Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Lviv eXtreme club 2 рочки

1, 2  далі
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Привітання з досягненнями, ДН та святами Сторінка 1 з 2
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняZippo © 09.06.08 11:29:00    Lviv eXtreme club 2 рочки

Історія Lviv eXtreme club бере свої корені з 30.04.2001, саме в цей день з'явилась перша новина від Ігора Звоздецького - "Bungee Jumping - ми і це можемо !".
Далі сайт проіснував ще 3 роки і здох. Крайньою новиною сайту була "Стрибки з парашутом у Тернополі 05.11.2004". Далі, як VictorT написав, сайт був у небутті (закритий), допоки він не зв'язався з Ігорем Звоздецьким (zvod) і не взяв всі обов"язки адміністратора на себе. Після чого Вітя родив першу новину, яка і стала тим самим днем народження Lviv eXtreme club. Ось її зміст.

Почалося відтворення сайту 15.06.2006
Нарешті почалося відтворення сайту Львівського екстрім-клубу, який так довго пробув у небутті. Поки що багато різного роду помилок, неправильних лінків, та просто ще незалитих файлів. Також, оскільки сайт створювавася в той час, коли ще про оптимізацію сайтів під різні бровзери ще не було мови, він не дуже добре відображається у броузерах, відмінних від Internet Explorer. Все це буде поступово виправлятись. Також на сайті багато застарілої інформаціїї, з поновленням якої я самотужки не впораюсь. Було би добре, як би до поновлення та підтримки сайту були також залучені працівники та члени клубу і взагали будь-хто, хто має час, можливість та бажання чимось покращити сайт. Як складеться подальша доля сайту, залежить і від Вас також.

______________________________________________________________________________________

З VictorT я познайомився 14.05.05 на свому другому стрибку. Цей гадьониш вже був тіпа покрученим перцем, бо стрибав він вже на Д1-5У. На той час це було типу круто порівняно з нами убогими Д5-тими. Оскільки нам ламакам він був не ровня, розмова довго не затягнулася і кожен став займався своїми справами а точніше підготовкою до стрибка. Так ми і не бачились аж до відкриття сезону, а було це 22.07.2006. Тут ми вже як побачились то зразу найшли спільну мову оскільки були вже не новачками у цій сфері. Одним словом ходили і колотили панти по аеродромі.
   Допантувались ми до того що не стрибнули, тому що бажаючих було більше ніж парашутів і нас чемно попросив Е. З. їх віддати першоразникам, мовляв ви ще встигнете. Таким чином всі стрибнули окрім нас з Вітькою і Зольдатеном, який також люб'язно віддав свій парашут першоразникам. Думаєм собі, хер з ним, завтра стрибнем. Думаєте стрибнули? Фіга там. Стрибки заборонили тому що в Чернігові сталося ЧП. Нашому розпачу в цей час не було меж. Але десь за тиждень нам повідомляють, що спортсменам стрибати можна. Ясне діло ми на аеродромі як штик. І о чудо ми стрибнули. Після цього ми зустрічалися на аеродромі кожного тижня, де ми майже всі перєзнайомились. Ось як це було...
______________________________________________________________________________________

Познайомилась я з Lviv eXtreme club (сюпрайз-сюрпрайз) на аеродромі Цунів Smile Той день, мабуть, запам'ятався двома речами: не зовсім звичною (а може і зовсім неадекватною) моєю реакцією на перший свій стрибок, і тим, що в ряди-годи на аеродромі хтось приніс карти (рідкісне явище!), якими ми цілий день бавились,  поки не пустили стрибати. Зі всієї нашої банди, Зіппо був перший, з ким я познайомилась. Та й як могло бути інше, якщо цей маніяк стрибав кожного тижня, а деколи, і в суботу, і в неділю Crazy Здається у нього тоді було біля 10 стрибків – то був пєрєтс, йопт, ми дивились, як він зачєковує запаски, і слюні пускали  Goof  Потім, я познайомилась з Кастором на одному з попередніх інструктажів – спочатку спілкувались он-лайн, потім офф-лайн, а потім і то, і другоє  Smile На одному з цих же інструктажів надибала Ірину, Вована, потім Ігору, Анджело. А потім дуже вдало підіспів ДН Кастора - народ, реально ніщо так не згуртовує як спільна п'янка! Що там казати, приємно згадати, що разом ми були вчудили не одну пригоду Very Happy але про то розкажу іншим разом, даю слово іншим "бандитам" Very Happy  
______________________________________________________________________________________

Для тих хто читав «Мемуари блондинки», не секрет, що моє знайомство з «extreme.lviv.ua» почалось саме з «гострого язика» Zippo…
     Отже, після повернення з стрибків у Львові, я ходила під враженнями: самого стрибка і… народу, який тусувався на дроп-зоні. Чи то атмосфера, чи то запаморочення від адреналіну, чи то воно так і є (а воно так і є), але народ мені здався цікавим, веселим і неординарним… Також вразив малюнок на стіні при вході в казарму і дошка з враженнями від стрибка. Пригадується, що тоді промайнула думка, що хотілось би більше дізнатись про клуб, але потім згадала де Тернопіль і де Львів, де я і екстрім (після стрибка, я думала, що для мене то був останній екстремальний вчинок, бо я вже всім все доказала, а в першу чергу собі, виявляється – глибоко помилялась, ги-ги)… Але, життя зовсім не таке, як нам здається і повне сюрпризів, і може то таки була доля, але…
     Але я таки попала на сайт «Екстріму», в понеділок, на роботі, під враженнями від стрибка, мені дуже хотілось ще і цього разу я усвідомлювала що треба інформація, залізла на сайт… Спочатку зацікавили фото під час стрибків з парашутом, потім статті, потім форум, потім дойшла до контактів і о диво, номер аськи того-самого «язикатого» Zippo… Ну що ж, я мстю і мстя моя страшна. )) Першим ділом було завдання вияснити: до коли відкритий сезон в Цуневі (стрибнути дуже кортіло), другим: чим «дихає» той самовпевнений екстримал… Як виявилось, чим він тільки не «дихав»: з парашутами стрибає, по воді сплавляється, під воду спускається, по печерах повзає, на лижах катається (список довгий, тому коротко: в воді не тоне, в вогні не горить)…. Потім присіла на відео-кліпи, пригадую тоді якраз з'явився «AFF» від якого я довго ходила в шоці, особливо від Hoks, відео вразило сильно і на довго! Та шо там, то відео вразило ще й половину моїх друзів і знайомих. Потім прийшло захоплення, захоплення від всього що робилось на сайті і чим займались екстримали…Чесно скажу, пробігала і зелена українська жабка, хотіла задавити, бо ж самій хотілось повторити те все, чим там народ займався! От так я і жила, поки Валєрі в голову не стукнула геніальна ідея зібрати оповідання з спогадами про перший срибок… Тут все й почалось, спочатку написала, потім мені, можна сказати добровільно/примусово (жарт) допомогли зареєструватись на сайті, потім втягнулась і привикла, тепер без «екстріму» жити не можу і часто там прогулюю роботу.))
______________________________________________________________________________________

19.11.07  Мое перше знайомство з сайтом розпочалось через три місяці після мого першого стрибка з парашютом, коли спробувавши один раз політ, уже не можливо було дивитись на світ як раніше, в голові вкорінилась нав'язлива ідея повторити стрибок, а можливо й не один раз. Тому намагалась шукати будь-які способи, зв'язки, контакти, інформацію про те, як це краще зробити, а також познайомитись з такими ж «хворими на адреналін» людьми,  які теж не можуть жити звичним життям, знають щось про параштний спорт і можуть підказати мені, новачку. Тому помучивши знайомого, який підписав мене на перший стрибок взяла ссилочку на extreme.lviv.ua Зайшла на форум, створила тему про те, що було на той час для мене найактуальнішим, про зимове міжсезоння, попробувала запитати про такі незрозумілі мені ще поняття як ВЛК, вільне падіння, максимальна висота самостійних стрибків і т.д.. Мабуть подібні дурнуваті запитання за довгу історію існування форуму так дістали бідолашних адміністраторів і учасників, що після різких відповідей на весь той флуд і після перенесення моєї нещасної теми невідомо куди у мене склалось враження, про злючих-презлючих парашютистів, які не признають новачків. Після невдалого дебюту, місяців зо два не відкривала того сайту і думала, що більше ніколи там не зєявлюсь, якось жила, чекала початку сезону, а ж до одного дня коли не памятаю навіть навіщо і за яких обставин відкрила знов extreme.lviv.ua Почитавши теми на форумі, вже не могла просто його закрити і вирішила піти іншим шляхом: вибрала серед учасників найменш «злючого» і найпривітнішого з усіх,  ZIPPO (якому дуже вдячна за те що з розумінням поставився до новачка) , думала розпитати в асьці все що мене цікавить про парашютний спорт. Слово за слово, розказав мені Валера і про парашюти, і відео з Горган  показав. Після того я зрозуміла що тут тусуються веселі люди які просто живуть екстрімом і знаходять його у всіх його проявах.  От так і  розвіявся мій міф про злюків-екстрималів. А далі була поїздка на роуп в Житомир на якій і познайомилась уже в реалі з більшістю цих чудових, сміливих і безбашеннних людей яких тепер вважаю своїми друзями і щиро вболіваю за них.
______________________________________________________________________________________

Велике бажання відчути політ, стрибнути з парашутом, спонукало знайти спосіб як здійснити цей політ. Шукала інфо в неті…. З усього що знайшлося, самою цікавою і вичерпною для мене була інформація та розповіді на сайті extreme.lviv.ua . Так я потрапила на короткий інструктаж по стрибкам і здійснила цей неймовірний політ з щасливим приземленням фейсом у волошки….відчуття неймовірні….і таке не забувається! Звичайно, перед стрибком в голові пробігали моторошні думки, "а якщо не відкриється"? Та в пам'яті були слова тих людей, які здійснили свої стрибки і поділились своїми враженнями на сайті, а перед очима фото щасливих посмішок після приземлення. І моторошні думки розвіювались….
Перед стрибком, енергійний світловолосий парубок зробив мені фото на пам'ять "в літаку, як в танку в шлемі".А вже після стрибків на аеродромі Цунів,той же  енергійний парубок закликав всіх парашутистів-першоразників вилити свої враження у словах на великому настінному плакаті… що і як там тільки не понаписували ( хто не читав, має можливість ознайомитись- всі вислови і цитати зафіксовано і розміщено на сайті)… свої враження там висловила також, та не забула запитати у енергійного блондина  його контакти, щоб отримати фото, яке зробив мені  перед стрибком… як виявилось-це був той самий Zippo, з того ж сайту, на якому я і дізналась все про стрибки…потім були і інші нові враження, роуп-джамп, бурхливі хвилі Чорного Черемошу, ватра і гори,… далі буде… що тут скажеш… в житті дуже важливо мати однодумців! Цей сайт, об'єднує людей, що є на одній хвилі… З днем народження та довгих років нетівського і не нетівсього життя і хоч кілобайти пролітають, як роки… та кілобайти таких екстремальних  вражень безумовно залишаються поза часом!
______________________________________________________________________________________

Стрибнути з парашутом – мрія чи не кожного, хто прагне відчути щось яскраве, захоплююче та екстремальне. Мрія тих – для кого життя не обмежується переглядом ТВ лежачи на дивані. От і в мене колись була така мрія, яка здійснилася (на даний момент 24 рази).
Пригадую як колись мені розповіли, що у Львові є клуб де можна стрибнути з парашутом і що знаходиться він в районі вул. Зеленої. Перші пошуки завітного клубу завершились невдачею. Та згодом я ''пробив'' телефончик і дізнався адресу Львівського АСК. З того моменту до мого першого стрибка пройшов рік часу. Причини такого довготривалого відтягування були різні: то льотчик захворів, то літак поламався, то мені не складалось приїхати. Одним словом не закан. Та одного разу, будучи на роботі (середа 06.09.2006р) я вирішив дзенькнути в клуб. І що ви думаєте? Мені сказали прийти наступного дня на попередню підготовку. Прослухавши теорію та позаймавшись на тренажерах я почемчекував додому з відчуттям підготовленого парашутиста. Виїзд на аеродром планувався в суботу. Зібравшись цього моторошного ранку, вирушив на приміський вокзал. Коли я прибув на місце то одразу запримітив ''підозрілу'' компанію. Наблизившись до них, впізнаю одного парашутиста якого бачив на попередній підготовці. Це був Мельник Ігор. Інші двоє виявилися: Валєра (ZIPPO) та Ванька – брат Ігора. Ми сіли в третій вагон електрички Львів-Мостиська (саме в третьому вагоні у нас завжди їдуть парашутисти) і ту-ту. По дорозі на аеродром всі мені щось розповідали, бо я один ще був неоприганий.
Прибувши на аеродром я почував себе як не в своїй тарілці. Шум літаків, метушня в парашутному класі – все це не давало мені розслабитись. Та найбільший стрьом був вже в літаку. Вистрибував я крайнім в підйомі. Після стрибка всі поділилися враженями і почали збиратися додому. З аеродрому я їхав з тією ж компанією, що й на аеродром. От тільки ZIPPO десь замешкався і з нами не поїхав. От так я і познайомився з братами Мельниками і трохи з Валєрою. Наступна поїздка в Цунів була через тиждень. Та на цей раз мене заінтригував Як-52. Спробувати, що таке вищий пілотаж, кортіло не менш ніж ще раз стрибнути з Д-5. Коли діло дойшло до п'яти хвилинної готовності, я подумав, що було б не погано зафіксувати все це діло на відео. І тут згадую, що ZIPPO знімає свої стрибки. ''Він має з собою фотік і мусить мені його дати'' – думаю собі. Та не все так просто було як я собі думав. На моє прохання зикнути ''соньку'' Валерій Батькович загнув мені таким текстом: ''Старий, та я тебе бачу другий раз. І взагалі, я зараз буду стрибати, а ти можеш не встигнути мені повернути''. Ще з хвильку побалакавши, Валєрі самому стало трохи цікаво який цікавий відеоматеріал може получитися. ''На, але до мого стрибка щоб повернув!'' - слова ZIPPO. Взявши фотоапарат я побіг до Як-52. Цікаво звичайно було літати (''бочка'',''мертва петля'',''горки'' і т.д.) та після приземлення я зовсім забув, що маю повернути ''соньку''. Згадав коли вже завівся Ан-2, в якому ZIPPO мабуть обплював весь салон, криючи мене матом. Продемонструвавши спринтерські здібності я прибіг до аероплана. Коли Валєра побачив мене перед обрізом дверей то заспокоївся, навіть спитав як відчуття після пілотажа. Ось так я познайомився з нашим колекціонером запальничок. Потім дізнався про сайт extreme.lviv.ua, про те, що з парашутом стрибають не тільки брати Мельники і ZIPPO, але ще й такі поважні персони як Кастор, Ігора, Ксюха, Angelo, і звичайно славнозвісна Іра. Згодом Soldaten якось намалювався, про ''перців'' наших Львівських дізнався (Вєталь, Звоздєцький, Дацик, Клім, Наталевич і т.д.) і пішло-поїхало. Не слід забувати і про Тернопільчан, з якими також приймав участь в екстремальних заходах (стрибки з парашутом, спалеологія...). Через деякий час з'явився Саня Воробйов, який приїжджав на аеродром в ролі першоразника та дуже швидко почав ''давати результат''. Якось ми їхали разом із Саньою додому і виявилось, що ми живемо в одному мікрорайоні. Думаю варто згадати і братів Рублів, які також є учасниками нашого колективу.
Що ж стосується безпосередньо сайту, то я вважаю, що слід віддати належне в першу чергу Кастору, який відродив Lviv eXtreme club  Всі остальні також приймали і приймають активну участь в житті сайту. Пам'ятаю як ''клєїли'' на новий дизайн, як створювалися перші відеокліпи, фото, теми і т.д. Добре пам'ятаю свій перший відеоролик ''Качает''. Зараз коли його переглядаю то стає трохи смішно. Згодом з'явився наш інтернет магазин, асортимент якого добряче розширився. Одним словом сайт почав ''рости''. Lviv eXtreme club став настільки розрекламований, що напевне Зімбабвійські крокодили та Комбоджійські алігатори про нього чули.
Ось така історія про те як я та й і всі остальні злилися в колоктив, який гордо можна назвати LVIV EXTREME CLUB!
______________________________________________________________________________________

Привіт шановні друзі. З великим заохоченням розповім вам про своє знайомство з "Lviv eXtreme club".
На даний час нам виповнилось 2 роки. Рівнозначно 2 роки тому дізнавшись, що у Львов  працює Львівський АСК, у мене  прокинулось бажання відновити враження , і знову стрибнути з парашутом. Прийшовши у вказаний час у клуб, я зустрів багато незнайомих людей, серед яких вирізнявся хлопець в комуфляжі, який жваво розповідав першоразникам, таким, як я про надзвичайні враження від стрибків, та так звані СТРАШИЛКИ. Як виявилось це був ВАЛЄРА він же ж "ZIPPO" . І ось цей довго очікуваний момент - перший стрибок у Цунев . Враження словами не передаються. Та ви й самі це знаєте.
Опісля декількох стрибків я багато почув про особу "так званий Віктор Касторский".
Валіра багато про нього розповідав, зокрема цікаво було слухати про те, що він стрибав з парашутом типу Д1-5У. Для нас першоразників керований парашут Д1-5У на той час, це було круто. Відповідно мені, як і всім хотілось познайомитись з Касторським. Через недовгий час я з Валєрою зустрів Віктора. З перших слів Валєри "о! Здоров Циган" я познайомився з Касторським.
І у подальшому, зусрічаючись у клубі на заняттях, та на аеродромі я мав змогу познайомитись з багатьма з вас, зокрема: Ірина, Оксанка, ANGELo, VoVa "Студент", Зайчішка, та багато інших цікавих людей.
Тамже ж я познайомився з Вєталєм, нашим майбутнім інструктором. Цікаві розпов ді, та захоплюючі заняття не можна залишити поза увагою.
Також до нас часто приїздили на аеродром друзі з Тернополя, з якими ми іноді зустрчаємось.
Окрім парашутизму життя в клубі вирує різноман тністю. Скориставшись цією нагодою, я мав змогу поїхати з друзями в карстові печери " Млинки", що на Тернопільщині.
Ця поїздка співпала з днем нарадження Валери. Завдяки друзям з Тернополя: Ваня, Любчик, Вова, ми зуміли прикольно провести час. Подробиці розповідати не буду, зокрема про" АНАНАСИ В КОЛЕСАХ " ви ж сам  усе знаєте. Також слід згадати про поїздки в Ровно на стрибки, де було не мало цікавих вражень. А похід в Карпати на Чорногірський хребет - це "СУПЕР". На той час я явперше побував у Карпатах. Не все було так легко, як здавалось, але, як сказав Любчик "Чувак - ми це зробили".
У міжсезоння час даремно не втрачали. Додаткові заняття в клубі "Підвищення кваліфікації", дружні походи на пиво, та багато іншого.
Приємні враження залишились від поїздки на страйкбол, де нас запросили друз  страйкболісти. 5 км по лісу та безліч цікавих пригод.
Варто згадати масові подорожі у Житомир на ROPE JUMP . Там я знову ж таки мав змогу познайомитись з багатьма прихильниками екстремального відпочинку та приємно провести з ними час. Ось так ми живемо та відпочиваємо…
______________________________________________________________________________________

Всьо почалось напевно з фільму «екстремали», а може і раніше, але фільм дав мені рух. І вот я зайшов в інтернет... Точно непамятаю як я попав на лінк extreme.lviv.ua, але перше шо змусило мене лишитись на сайті з «радянським парашутистом на логотипі», це неординарні новини для таких же людей: «я потерял мобилу...». Думаю всі знають хто це написавVery Happy Ше один фактор відіграв в тому, а саме ICQ. В ті часи я якраз пізнавав цей препарат і побачивши на сайті номер в новині «я потерял мобилу», хотів проексперементувати меседжі)) І ось історія ше тих часів (оригінал):

Добрий день
e}{trem@L (18:36:30 18/09/2006)
Прийом...
e}{trem@L (18:36:51 18/09/2006)
є хтось на зв'язку?
kastorskiy (18:36:52 18/09/2006)
добрый
e}{trem@L (18:37:19 18/09/2006)
ви українську добре розумієте, чи мені писати по російськи?
kastorskiy (18:37:24 18/09/2006)
ну да. Ты кто?
e}{trem@L (18:37:46 18/09/2006)
Я екстрімал, недавно був на вашому сайті
kastorskiy (18:37:51 18/09/2006)
пиши, как удобно
kastorskiy (18:38:29 18/09/2006)
Лучше быть на нашем аеродроме Wink
e}{trem@L (18:38:42 18/09/2006)
а ето как?
kastorskiy (18:38:43 18/09/2006)
например, вчера
Ну вот я і поїхав на аеродром 24/09/2006. Всьотаки саме тоді все і почалось. Знайшов велике заняття і цікавих друзів. Сам по собі прижок з парашутом був грандіозним, але 50% всього того був процес підготовки (атмосфера в клубі, на аеродромі)... Клуб в мому житті відіграє одну із важливиш ролей. Це місце де можна знайти однодумців і які розуміються між собою і не кажуть «ти придурок, це ж небезпечно».
Ми ті хто не сидить на місці, і живе на 100%, ті хто шукає пригод і нових відкриттів, ті хто нічого небоїться і готовий на всьо Very Happy, ну з останнім може і переборщив, але сами такими ознаками ми відрізняємось від простих смертних Very HappyVery HappyVery Happy. Вітаю всіх з 2-х річчями клубу. Бажаю щоб подальші роки були екстрімальнішими, непередбачуваними і небезпечнішими!!! Побільше зустрічів, пригод і нових знайомих-екстремалів.
______________________________________________________________________________________

Пам’ятаю як минулого року на своєму першому занятті, коли проходила інструктаж по стрибкам з парашутом, то зустріла Кастора (Віктора) який мені і розповів про сайт!!!( дай йому Боже здоровяSmile
 Зайшовши на сайт я зрозуміла, що знайшла те що шукала, а саме людей близьких мені по духу ) Після цього це став один з найбільш відвідуваних мною сайтів, найбільш цікавий, колоритний, на якому багацько всього прикольного і веселого, можна знайти цікаве відео (такого ви ніде не знайдете!), багато фоток на яких деколи можна навіть себе знайти, ну і звичайно як ж тут не згадати про форум, (тут ви знайдете відповіді на всі свої запитання) різні теми, враження, які все більше і більше мотивують на нові подвиги, захоплюють і ти просто підпадаєш під вплив тих обезбашених на повну голову людейSmile Згодом я почала переписуватись з тими людьми які той сайт створили, а саме з Зіппо і КасторомSmile
 Ось тут Зіппо і запропонував мені зарегіструватись на сайті, за що йому дуже вдячнаSmile Тоді я й стала в курсі всіх подій!! Ги!
Ближче познайомилась зі всіма на день смаку бурлаків, що недавно було і коли ми ходили в похід по катакомбах Львова )) (кого не було той багато втратив)
 Що тут ше можна сказати??? Як каже Зіппо прості як двері і навіть не кусаються, сильні духом та слабкі розумомSmile Головне з ними завжли весело, є про що поговорити, обмінятись враженнями, досвідом у різних екстримальних ситуаціях, в тому плані вони просто профі!!!
______________________________________________________________________________________

прижок з парашутом я мріяв ще з дитинства і ця мрія здійснилася три роки тому 30 05 2005 році я зробив свій перший прижок вічутя від прижка словами неперидати мені дуже сподобалось меніще хотілося пригнути другий прижок я пригнув наслідоющий рік познайомився з львівськими парашютістами це кастор  єгора і так далі з любчиком я познайомився на першому пришку через його співробітника якого я давно в же знав  любчик як завжди наш організатор був навсіх організованих поїздках до цуніва на приги з zippo познайомився можна сказати у літаку коли нас піднімалии нависоту так зязалась дружба через валеру япознайомивсяя зіншими львівськи парашютистами zippo був завжди наш оператор який завжди знімав на камеру наші пришки  монтував кліпи та фотки пізніше створили створи сайт екстрімалів всі вражиня після стриба міг кожен описати про свої вражиня після пришка.так і зявився офеційний зареїстрований сайт ехтреме львів .сай ексрімалілів люди якіпро парашютн відрізняюця від інших сірих людей які живють тіль будніми днями неполучають віджитя максимум удовольствія. так через парашутні приги внас появилось багото друзів і я став спорцменом парашютистом і продовжую пригатикожного сизону.нанинішній день вмене небагато пришків всього 35 це мало н асайті нетіль ропараютні пришки про різні поїздки  вгори походи та місця різні для відпочинку таостані новини дуже багато відно та фоток на сайті завжди щось нове  і взагалі класно що створили такий сайтік!!!!!!!!!!

Наш Ванька мабуть коли систематично прогулював укр. мову читав в цей час книжки Оксани Забужко (у якої одне речення на одну сторінку). А там де в Ваньки крапочка Вітя сказав - то опечатка  LOL
______________________________________________________________________________________

...спочатку був Едик. ТОбто не сам Едик, а заняття яке він проводив. Зі мною були ще два кабани, мої друзяки, які теж хотіли відчути адреналін висоти. ПОтім була п'ятниця, потім була субота, 21 жовтня 2006р здається - стрибковий день.
Мій перший раз на аеродромі Цунів. Тоді так і не стрибнули. Тоді багато людей бродило, і єдине що я пам'ятаю з того дня це Червоні Ласіни, чи салатові, короче хімічні (насиченого кольору) такої Ірини, яка в майбутньому виявилася дуже цікавою людиною. Щось тоді вони в мене дуже багато разів перед очима з'являлися зненацька. А! ...забув. Вона ще постійно з термосом ходила. В мене виникла підозра, що там явно не парене молоко, що, знову ж таки, в майбутньому і підтвердилося. Smile Це перша людина яка закарбувалася в моїй пам'яті. На жаль, вона зараз не з нами.
Наступна субота була трохи меншелюдна. От в цей день я запам'ятав перший раз крендєля в чорних вбитих мештах, і потертому камуфляжі незрозуміло яких військ, з розумним виглядом вченого хом'ячка (для когось він "вєдмєжонок") і походкою чимось схожою на чувачка з кліпу MOBY "Why Does My Heart Feel So Bad", той що потім на місяці сидів в кінці відео, здається. В цей же день я вислухав доооовгу лекцію про таку класну тусовку, яка себе називає "ЕмВей". Перші 10-15хв я, чесно кажучи, в упор не міг зрозуміти для чого мені Едик це все говорить, і намагався своїм прозрівшим розумом знайти логічний ланцюжок з парашутним спортом (Довідка: перший мій стрибок з парашутом був в армії 12лютого 2003року в м.Миколаїв. В армії я здійснив 6 стрибків). Зрозумівши що я зараз можу попасти в тенета даної секти Емвеївців, зробив розумний вигляд, що я уважно слухаю, а сам думав про щось інакше, щоб випадково мене не закодували. Допомогло...
В розмові з чуваком з кліпу МОБІ, я побачив класного хлопака, спокійного і досить цікавого, і терпеливого в розмові, в якій я розпитував про перспективи займатися серйозно парашутним спортом (на мій превеликий жаль, мої досягнення в армії не давали мені ніяких прівилегій). Як ви здогадалися - це був Кастор! Він же Вітя, він же Касторскій, він же Каспер (як я його називаю деколи). Тоді я заочно познайомився з Зіппо по асьці (була тоді можливість зайти в нет). Кастор наполегливо намагався переконати його приїхати на аеродром, але все-таки тоді Зіппо і не з'явився. З ним я познайомився через декілька днів на занятті в клубі.
... Закінчилися заняття в клубі, і маленька купка людей стояла на вулиці чекаючи якоїсь розумної ідеї. Підійшов ще один. Той Один привітавшись зі всіма, через пару речень запитався "А хто це Енджело?". Скромно розпрямивши плечі я сказав " Я!". "А! Це ти? Я Зіппо." - відповів він. З ним ми ще по асьці перед тим трохи переписувалися. Так я познайомився з Зіппо. ...Знаєте народ. Якщо в машині їде Валєра - я ніколи не можу послухати ні музики, ні радіо. Він постійно щось говорить, як не розумне, то все що приходить в голову, просто так, спеціально, на п'яну голову, на тверезу, ситий, голодний... Пейбл. Короче - веселий хлопака, нічого не скажеш. Smile До речі, в нього дуже класно виходить кіпіш піднімати. Спочатку  шум, гам, а потім розбиратися що до чого. Що зі своєї сторони - дуже класна риса! Cool Ніколи не буде нудно. ЦЕ все звичайно говориться з доброї сторони. Деколи дійсно не вистачає такого запалу. Можна сказати, що Зіппо буває як відро холодної води на голову людини, що спить.
Після чого вже спати не хочеться, якщо хочеться - то всеодно не вийде. : D Ця купка людей, які виявилися класними та веселими, пішла на пиво. Без мене. Тоді я не зміг.
Яскравий момент в моїх спогадах стосовно моїх однодумців по поглядах на життя закарбувався 5 листопада 2006 року. Цей день відзначився надзвичайно класною фоткою, яку я просто обожнюю. І вважаю її для себе початком Чогось веселого та класного...
Ні одна фотка не передає так той настрій, який ми всі тоді відчували. Тоді я напевно остаточно відчув, що все-таки я зустрів людей, які мають багато чого спільного між собою, ну і відповідно зі мною. Шкода правда, що я не попав на те фото, зате я його знімав, чим я дуже задоволений. Smile
Це лише перші найяскравіші моменти. Далі було значно більше, і ще більше цікавого.
ЗІ: Згадав чомусь приколи на форумі в розділі балачки десь на декілька сторінок, які виглядали як флуд і були безжалісно видалені злим Адміном Smile. Ех, зараз би їх почитати.
______________________________________________________________________________________

Завжди було бажання стрибнути з парашутом, якийсь час цікавився Де? Як? За скільки? потім було щось інше, і стрибання відкладалось(так досі і не стрибнув).але хотілось би розповісти інше, це щодо знайомства з хлопцями які відносяться до Lviv eXtreme club.
Неждано не гадано зустрілись ми на зимовій мандрівці в Карпатах, і тільки розговорившись я зрозумів хто такий Валера, і скажу чесно був приємно здивований, стільки шукав, взнавав а тут «такоє щастя пріваліло» (щось мене гребе)….
Скажу те, що приємно що серед нас є люди які люблю активний спосіб життя, і своєю енергетикою заряджають інших. Нещодавно були у бомбосховищі, то ж хочу подякувати Зіппо за потрачений  дорогоцінний час, надіюсь це не остання моя вилазка з вами.
За одно хочу привітати вас з 2 річчям – успіхів вам і побільше нових екстремальних і не тільки відчутів.
______________________________________________________________________________________

Одного літнього дня група Тернопільських товаришів приїхала на аеродром в Цуневі, щоб здійснити свій вже третій стрибок з парашутом. Позаяк за плечима вже було два стрибки, то ми були “перці”, які жваво обговорювали техніку стрибків з парашутом. До нашої розмови долучився один товариш з міста Львова, який здивував нас не абияким знанням справи, від чого наша полеміка стала набагато цікавішою. Як виявилось, тим випадковим співрозмовником став чолов'яга, якого всі відвідувачі сайту знають як ZIPPO. Слово за слово і всім стало зрозуміло, що нас об'єднає дуже багато спільних й цікавих речей, серед яких не тільки парашутний спорт. Львівські хлопці розповіли нам, що збираються створити сайт, на якому можна  було б обговорити любу, цікавлячу просунутий  народ тему. Так почалась дружба між Тернопільськими й Львівськими екстрімалами. Під землю і під воду, небо і гори довелось пройти за два роки існування сайту. Красномовним свідченням цього є сила-силенна фотографій про наші мандрівки дбайливо зібраних і виставлених на сторінках. Не одну сотню кілометрів пройдено на воді під час сплаву по Дністру, не одна гора Чорногірського хребта не була залишена поза увагою під час літньої мандрівки Карпатами з нашими EXTREMальними побратимами з міста Лева! Підземний світ подільських печер, Горгани в зимку, сплав порогами Чорного Черемошу а між тим регулярні стрибки з парашутами загартували нас для все нових і нових мандрівок й пригод, наступна з яких подорож на Великий Кавказ. Ось так просто знайомство переросло в дружбу між людьми, для яких пасивно проведений час є марно згаяний відрізок життя, людьми, очі в яких горять від бажання жити і творити, придумувати для себе і своїх друзів все нові і нові пригоди і подорожі! Тернопільська банда вітає усіх учасників  з двохріччям сайту, бажає цікавих й незабутніх пригод, вражень, цікавих людей і звісно ж неймовірної кількісті адреналіну!

______________________________________________________________________________________

Перші фотки у Lviv eXtreme club з'явилися 22.07.2006. В цей день було відкриття сезону.
Перше ламацьке відео було відзнято у період з 30.07.2006 по 05.08.2006. Воно колись ще називалось "Псих1" і "Псих2". З часом Вітя їх об"єднав у кліп під назвою "Они летят".
Перша нормальна відеозйомка 12.08.2006 (сміхотворною камерою на десантному шлемі), після чого вийшов перший повноцінний кліп під назвою "Закрутка".
З того часу наше відео скачало / переглянуло - 20141 раз, не враховуючи ресурс vkontakte.ru.

Далі постало питання зміни СТАРОГО http://web.archive.org/web/*/http://extreme.lviv.ua дизайну новим. Ми протягнули руку і народ відкликнувся, за що ось цим людям велике респектище. Отож, з 11.04.2007 вступив в дію Оновий дизайн

Оновленя на сайті (можливі глюки та незручності)
Вже давно було заплановано оновити дизайн то провести реструктурізацію сайту. Але в звязку з нестачею часу зараз викладається не доведений до логічного завершення дизайн та структура. Тому подальші доробки будуть робитись вже в процессі, на живому сайті. Зокрема, форум і фотогалерея ще взагалі не перероблювались. Деякій час можливі різні глюки та інші незручності. Просимо віднестись з терпінням і розумінням.


З 16.04.2007 у нас з'явилися свої фірмові футболки.

Тепер в нас є свої "фірмові" футболки.
Ті, хто був на відкритті сезону, вже бачили на нас футболки с логотипом клубу. Ті, хто не бачив, найближчим часом зможуть побачити їх у нашій фотогалереї, або в будь-які наступні стрибкові вихідні на аєродромі. Нажаль, партії в 50 штук все одно не вистачило для всіх бажаючих. Але, як вже хтось міг помітити, в нас з'явився інтернет-магазин, в якому також можна замовити футболки. Це виходить дорожче, ніж купляти футболку в нас з замовленної оптової партії, але є варіантом швидкого отримання футболки вже зараз. Ми також плануємо ще замовляти оптові партії, але як саме буде відбуватись цей процесс, щоб було зручніше і вам і нам, ми ще не вірішили. Бажаючі отримати футболки можуть відмітитися у форумі. Також ми плануемо розширяти асортимент і не обмежуватись лише одними футболками.


З 19.06.07 по 22.06.07 у нас почали з'являтися нові смайлики, які принесли свій колорит у спілкуванні.

Підсумовуючи нашу роботу за 2 роки можна глянути на цей графік нашого прогресу, а точніше відвідуваності.



          середньодобові
Дата  Відвідувачі  Хости

Лист 06      24.5       24
Груд 06      24.5     25.8
Січ 07       25.7     27.2
Лют 07       28.9     30.8
Бер 07       28.5       31
Квіт 07      48.9       49
Трав 07      55.9     57.3
Черв 07      69.5     71.2
Лип 07       94.6     95.7
Серп 07      90.5       94
Вер 07       68.1     70.8
Жов 07       71.3     74.6
Лист 07      86.1     91.3
Груд 07      73.7     79.6
Січ 08       84.6     90.2
Лют 08        103      105
Бер 08        126      126
Квіт 08       138      145
Трав 08       142      151
Черв 08       164      172

З нагоди дня народження сайту відбудеться паті!
Про місце проведення паті буде написано найближчим часом!
Саме паті відбудеться 14.06.2008
UPD: місце, час та інші нюанси обговорюються тут

_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ


крайній раз внесено зміни: Zippo (11.07.16 21:08:37), редаговано 10 раз
Повідомленняtt © 09.06.08 11:53:11    

Якщо чесно, то читаючи це все мене дусить величезна національна тварючка - жаба зелена поліська!!!! Я не стрибала з парашутом, а познайомилася з цими зірвиголовами ... на пиві ... хоча приводом все ж були парашути...............
Вітаю всіх тих, хто робить цей сайт і тих, хто знаходить на ньому нові і захоплюючі враження. Тільки м’яких посадок  Kiss
ПовідомленняСлІпиЙ © 09.06.08 11:56:45    

Good  Good  Good
_________________
BEEEEEEE HAPPY :0)
ПовідомленняРейдер © 09.06.08 12:40:21    

Drink
Clapping  Clapping  Clapping
Дякую тим, хто зробив цей сайт! Дійсно допомагає людям позбавитися від деякої статичності життя (Мені допомогло). Бажаю вам знаходити більше екстримального на теренах України.))

Одразу пригадався стрибок з парашутом... Роуп... Клас!! Crazy
ПовідомленняIgorK © 09.06.08 13:52:55    

Поздравляю всех с этим знаменательным событием. Вы занимаетесь великим делом. Очень жаль, что я не смогу физически присудствовать на праздновании, но это не помешает мне выпить  Drink  за процветание. Желаю, чтобы популярность росла в геометрической прогресии  Clapping
ПовідомленняAbsinth © 09.06.08 14:16:53    

Приєднуюсь до усіх привітань! Хоч я ще ніде не стрибав Sad , та незнайомий із бандою, думаю все попереду Goof  Smile ..
Сайт дійсно класний, успіху та процвітання!!

_________________
Paranoid
Повідомленняmatus © 09.06.08 14:31:03    

Паздравлямс!))
А картинка прикольна. ППКУ якраз добре підкреслює екстемальність клубу  Very Happy
ПовідомленняAndrey © 09.06.08 14:50:19    

Вітаю усіх учасників та небайдужих до Lviv eXtreme club людей!!!!
Народ ви робите дійсно важливу справу! Саме завдяки сайту я (та й не тільки я, мабуть) дізнався про стрибки з парашутом у Львові і саме завдяки інформації знайденій тут я впевнений, що рано чи пізно (краще чимшвидше  Smile ) зможу здійснити свою мрію - стрибнути з парашутом!!!
Ще раз вітаю з ЮВІЛЕЄМ!!! Велике спасибі організаторам сайту!
Clapping  Clapping  Clapping Ви МОЛОДЦІ!!! Clapping  Clapping  Clapping

_________________
Кожна людина отримує саме те, що хоче. А якщо хтось отримує те, чого він не хотів — значить він хотів саме те, що отримав.
ПовідомленняGoodwin © 09.06.08 15:33:58    

Вітаю Lviv eXtreme club з днем народження Clapping !!! Бажаю подальших успіхів та процвітання!!! Дякую Вам за цей сайт!!! Drink
ПовідомленняBigdan © 09.06.08 16:00:58    

Мої вітання !!!! Я тут не так довго - та на довго. Сам маю море страху. Мене  вже називали і Псіхом і Вовкулакою - так шо попав куди треба. Планую найблищим часом стрибнути з прарашутом, як будете збиратись кричіть.  Drink
ПовідомленняCatchMySpirit © 09.06.08 16:41:51    

Вітаю мої любі!!! І просто так і хочеться від щирої душі подякувати вам за такий просто суперський сайтик=Smile Якби не він, я б навіть не думала про те, що моя далека та ,на перший погляд, нездійснима мрія може стати реальністю, а тепер знаю!! Може!!І вона обов"язково здійсниться=) І це завдяки цьому сайтику!!  Вже неможу дочекатися того заповітного дня=) Народ, ви просто ну перфектні молодці, низький вам уклін=) Всіх цьомкаю=) Львів Екстрім зе бест!!!!  Clapping  Clapping  Clapping
_________________
Дожились до того, що нема нічого....
ПовідомленняVictorT © 09.06.08 17:51:09    

matus написав(ла):
ППКУ якраз добре підкреслює екстемальність клубу

Very Happy LOL Razz

_________________
Лучше день потерять, а потом за пять минут долететь © м/ф «Крылья, ноги, хвост»
ПовідомленняVictor SV © 10.06.08 8:32:44    

І я приєднуюсь до вітань, процвітання сайту, творчих ідей та шаленої популярності. Ну і звичайно подяка організаторам та модераторам Екстріму. Головне триматися купи, разом ми сила. Буду намагатись приїхати на паті з Луцька Drink так тримати Clapping
Повідомленняgdanz © 10.06.08 11:33:33    

Поздравляю.
Желаю  удачно отметить  Drink

_________________
бабло побеждает зло, добро и здравый смысл.
ПовідомленняVictorT © 10.06.08 15:53:26    

Регистрация на пати
_________________
Лучше день потерять, а потом за пять минут долететь © м/ф «Крылья, ноги, хвост»
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Привітання з досягненнями, ДН та святами Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 2
1, 2  далі

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU