Попередня тема :: Наступна тема |
vanich_present © 26.11.12 19:22:57 Новий 2013 на Говерлі!? |
   |
|
Минулого року зустрічали на Білому Слоні і було МЕГА весело і цікаво щось трішки про то тут http://extreme.lviv.ua/forum/viewtopic.php?t=2330
Цього року, як самі розумієте на Говерлі
В програмі свята танці навколо ялинки із бенгальських вогників, співи по співанику Старгорода, 86 текстів пісень
Плануємо із Ворохти винаймати транспорт під заросляк, чим нас більше тим дешевше, для того і відкрив тему
Ті хто давно мріяв, але зимою в горах не був, то вибачайте спершу прочитайте http://extreme.lviv.ua/forum/viewtopic.php?p=16867#16867
_________________ Якщо людина досягає мети вона втрачає сенс життя. |
|
 |
Engineer © 26.11.12 23:36:04 |
   |
|
БОМБЕЗНО!!!
Я ЗА!!!
_________________ С точки зрения законов аэродинамики шмель летать не способен, но он этого не знает и продолжает летать. |
|
 |
Ханас © 27.11.12 5:55:11 |
   |
|
Ура !!! І я також з вами
_________________ Всі люди помирають, та не всі живуть... І все-таки кожна мить життя — це ще один шанс змінити його, бо в людини завжди є вибір, інколи його важко зробити, але ще важче зробити правильний... |
|
 |
RomanTL © 27.11.12 10:59:23 |
   |
|
Мене візьмете? Можу бути корисний вмію розпалювати вогонь без сірників, складати ватру
|
|
 |
|
 |
BeLuY © 28.11.12 16:17:33 |
   |
|
Скільки вас ?
Коли, в скільки плануєте виходити?
|
|
 |
vanich_present © 28.11.12 19:22:17 |
   |
|
Скільки нас буде відомо 30 грудня зранку, на жд вокзалі Ворохти
Звідти можна вийняти бус під заросляк, щоб пішком не пиляти той кілометраж Рушаємо 30-го тому, що всяке може трапитись і погода не завжди посміхається В ночі підніматися , будувати стінки, може відбити бажання до свята Першого рушимо в низ, при хорошій погоді можна і хребет махнути
_________________ Якщо людина досягає мети вона втрачає сенс життя. |
|
 |
Engineer © 29.11.12 15:05:22 |
   |
|
Білети потрібно купувати на перед!!!
а то потім доведеться додому пішки мандрувати
_________________ С точки зрения законов аэродинамики шмель летать не способен, но он этого не знает и продолжает летать. |
|
 |
|
 |
AFA © 03.12.12 11:24:01 |
   |
|
О, круто, молодці, що збираєтеся на Новий рік на Говерлу. Там дуже гарно, сніжно і неймовірно романтично, не дивлячись на те що холодно.
_________________ Мікроавтобус спрінтер 10 місць! |
|
 |
BeLuY © 04.12.12 0:39:18 |
   |
|
 піду з вами.
Зі мною ще троє відчайдух.

|
|
 |
Romawa © 06.12.12 19:34:37 |
   |
|
Що значить вибачайте?)
У мене досвіду зимових походів нема, але загалом багато гірських походів за спиною)
Фізична форма хороша)
Зрадістю підпишусь на таке!
|
|
 |
Oldshaman © 07.12.12 16:59:33 |
   |
|
досвіду особливо не треба — тільки вміти не тонути у глибокому снігу, бо мене весною під говерлою чекала така прикрість. Все інше — не треба потіти при ходьбі, бо на вершині можна зразу покритись льодом, мати плавки щоб загаряти в сонячну погоду, крем для загару, парасольку для тіні.
_________________ Якщо тобі нічого втрачати, ти мене зрозумієш. |
|
 |
sajanara © 17.12.12 16:38:42 |
   |
|
Всім Привіт)
Товариш темку надіслав. Я ось вирішив ззареєструватися. Висказать так сказать свою думку.
Досвід зимових сходжень достатній перераховувати не буду, є досвід бек кантрі(також змагання на Говерлі — та безпосередньо спуски на лижах — з вершини), і також рятувальні роботи, а саме травма участниці на Марамароші, прочитавши вашу темку хочу сказати що гори не люблять легковажності.
НР на Говерлі це не просто НР (Зимова Говерла це 1Б по Альпінізму) і врахуйте те що не факт що ви поставите стінку на вершині, навіть у день (невідомо що буде з метео умовами) а на 1860 на еко пункті теж немає сильно місця ставити палатку та стінки.
Чесно кажучи прочитиавши вашу тему (здається враження) що ви немаєте більшість уяви що таке зимова Говерла.
2009–2010–2012 роки зустрічав на Вершині у 2010 мав випадок що взяли хлопчину він йшов з Бордом та планував зїхати з вершини (довелося зпускати його в низ). Хлопці не варто йти в зимові сходження не маючи досвіду (фізпідготовка там не головне) а ось слова одного фотографа Романа Михайлюка(хорошого знайомого з опису сходження на НР зустріч 2010.
Новий Рік 2010–2011 14 фотографий
Коротко — що це, де і як. 29 грудня я вже був на схилах Чорногори. Поїзди, автобуси забиті туристами, але з набором висоти їх кількість падала в геометричній прогресії, більшість лишилася на базах, в кемпінгах.
На підйом з Козмещика вийшло кілька груп і я, погода була середньої паршивості. Починаючи з висоти 1200–1300 видимість пропала, пропали і тимчасові компаньйони... вітер підсилювався, сніг колючими голками палив очі... прохожу пару занесених кучугурами наметів і вихожу вище лініі лісу. Стежки вже протоптаної нема — все заметено, але не більше як по коліна, що радує... видімість — метрів 50, налаштовую GPS, кладу в нагрудну кишеньку ліхтарик, жую ізюмчик з горішками, сидячи на рюкзаку... знаю, що це останні спокійні хвилини...
Вже по четвертій дня, в хмарах — це вже сутінки... Ще не пізно повернутися — до темноти максимум година, а мені ще набрати мінімум 300 метрів висоти. Це дуже багато, як для нічних гулянок серед заметілі в субальпійский зоні наодинці... а, забув — за плечима 36 кілограм, які вже досить сильно відчуваються) 1650, 1655, 1685 — кожний крок все важчий, вітер сягає майже ураганної сили і часом іти просто неможливо... Туман схожий на дрібний дощ, який на швидкості 30–40 метрів в секунду прошиває гортекс наскрізь і пофіг йому реклама фірми GORE)... частина Михайлюка, що до вітру — вже досить мокра, настрою це не покращує... Якщо я не доберуся до будиночка, то... Хрестів і траурних табличок навколо достатньо, щоб сприймати ситуацію всерйоз — намет на такому вітрюгані поставити одному неможливо...
Чорна ніч, промінь налобника освітлює метр снігової круговерті навколо і скорше сліпить мене, ніж щось показує... Мать-мать-мать, джипс мигнув і згас — яка сволота зекономила кілька пікселів екрану і не вивела індикацію розряда батареї! Кляну себе останніми словами — чому не поставив запасні акуми в кишеню, вони десь в рюкзаку і фіг зараз знайдеш... Холод, чорнота ночі і рев вітру, який забиває памороки — і лексика стає все одноманітнішою і все менш парламентською...
Приблизно 1800 метрів, я вже на хребті, навколо — повний ....ць і зліва — урвища, полетиш туди і знайдуть тебе на 9 травня... забився під льодяну скелю, грію батарейки під пахвою... хто б ще мене зігрів...
Джипс запрацював, ура! Пара ключових горбочків пройдена, попереду саме проблемне — треба вправо і вниз, помилитися не можна, сил на другу спробу просто не вистачить — страшнуватєнько)... Гортекс і вся снаряга вкриті шаром льоду товщиною з палець (пишу, і зараз мороз по шкірі)).
Джипс здихає вдруге, грію цього симулянта. До хатки 350 метрів, 335, 310... молюся на ті дві батарейки, як комуняки на цілий Дніпрогес, бо ...Джипс здох остаточно. Все — я вже впізнав рєльєф, він виположується, ось якась мара попереду — це він. ВІН!! весь сіро-білий, вкритий льодом, як і я — притулок, будиночок на точці 1860 м...
Дякую вам — GPS, GORE-TEХ і інші бебехи — ви не ідеальні, як і ми — але без вас тут кранти і майже 100% ж-па... тут не місце нормальним людям взагалі, нормальні зараз затарюються мандаринами і ялинками, а не бредуть як скрижанілі зомбі в пітьмі.
Мдя-я... двері тіліпаються на одній петлі, в хаті кучугури в метр висотою, вона вкрита льодом всередині, як і надворі... Скидаю рюкзак, заповзаю... не можу зачинити двері — вітер вирива їх з рук... тільки тепер розумію, який я ідіот, що попхався сюди в таку погоду... Хто б знав, що вона так спаскудиться, звичайно...
Мокрі коліна, мокрі лікті, боки частково, починаю ловити дрижаки і вже трохи психую — первинна установка — дійти — вижити вже попустила, адреналін вигорів, залишивши якийсь порожняк в свідомості... беру себе в руки і намагаюся робити зарядочку... де б ще сил на неї взяти... треба перевдягнутися... руки ноги не згинаються, пальцы як скляні, не можу зібрать газовий пальник... штормовка перетворилася в льодяний бронежилет, не розтібається жодна блискавка, і на штанах — самоскидах теж. Грію блискавку пальцями по сантиметру, топлячи лід... не дуже приємна справа, чесслово))
Перевдягнувся, пуховка як тулуп, життя налагоджується. Розчищаю місце під намет, готую чай (добре, що за снігом надвір не треба йти)), залажу в спальник і вирубаюся годин на 20...
Та-ак, коротко оповісти не вийшло)). Власне, це тільки початок, далі, мабуть, перенесу писанину під фотки. Дякую тим, хто цю казочку до кінця прочитав).
Всім успіху.
_________________ горы...они лечат... |
|
 |
yuraq © 17.12.12 17:10:50 |
   |
|
Пропозицію маю цікавішу і, в принципі, запрошую форумчан до співпраці. На новий рік до вершини говерли вас просто не пустять рятувальники на КПП, але якщо йти з козменщіка в сторону полонини гропа до колиб — можна зустріти наше поселення іглу.
_________________ Рафтинг та сплави - http://splav.lviv.ua/ http://rafting.ua/ |
|
 |
|