Коротенький відеозвіт, як Львівські парашутисти звозили першоразників щоб стрибнути з парашутом(та) на аеродромі Рівненського АСК "Воронів"
Ну на самому аеродромі все, як завжди - атмосфера(аура)) просто мегафайнюща , я би навіть сказав оздоровча - про усілякі проблеми забуваєш там в раз!!! Звичайно ж тільки завдяки "місцевим"))
Разничків там кидають, що називається "на всі гроші" - висота їх відділення від літального апарату при мені була 1060 (ТИСЯЧУ ШІСТДЕСЯТ) метрів!!!!!
Але немає небонирам за що хвилюватись: завдяки ну дуууже величезній території для приземлення на аеродромі та безкрайнім ланам навколо нього, шанси приземлитися в "корчах" дорівнюють нулю навіть при сильному вітрі) Та й випускаючий Анатолліч в парі з пілотом для безпеки підопічних працюють, як швейцарський годинник Зате емоції від польоту під куполом тривають неймовірно довго Крім того, як готуватись до приземлення є шанс ознайомитись з місцевими краєвидами
Спортсменам там теж є чим себе зайняти, адже для них там створені усі умови для тренувань. Постійні підйоми на "висоту" у 3000 метрів(а більшості спортсменам окрім висоти більше нічого і не треба ) дають змогу вдосконалювати свою майстерність! Воронівський кукурудзник - просто монстр в гарному значенні цього слова: з дев'ятьма небонутими на борту набирає 3000 метрів в один бойовий захід за 21 хвилину!!!
Звісно ж Ан -2 це не "Л"ка і не Мі -8й, а 3000 метрів це не 4200 та все одно кращого аеродрому для спортсменів-парашутистів на західній Україні не знайдеш!!