Вже не раз писав що хтілося б мати повноцінну велику печеру коло Львова. Львівщина, як печерна чорна Пляма на карті України. Тернопільська, Франкіуську, Закарпатська, Хмельницька - всі обалсті мають повноцінні печери, а в нас - нема Є, звісно, Медова печера, в Брюховицькому лісі, чи коло Стільська. Але ані розміром, ані складністю, ані цікавістю вони не дотягують до, скажімо, Млинок чи Атлантиди. Є, правда, в Карпатах коло Камянки: але печера вертикальна, вимагає спеціального спорядження і навиків, та й далеченько вона від Львова.
То ж коли мені подзвонили і сказали, що є повноцінна печера коло Старого Роздолу (район Миколаєва) я спочатку віднісся до цього дуже скептично. Думаю: "ааа, то певно дві кімнатки в пісковику, а люди по недосвідченості думають, що то повноцінна печера". Але я помилявся! Печера має чотири великих і кілька малих залів, кількасот метрів ходів між ними, свій "роддом". Для їх проходження прийдеться використати практично всі види гімнастики, що застосовуються в інших печерах, включаючи розпорки і лазання на боці. Печера має багато бокових глухих відгалужень і кілька перспективних напрямків для розширення. Не забуваймо, що практично всі сучасні печери колись були кількома невеличкими залами. Під час вилазки ми відвідали всі головні зали і ходи. Разом з супутніми розповідями це нам зайняло годину. Якшо заходити у всі бічні відгалуження займе дві години, не менше. А це, повірте, вартує того, аби туди їхати. Один з залів має достатньо плоских поверхонь для ночівлі.
На разі печера - це здебільшого нагромадження звичайних каменів, кристалів в ній не виявлено. Зате тут зимує багато кажанів, ми нарахували коло двадцяти. Стоїть питання про топографічну зйомку і після цього Печеру можна буде назвати, зареєструвати і вона охоронятиметься законом. Також вартує встановити двері і проводити роботи по її поглибленню та подальшому дослідженню.
Вхід в печеру знаходиться на висоті 15 метрів на скелі, залізти можна без спеціального спорядження. Печера придатна для відвідування групами по 3...5 осіб. Назви печера поки шо не має, зробити це повинен її першовідкривач для громандськості і мій провідник в одній особі. Місцеві, звісно, знали про неї. Але особливо туда не навідувалися і не смітили. В привходових залах є лише кілька бурбуляторів і патиків. Печера доволі чиста.
Бажаючим відвідати печеру чи допомогти з її розширенням і топозйомкою координати входу і номер провідника дам в ПП. Не хочеться аби вони раніше часу стали надбанням громадськості а печера перетворилася в смітник.
Ну і наостанок: Печера знаходиться в тому ж лісі що і Грот Прийма. Коло печери є ще два невеличких гроти, саме місце навіває відчуття прадавніх віків коли люди ходили в шкірах а мясо мамонтів їли сирим То ж можна було б літом організувати тут стоянку неандертальців з метою проведення фотосесії і популяризації місця. Всі фото на Пікасі тут
Перепощено звідси. Обговорення тут |