Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Найважчий крок в нікуди

Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про перший СВІЙ стрибок із парашутом Сторінка 1 з 1
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняSalivan © 14.07.08 16:52:15    Найважчий крок в нікуди

Про стрибки з парашутом я думав вже давненько, але самому на таке діло їхати було в лом, а з друзів когось підписати було важкувато, мну вже майже і забув що колись хотів пригнути, але в четвер на роботі від нєфік делать забив в гуглі запит на тему парашутних стрибків у Львові і через 5 хвилин нарив вже і номер і адресу, куди можна було звернутися. Подивився я на ці координати і кинув силки одній хорошій знакомій, Олесі, з якою ми якось спілкувалися на цю тему і яка теж була не проти пригнути.
      Прочитала вона це все і почалося, відкладати їй щось не хотілося, а хотілося все і зразу, але на всі її дзвінки ніхто не відповів і довелося це все діло відкласти до п’ятниці. З самого ранку я найшов аську Zippo, і як це не дивно він був он лайн, і був готовий мені розказати що і як (респектище йому). І хоча в мене на вихідні були плани поїхати в карпати всі вони накрилися мідним тазом після дзвінка Олесі, яка вже позвонила в ЛАСК, дізналася що якщо в пятницю пройти курс підготовки - то в суботу прижок, і її вже настільки захопила ця ідея, що в мене просто не було свалу, інакше вона мені не пробачила б ніколи).
      Коли я усвідомив що імовірність мого прижка на наступний день становить 80+відсотків, от тоді і почався мандраж, щось робити було неможливо, весь ранок в неті шукав інфо, оскільки хотілося знати про парашути все більше і більше, і ніяк не вірилося що на наступний день я стрибну, щось занадто добре і занадто скоро всі питання вирішувалися. Не хочу навіть згадувати наскільки напруженою була для мене п’ятниця, але в 5-й годині ми вже були в ЛАСК, де нам 4 години розказували як буде проводитися стрибок (не буду сильно вдаватися в подробиці, адже майже половина людей що на цьому сайті самі проходила таку підготовку, мінуснем також розповідь про те як добиратися на місце, це все можна познаходити у відповідних розділах).
      9+ закінчилися заняття а потрібно було зробити ще ой як багато, тому що з самого ранку потрібно було бути на вокзалі. Ввечері нервуватися вже не було просто сил, організм вже перенервувався, і цьому організму не дуже то вірилось в те що він кудись полетить. В результаті спав як мала дитина.
Зранку в 6-й підйом, душ, бутік, нічого не забули, а ні, сос, забув і курточку і штани щоб перевдягнутися і взагалі взяв тільки одні черевики. Але добре що хороші знакомі привезли це все на вокзал за п’ять хвилин до відправлення поїзду так що все обійшлося. І то не все оскільки аж в поїзді вияснилося що фотоапарат який в нас був не робочий, ну з думкою що це на відчуття не вплине ми приїхали на потрібну станцію. При виході з поїзда нам на очі попався інструктор, який також ішов на аеродром і на рахунок як туди дійти в нас питань не виникало.
      Приїхали ми туди фактично самі перші, але в 10.30 було вже стільки народу що просто....  я вже думав що не стане парашутів. Знайшовся і оператор, який за відповідну суму запропонував зняти все на відеокамеру, потрібно було тільки назбирати групу з 10 чоловік. Оскільки там багато людей поприїжджали поодинці то через якихось пів годинки ми з Олесьою знайшли потрібних нам 8 чоловік, зі всіма перезнайомились і рішили що ми стрибаєм всі разом. День проходив якось не дуже швидко, спочатку знову заняття, потім подивилися як пригнула одна група, друга... Хтось спустився з двома парашутами, когось по землі при приземленні протягнуло пару метрів, але загалом за безпеку не було чого хвилюватися, там все продумано до дрібниць.
      І ось настала наша черга, всі вже в літаку незважаючи на те що наш політ затримували (ми пригали в 4-й групі, плюс ще невелика затримка була через погоду, максимальна температура коли можна літати двадцять вісім градусів). Запхали нас 10 чоловік в літак і ми пішли на зльот. В літаку згадуєш все чому тебе навчали, щоб нічого не забути, думаєш що і в якій послідовності робити і аж тоді починаєш знову нервуватися.
      І ось сигнал, 5 людей встають і підходять до дверей після ще одного сигналу не проходить і 20 секунд як їх вже нікого не має, ще через кілька хвилин знову сигнал і потрібно вставати. Ось тут і стає реально страшно, підійти до цих самих дверей але свалювати то не хочеться. Перший, другий, третій, їх не стало за кілька секунд, я також підбіг до дверей і з думкою „буду жити” вже хотів випригувати, але інструктор мене тягне назад і кричить щоб я другу руку прижав. Я його чую, але після того як я глянув з  дверей нічого з собою зробити не можу. Так я і вилетів нормально не стабілізувавшись, перекрутився хз як,перед очима небо, знов небо і знов небо, хоча я кручуся , про рахувати взагалі забув, але прикинув що пора тягнути за кільце. Коли відкрився парашут хотілося кричати і летіти вверх а не вниз, але проти сил природи не попреш і довелося спускатися(( правда при моїх 57 кг, я спускався саме повільніше зі всієї групи, але за це поплатився тим що спочатку думав що приземлюся на переоране поле, потім думав що в рів, але я це все перелетів і опинився посеред поля з ромашками по пояс. Приземлення вийшло досить вдалим і я одразу почав збирати парашут, це в мене вийшло напрочуд швидко і закинувши сумку через плече я пішов в бік аеродрому, спочатку через ромашки, потім через рів, потім через поле, потім присів зав’язати шнурівки і почалося>>> ВАУ, СУУУУУУПЕЕЕЕЕЕР, ЩО ЦЕ БУЛО, ХОЧУ ЩЕ!!!! Хоча ми на аеродромі провели цілий день, вся стомленість пропала. До казарми я прийшов не останній хоча занесло мене найдальше. Зібралися всі, Толік приніс пива всі почали ділитися враженнями, в усіх світилися очі, половина виявила бажання пригати ще найближчим часом. Получивши свої посвідчення парашутистів ми пішли на вокзал, потрібно було їхати додому... Стрибок пройшов успішно... Ні в кого з групи не відкрився додатковий парашут.., тільки от Олеся так і не змогла перебороти свого страху перед висотою, і не випригнула(( Дехто казав що очікував на більше.. Особисто мені адреналіну стало, після суботи почав навіть по іншому дивитися на небо. І скільки на нього не дивлюся посміхаюся, не знаю навіть чому. На майбутнє вирішив трошки забити на клуби і т. д. і зайнятися активним відпочинком, в найближчих планах роуп-джампінг (хто не знає що це таке шукайте інфо на сайті). Ну і звичайно я думаю пригати ще і ще!!

_________________
непремено все будет охренено
ПовідомленняNadezda_95 © 14.07.08 17:13:18    

Salivan написав(ла):
В результаті спав як мала дитина.

Я навпаки заснути не могла  перед "своєю" суботою.

Salivan написав(ла):
підбіг до дверей і з думкою „буду жити”

де ти в літаку встиг "підбігти"? Very Happy

Salivan написав(ла):
про рахувати взагалі забув,

впізнаю себе...

Salivan написав(ла):
потім присів зав’язати шнурівки і почалося>>> ВАУ, СУУУУУУПЕЕЕЕЕЕР, ЩО ЦЕ БУЛО, ХОЧУ ЩЕ!!!!

я вже подумала - присів і не зміг піднятись. Якісь чарівні шнурівки в тебе були Wink

_________________
Добігалась Wink
ПовідомленняТолік © 14.07.08 17:18:56    

Salivan написав(ла):
і взагалі взяв тільки одні черевики.

а запасні труси, я так розумію не забув Jokingly

Salivan написав(ла):
І скільки на нього не дивлюся посміхаюся, не знаю навіть чому

Goof  Very Happy - може то не ромашки зовсім були? Недавно чув, що на Запоріжжі накрили кільканадцять гектарів конопель в якомусь колгоспі Very Happy

Salivan написав(ла):
перед очима небо, знов небо і знов небо,

ти молодчага, що очі не закрив, - я говорив з нашими, то у багатьох автоматично очі позакривалися.

_________________
Что нужно нам, того не знаем мы.
Что ж знаем мы, того для нас не надо.
(Гете)
ПовідомленняZippo © 14.07.08 19:00:21    

Salivan написав(ла):
забив в гуглі запит на тему парашутних стрибків у Львові і через 5 хвилин нарив вже і номер і адресу
5 хв Shocked Шото я погано працюю. Толік мабуть перебільшував, що гугл вперто видавав лінки  Very Happy

Salivan написав(ла):
З самого ранку я найшов аську Zippo, і як це не дивно він був он лайн
Ги, так ся стресло, що вже не спав Smile

Salivan написав(ла):
і був готовий мені розказати що і як (респектище йому)
Я був тоді ще повний сил Crazy , ажде це було з самого сраня, хто зна який би я був в кінці дня Very Happy

Salivan написав(ла):
На майбутнє вирішив трошки забити на клуби і т. д. і зайнятися активним відпочинком, в найближчих планах роуп-джампінг. Ну і звичайно я думаю пригати ще і ще!!
Так тримати Clapping  Clapping  Clapping
_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ
ПовідомленняSalivan © 15.07.08 8:08:04    

Цитата:
5 хв  Шото я погано працюю. Толік мабуть перебільшував, що гугл вперто видавав лінки  

я мав на увазі що через 5 хвилин я вже знав де знаходиться ЛАСК, номер їхнього телефону і адресу і вже спілкувався з тобою в асці Very Happy

Цитата:
  - може то не ромашки зовсім були? Недавно чув, що на Запоріжжі накрили кільканадцять гектарів конопель в якомусь колгоспі

Ромашки, я б точно відрізнив, було б це якесь інакше поле, я  в кінці літа кожного  тижня там літав без парашута і без літака

_________________
непремено все будет охренено
ПовідомленняNeftis © 15.07.08 10:18:38    

Salivan написав(ла):
після суботи почав навіть по іншому дивитися на небо. І скільки на нього не дивлюся посміхаюся, не знаю навіть чому.


ех.. вот тут то я тебе розумію на всі 100% Smile
ПовідомленняТолік © 15.07.08 22:52:53    

шановні мусара, прийміть до уваги - люди приземляються на аеродромі Цунів, а потім ходять і посміхаються на небо, самі навіть не знають чому! Secret
_________________
Что нужно нам, того не знаем мы.
Что ж знаем мы, того для нас не надо.
(Гете)
ПовідомленняVictorT © 16.07.08 17:33:40    Re: Найважчий крок в нікуди

Salivan написав(ла):
Не хочу навіть згадувати наскільки напруженою була для мене п’ятниця

Гы, сколько у меня таких пятниц было Very Happy
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про перший СВІЙ стрибок із парашутом Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU