Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Сплав «Черемош—Прут». Враження та відгуки учасників

Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Яхтінг / Рафтінг / Катамаранінг / Каякінг / Байдарки / Сплави Сторінка 1 з 1
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняLyubko © 28.04.13 17:50:43    Сплав «Черемош—Прут». Враження та відгуки учасників

Я перший вдома і пишу першим. Похід другої категорії складності пройшов на відмінно! Було все, що тільки могло бути. Вода вище середнього, погода щодня інша, хмари, спека, дощ. З Зеленого до Чернівців майже за два дні. Були і порізи і невеличкі аварії, що тільки зміцнювало командний дух. Всіх вітаю з виконанням поставленої задачі і бажаю ще більш яскравих досягнень та пригод! Цікаво почитати враження інших учасників, тож не скупіться.
_________________
Щоб літати, крила не потрібні, достатньо вітру в голові.
ПовідомленняLordLucifer © 29.04.13 10:34:23    

Twisted Evil That was AWSOME! Cool Cool Cool
чудесна компанія, швидка вода, різноманітна погода, безліч пригод і безкінечний сміх Yahoo
кожен з учасників запам’ятався мені своєрідно.. хтось своїми поступками, хтось висловами, хтось тролінгом, хтось пікапом Very Happy  Very Happy  Very Happy
маршрут досить складний на початку і досить непередбачливий в другій частині сплаву.. але з нами були відмінні капітани, тому все пройшло з посмішкою на обличчі Smile
величезне ДЯКУЮ організаторам! Ви постарались на відмінно!
Zippo, дякую за запрошення і за те, що взяли на борт «Кривенької качечки» Very Happy
ANGELo, дякую за неймовірні пригоди і дисципліну на борту! Happy
Lyubko, дякую ранішні підйоми і терпіння Happy
буду чекати наступної зустрічі! Twisted Evil

_________________
Человек среди гор ничтожно мал! (Ария — Бивни черных скал)
ПовідомленняLinayre © 02.05.13 0:46:49    

Вже минуло кілька днів, але яка різниця, якщо враження все ще свіжі.
Якщо коротко, то це однозначно був сплав, який не можна було пропустити в жодному разі. Три максимально яскраві і насичені дні. Тому всетаки не буду писати коротко і змістовно, напишу довго і нудно. А я вже практично переконала себе, що раз не потрапила цього року на сплав першої категорії, то і на другу мене ніхто не братиме. Та й всеодно з роботи незручно відпрошуватись і справ багато і взагалі... і тут несподіваний дзвінок: «Їдеш?». Вже через кілька хвилин я стояла перед директором і з великими, жалісливими очима питала, чи можна мені один маленький день позапланового вихідного.
І от я стою на березі бурхливої ріки, серед все ще сонних і трохи похмурих після зими Карпат, вдихаю холодне ранкове повітря і трохи розгублено думаю, куди б то сховати свій обідній снікерс, щоб він не загубився і не промок. Речі ж то запаковані і недоступні. І я запакована у захисне спорядження — нічого з собою не візьмеш. Все таки дбайливий і лагідний Дністер (іншим я його не бачила) розпестив мене своїми спокійними водами і можливістю всі речі мати під рукою. Але довго думати часу нема, вже звучить команда відчалювати, я з ентузіазмом хапаюсь за весло і ось ми стрімко несемося вперед, осідлавши непокірні хвилі. Ух, які неймовірні відчуття дарує свавільний Черемош, наші катамарани то злітали на хвилях високо вгору, то зривались з порогів вниз, нас з головою накривало холодною водою і ми гребли в повній ейфорії, не стримуючи захоплених вигуків. Звичний восьмикілометровий відрізок швидко залишився позаду і я навіть здивувалась, що ми пройшли його так легко. Я згадала, що минулого року на цьому етапі я вже ледь тримала весло в руках, хоч і гребла не так інтенсивно. А ще я пам’ятала, як мало, незважаючи на втому, мені виявилось цих восьми кілометрів. Тепер попереду їх було ще півтори сотні і це тішило невимовно.
Ріка стала спокійнішою, але лише трішки. Черемош люб’язно дав нам можливість озиратись навкруги, щоб ми змогли сповна насолоджуватись неймовірною красою його берегів, але випускати з рук весла категорично заборонив, сховавши у своїх водах безліч сюрпризів. Нас ще неодноразово накривало хвилями, але холодна вода швидко висихала у промінні зовсім літнього сонця. Це було чудове поєднання. І взагалі все було абсолютно чудово, поки нас не спіткала халепа і один з катамаранів не витримав боротьби з підступними порогами. Коли я побачила довжелезну розпорку, то була впевнена, що все — приїхали. Тепер залишається лише вибратись на трасу і чекати автобуса. Дуже прикрий момент. Але ніхто навколо не збирався впадати у відчай. Я з захопленням відмітила як наші капітани спокійно порадились, швидко прийняли рішення, не менш швидко його реалізували і ось ми знову на воді, пливемо двома командами по дев’ять чоловік. На жаль, після цього наш катамаран вже не міг так легко прослизати між порогами і мілинами як раніше. Мало не кожні кілька метрів доводилось зістрибувати у воду, щоб пройти мілину, а на високих порогах я кілька разів безсило спостерігала як труби з загрозливим скреготом виривались з гумового кріплення і здавалось, що це ми вже розвалюємось на шматочки. Але найбільше мені псував настрій мій рюкзак, який просів і було очевидно, що набрав води. І нічого не можна було зробити, залишалось лише гребти, похмуро думати про не надто надійно захищені від води гаманець, паспорт і телефон, про перспективу дві ночі ночувати у мокрому спальнику і з жалем згадувати улюблений Дністер, завжди такий дбайливий і затишний для мене. На щастя, такий настрій довго зі мною не затримався. Не знаю про що там думали в цей час мої чудові супутники, але ніхто не злив і краплі негативу, всі тримались бадьоренько і весело, тому мені також швидко перейшло.
На стоянку ми зупинились якось несподівано швидко. Впевнена, що це вимушена зупинка, першим ділом я побігла уточнити, наскільки менше ми проплили від запланованого. І тут виявилось, що все згідно з планом. Це була прекрасна новина. А коли я розпакувала рюкзак і виявила, що хоч він наскрізь мокрий, всередині все сухесеньке, радості моїй взагалі не було меж. А далі був спокійний вечір біля багаття в чудовій компанії, смачнюща вечеря, веселі розмови і відчуття абсолютного задоволення від життя.
Навіть не знаю як передати наскільки бездоганним був другий день нашої подорожі. Черемош вже майже повністю заспокоївся, але все ж не давав надовго відволікатись. Регулярно хтось кричав щось типу «зліва мілина», чи «справа камінь». Капітан поважно відповідав «бачу», а я вдивлялась у воду і не могла зрозуміти, що ж вони там бачать, якщо я помічаю мілину лише коли черкаю по ній веслом. А навколо була така краса... Закінчились гори, зате тепер вітер регулярно приносив з поміж ніжної зелені, що вкрила береги, п’янкий аромат весняного цвіту. Погода така, що кращої й не побажаєш. Але найкращим у всьому цьому були мої неймовірні супутники зі своєю невичерпною енергією і почуттям гумору. Кожне слово переводилось в жарт і ми сміялись, здається, безперестанку. Черемош, а з ним і ми, влився в Прут і вода відразу стала зовсім спокійною і прозорою, а береги, здається, ще зеленішими. На стоянку ми зупинились, залишивши на третій день зовсім маленький шматочок дороги. І ця стоянка теж була чи не ідеальна. Частину вечора ми провели в селі, вмостившись на лавочках під магазином, хто з морозивом, хто з пивом. Тут було настільки спокійно і дуже чітко відчувалась межа, що відділяла нас від усього, що ми залишили вдома. Ніяких турбот, ніяких обмежень, ніяких обов’язків. Все це ми залишили далеко-далеко два дні назад, опинившись у зовсім іншому світі, але лише зараз, зупинившись і вмостившись на цих непримітних лавочках, я повністю це усвідомила.
Третій день приніс нам нові несподіванки. Половину того невеликого відрізку дороги, що залишався нам до Чернівців, ми пропливли під дощем. Але це нікого не турбувало. Швидко дістались до фінішу. А шкода, таку мандрівку ніколи не хочеться завершувати. І ось ми їдемо додому. М’яке сидіння автобуса після трьох днів на катамарані в одному положенні здається справжньою розкішшю. Тернопіль, прощання з половиною команди, електричка, вокзал у рідному Львові і знову прощання. Сумно, що пригода завершилась, радісно, що вона таки відбулась.
Ось це малесенька частинка моїх вражень. Бо є ще стільки приємних моментів, про які я зараз з захопленням можу розповідати друзям. А скільки приємних емоцій і словами не передаш. Мені залишається лише подякувати усім, хто був поруч у цій мандрівці, а особливо незворушній та дбайливій Хокс і трьом капітанам, які завжди знають, що робити, які вміють знаходити вихід з будь-якої ситуації, не втрачаючи оптимізму і з якими зовсім не страшно кинутись в яку завгодно пригоду. Тому дякую за цей сплав, за всі попередні і за всі наступні, на які збираюсь вирушити. Smile

_________________
It’s all in our mind
ПовідомленняTekhanu © 02.05.13 18:59:22    

Нарешті додому добралась і я, хоча насправді це не так вже й радує). Враження після сплаву у мене одне — найстійкіше і неминуче — МАЛО! Хочу ЩЕ!!! Smile
Черемош я любила завжди, ця річка немов росла зі мною разом і завжди посідала особливе місце в моєму серці. Черемош — живий, я це знаю. Smile І коли у тебе з’являється можливість пройти з ним разом його одвічний шлях, немов побачити все його очима — небо, гори, скелі, села, міста... і все це в водовороті його хвиль та бризок, наче в його обіймах... це неможливо описати жодними словами. Такий яскравий калейдоскоп руху, життя, щастя... Не знаю як жила без цього раніше, та знаю, що більше не зможу Smile.
Дуже дякую всім, хто був поруч, адже саме завдяки вам нас оточувала ця чудова атмосфера! Звичайно, окреме спасибі капітанам, з вами справді нічого не страшно! Smile
І ще окреме спасибі «лагідному» Дністру, якому вдалося так мене натренувати, що цей сплав видався радше приємною прогулянкою. Smile
З нетерпінням чекаю наступної зустрічі! Smile

_________________
«Життя починається там, де закінчується твоя зона комфорту».
ПовідомленняScr © 14.05.13 18:38:54    

І що, так і не буде жодної фотки??
ПовідомленняZippo © 26.09.13 9:15:12    

Нарешті забрали довідки видані Тернопільською обласною федерацією спортивного туризму про здачу заліку туристсько-спортивного походу 2 категорії складності наступним учасникам: Скрипці Олександру Петровичу, Лущ Олександру Михайловичу, Українцю Тарасу григоровичу, Атаманюку Віталію Валерійовичу, Ковалець Олегу Анатолійовичу, Фацат Володимириу Остаповичу, Янів Маріанні Орестівні, Забирало Юлії Володимиривні.
«Местним» воно роздасться а вот як бути з «доїзджєючими»?

Scr написав(ла):
І що, так і не буде жодної фотки??
Залив все що мав. Фотки як правило масові для звіту. «Лови весло, каримат, гідрокостюм, Ксюху» © Crazy


_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ
ПовідомленняScr © 06.10.13 22:31:27    

Укрпошта?
))
ПовідомленняScr © 15.10.13 22:11:32    

Так що - ні?
)
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Яхтінг / Рафтінг / Катамаранінг / Каякінг / Байдарки / Сплави Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU