу казати, що їду з ними в Рівне. Останні дні в мене думка змінювалась щохвилинно, Андрій і Ігор були з мене в шоці, але не здавались і щоразу убалтували і заспокоювали (скажу вам в них сталеві нерви Good ). Причинами моїх вагань щодо поїздки в Рівне були: погода, дорога, ночівля, гроші (ну як без них). За день до від’їзду я вже була настільки втомлена тими розмовами, що ентузіазм зник. Зустрівшись на вокзалі купляти квитки я сказала, що не їду. Врешті, ненаю як так сталось, квитки були куплені і я о 4 ранку мала вставати, щоб не спізнитись на потяг.
  Зранку на вокзалі у всіх був запухший невиспаний вигляд, але в очах блищала іскорка якогось азарту. Їхали ми в поїзді не з особливим комфортом, всюди стирчали чиїсь ноги, пасажири ще спали. В нас всіх були верхні полички, спати не хотіли, лише Толік пішов дрихнути, чим і займався продовж поїздки весь час (ну ще їв, пив і…звільняв місце для пива). Приїхавши, ми ноги на плечі, щоб не спізнитись на маршрутку. А тут опа, зустрічаємо Вітю і Саню, всі дуже зраділи, оскільки вони знали дорогу, а нам лишалося лише хвостиком за ними топати. На аеродром прибули вчасно, встигли трохи все розгледіти, полазити, поїсти.
Пішли на медогляд, мене залишили в якості медсестри, тому що лікар думав, що в мене нормульний почерк, Jokingly  ги ги, помилився. Потім був інструктаж, Ярославич все всім популярно пояснив, питання деяких першоразників заставляли нас (продвінутих завдяки сайту) ржати. Вітер був сильний, тому стрибки в цей день були під великим сумнівом, що нас трохи засмутило Sad . Розібравши парашутики (мені дістався д-5 с.2) ми пішли на аеродром підганяти їх під себе і чекати з моря погоди. Сонечко ще світило, але вже помалу казало бай, небо трохи захмарилось, але вітер не вщухав (10м/с) і колдун вперто торчав строго по горизонталі. Виснажившись після такого чекання, дали відбій. Завтра о 5 підйом.
Не забувши за свято – День парашутиста, почалась п’янка Drink . Ми мабуть одні з не багатьох, які спочатку пили, а потім стрибали Very Happy . Наївшись, напившись, наслухавшись «парашутних» історій, всі розбрелися спати. Те, що ще було прибирання за всіма опущу Evil or Very Mad . Наставивши будильник на 4:55, я заснула з моб. в руках. Прокинулась 4:28 і зразу подивилась у вікно – вітру не було. Зраділа і з усмішкою відганяла комарів, і чекала, коли почнуть будити.
  Дочекавшись, я бодренько встала (чого не можу сказати за інших) і пішла вмиватись. Дивитись на всіх було смішно - будун він і в Рівному будун Very Happy  Взявши парашутики (якась блондиниста коза взяла мій, гррр Evil or Very Mad ) пішли на аеродром, де забрала свій. Сонечко ніжно світило, небо голубеньке, хмарки де-не-де, вітер приємний, погода супер! Happy  Все було оперативно: перерахувались (нас вже було на порядок менше), одягнулись, все перевірили, построїлись за вагою (я була найлегша), сіли в ЛА і почали взлітати. Відчуття при цьому всьому були вперемішку, але пазіціфф  був на першому місці. В літаку всі наші усміхались і строїли один одному рожіци. Але бац, в мене почався ніґаціфф…навіть не то, почався діскамфорт. Оскільки я сиділа сама крайня, то мене посунули так, що сидіти довелось на 1 нозі, тримаючи при цьому не тільки себе, але й чималеньку вагу парашута. Ліва рука стерпла, ноги теж. Але це ще не все, тре було сидіти лицем до випускаючого, а це летіти задом. І тут почало мене мутити… Bo В голові була думка «Нах я їла той шоколад???!!!» Тому бажання нарешті стрибнути, щоб позбутися дискомфорту було більшим, ніж завжди. Перший пашол, другий, третій….. нарешті наша трійка. Олеся фіть, Наталі фіть, я …
...все пам’ятаю свідомо: вистрибнула, раз перекрутилась, побачила, що стабілізуючий парахьютик є, взяла добре кільце, висмикнула, чую відкривається мій рятівник, дьорг… і я вже в підвісній сиджу, під гарнющим куполом.  Yahoo Спокійнісінько розчекувала запаску, позручніше вмостилася і приступила до оглядання краєвидів і споглядання як там інші Rolling Eyes . Спочатку було таке враження, що зависла в повітрі, тобто не падаю, потім нарешті відчула, що земля хоч трохи наближається. Ненаю в яке нас небо викинули, але для мене воно було сьомим Happy . Усмішка з лиця не зникала. Метрів так 200 до землі почала готуватись до приземлення. Дивлюсь, що лечу до якоїсь самотньої хати і думаю, що то було б западлом туди приземлитись, збоку кущі якісь…стоп…то не кущі, то дерева блін! Але все ж приземлилась удачненько, на травку по коліна. Парашут свинота захотів мене трохи по землі покатати, але я його матом заспокоїла (єдиний раз, що я матюкнулась Embarassed ) і почала тянути за нижні стропи, він видно налякався і погас, я хутко встала, оббігла і почала складати парашутик в сумку. От тут почався знову дискомфорт, нести то все до аеродрому. Я ледве лізла, сонце вже добре припікало, ще й рів...йпт, з горем пополам перестрибнула, потім мені на допомогу прийшов Ігор Angel , за що йому великий сенкс. Всі, крім Толіка (його не цепляє), були щасливі, в ейфорії. Андрій і Ігор порівнювали стрибок з РОУПом, ми з Олесею тішились, що все так класно вийшло і всі погодились на тому, що це був перший, але точно не крайній раз. Потім була довга дорога додому, де ми встигли покумаритись, поржати, подумати над тим всім, що сталось. Smile  От і казочці кінець, а хто дочитав до кінця, тому велике дякую.
P.S. Також дякую моєму музі-надихателю, який налаштував мене на такий подвиг  Kiss , дякую хлопцям, які все ж впросили мну поїхати з ними, і всім тим, хто читав ту байку Allakh .


Змінено: Leona (28.07.08 19:46:42)
ПовідомленняТолік © 28.07.08 19:43:06    

Leona написав(ла):
Я собі думала, ви собі хотіть, а я стрибну!

От ще одне визначення, за яким можна народ ділити на "свої", "чужі" Smile . Чужі хочуть, а свої роблять!

Leona написав(ла):
лише Толік пішов дрихнути, чим і займався продовж поїздки весь час (ну ще їв, пив і…звільняв місце для пива)

От блін Very Happy, я думав, що ти жартувала, коли казала, що це напишеш Twisted Evil

Leona написав(ла):
блондиниста коза

Ну ти гониш Very Happy

Leona написав(ла):
«Нах я їла той шоколад???!!!»

Я теж так думав. Дорвалися до шоколаду як голодаючі з Поволжжя.

Байка цікава. Прочитав із задоволенням. Про мене це, звичайно, було "художнє перебільшення", але я все пробачаю такій хоробрій та красивій дівчині Wink.

_________________
Что нужно нам, того не знаем мы.
Что ж знаем мы, того для нас не надо.
(Гете)
ПовідомленняNadezda_95 © 28.07.08 19:45:30    

Leona написав(ла):
ви собі хотіть, а я стрибну!


Leona написав(ла):
Зранку на вокзалі у всіх був запухший невиспаний вигляд, але в очах блищала іскорка якогось азарту.

оце по-нашому!

Leona написав(ла):
  Дочекавшись, я бодренько встала (чого не можу сказати за інших) і пішла вмиватись.

оце весело провели свято, до якого лише з наступного дня мали причетність Drink

Leona написав(ла):
Ненаю в яке нас небо викинули, але для мене воно було сьомим

і це небо буде незабутнім... Angel

Leona написав(ла):
Всі, крім Толіка (його не цепляє), були щасливі, в ейфорії.

треба терміново придумати для Толіка супер-мега-екстримальний вчинок, бо мене починає лякати його "нецепляння"... Shocked  Може він засланий до нас з іншої планети? LOL  LOL  Unknow  Surprised

Leona, умнічка! Гарно написала, приємно читати, можна по 10 разів перечитувати і настрій буде 100%!!! Clapping  Clapping  Clapping БРАВІССІМО!

_________________
Добігалась Wink
ПовідомленняZippo © 28.07.08 21:24:47    

Leona написав(ла):
Я собі думала, ви собі хотіть, а я стрибну!
Ото я розімію дівка з характєром Jokingly

Leona написав(ла):
Останні дні в мене думка змінювалась щохвилинно, Андрій і Ігор були з мене в шоці, але не здавались і щоразу убалтували
Гіпотеза Толіка про слова "ТАК" і "НІ" мають раціональне зерно. Як казав Конфуцій: "жінки.. хто їх зрозуміє" Crazy

Leona написав(ла):
питання деяких першоразників заставляли нас (продвінутих завдяки сайту) ржати
Ох уж ці наші Львівські перці та перчихи Jokingly  Allakh

Leona написав(ла):
Прокинулась 4:28 і зразу подивилась у вікно – вітру не було
Ось чим відрізнаються бувалі перці від тільки починаючих перчиків. Спортсмени сплять до последнього... Buck

Leona написав(ла):
Взявши парашутики (якась блондиниста коза взяла мій, гррр ) пішли на аеродром, де забрала свій.
Це називається Leonі палець в рот не клади або в кашу не дасть плюнути Very Happy
_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ
ПовідомленняVictorT © 28.07.08 21:31:55    Re: Поїздка в Рівне, день параШУТиста, перший стриб...

Leona написав(ла):
В голові була думка «Нах я їла той шоколад???!!!»

А что бы было, если бы не я Very Happy
ПовідомленняТолік © 28.07.08 21:37:49    

VictorT написав(ла):
А что бы было, если бы не я

А я думаю, хто ж схавав весь мій шоколад Very Happy.

А потім Толік їв, Толік пив. Чия б корова Very Happy ...

_________________
Что нужно нам, того не знаем мы.
Что ж знаем мы, того для нас не надо.
(Гете)
ПовідомленняLeona © 28.07.08 22:58:57    

VictorT написав(ла):
А что бы было, если бы не я  Very Happy

Якщо б не ти, то Наталі, Толіку, Ігору, ще якомусь чуду, Толіку-спортсмену було б неперливки. Вони б всі були "в шекаладі"  Very Happy
А також якщо б не ти, то мій мобільний був би мертвий до самого Львова. Дякую за зарядне!  Smile

_________________
Выпей кофе, если тебе плохо. Лучше не станет, но хоть кофе выпьешь.
ПовідомленняНаталі © 29.07.08 9:01:50    

ZIPPO написав(ла):
питання деяких першоразників заставляли нас (продвінутих завдяки сайту) ржати

Ох уж ці наші Львівські перці та перчихи
Валєра, ти собі глузуй скільки хочеш, але екстрімівці, на відміну від інших, приземлились влучно і зробили все як книжка пише!!!

Leona написав(ла):
Дочекавшись, я бодренько встала (чого не можу сказати за інших) і пішла вмиватись. Дивитись на всіх було смішно - будун він і в Рівному будун
Ага, так само нареготалась з Воробьева, навіть "кофе в постель" його не впечатляло Very Happy  Very Happy

Leona написав(ла):
Але бац, в мене почався ніґаціфф…навіть не то, почався діскамфорт. Оскільки я сиділа сама крайня, то мене посунули так, що сидіти довелось на 1 нозі, тримаючи при цьому не тільки себе, але й чималеньку вагу парашута
Я думаю чого ти так крутилась тоді...

Толік написав(ла):
блондиниста коза

Ну ти гониш
Прошу взяти до уваги, що то була не я Very Happy

Leona написав(ла):
VictorT написав(ла):А что бы было, если бы не я  

Якщо б не ти, то Наталі, Толіку, Ігору, ще якомусь чуду, Толіку-спортсмену було б неперливки. Вони б всі були "в шекаладі"
100% Smile
_________________
Чтобы сохранить ангельский характер, нужно дъявольское терпение!
ПовідомленняCamomile © 29.07.08 11:21:10    

Leona написав(ла):
і з усмішкою відганяла комарів

мабуть в мою сторону, бо коли я проснулась, то їх біля мене було дофіга Confused

Leona написав(ла):
Дивлюсь, що лечу до якоїсь самотньої хати

знайома ситуація Goof

Leona написав(ла):
і всім тим, хто читав ту байку

байка вийшла супер!!! А ти молодчинка Good Мої вітання!!!

Толік написав(ла):
Про мене це, звичайно, було "художнє перебільшення"

та щира правда Smile ще й буряків на полі порядно поменшало Very Happy  Very Happy
ПовідомленняZippo © 29.07.08 11:27:51    

Leona написав(ла):
і з усмішкою відганяла комарів
Їх треба буоло не відганяти а хавати
_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ
ПовідомленняAnke © 29.07.08 11:30:27    

ZIPPO написав(ла):
Їх треба буоло не відганяти а хавати →

то точно,то вже повний екстрим чисто по-львівськи

_________________
Сила музики не в гармонії. Швидше за все вона в ритмі. Так, в ритмі, який випромінюють музиканти.
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про перший СВІЙ стрибок із парашутом Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU