Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Мемуари блондинки

1, 2, 3  далі
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про перший СВІЙ стрибок із парашутом Сторінка 1 з 3
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняНаталі © 08.02.08 15:20:31    Мемуари блондинки

.
                                                                                                  МЕМУАРИ БЛОНДИНКИ
Ну що ж, стартуємо??
        Почну з банального кінця: є в мене знайомий (імена не називаю, так як він коректно мене попередив, що той текстик ще потім будуть читати люди, тобто, щоб не опозорити його чесне ім'я і бла бла бла - я скромно промовчу…. Валєр, якщо все ж передумаєш, то скажи і я всюди замість знайомий напишу тебе. Ой «сорі»,  без імен), а той знайомий чомусь вирішив, що я і публіцистика то спільні речі, в принципі - я так не думаю, але хай буде…
Завдання полягає в тому щоб описати свій перший раз (борони Боже описувати те, про що ви подумали – така інформація містить «комерційну таємницю»), маю на увазі стрибок… з парашутом… (хоча, перевірено на власному досвіді, відчуття десь там схожі і рамки майже стираються..)… Так от, замість того щоб виконувати свої прямі робочі обов’язки, вчитися чи робити ще якісь корисні речі – я сіла і почала згадувати як це було…
        ...Одного сонячного осіннього дня підходить до моєї "бар-стойки" співробітник (пояснюю: працюю я не в барі і не барменом – називаю своє роб. місце "бар-стойкою" для того щоб легше сприймати сувору реальність… А розказую все це тому, щоб ви зрозуміли: я і стрибки з парашутом це паралелі, які не перетинаються (це я так раніше думала)!!! Мріяти то одне, а робити – це зовсім інше…) і так тихесенько, щоб ніхто не почув, запитує: «Наташка, як ти ставишся до того щоб стрибнути з парашутом?» Я теж тихесенько: «Коли, з ким, скільки це коштує?». Він: «Наступної суботи в Чернігові і т.д. по тексту….» Втішившись такою перспективою, я «дуже тихенько» і «дуже по-секрету» запитала весь офіс (дивно що мікрофон не взяла): «ХТО ЇДЕ СТРИБАТИ З ПАРАШУТОМ????» (в цьому місці  мого співробітника  перекривило і тому що він мене дуже любить (як людину,  розуміється), стиснувши зуби, промовчав ) . Бажаючі знайшлись… Я, як особа не постійна і навіть дуже вітряна блондинка з метеликами в голові, швидесенько викинула ту ідею з голови геть і тупо забула (забила)… Інша моя колега, зрозумівши що це її шанс втілити мрію в реальність, а також використавши природну наполегливість залізла  в і-нет і відшукала http://extreme.lviv.ua/.  Cкажу чесно, мені раз 100 повторили: «залізь подивись, почитай». Я махала рукою з думкою: «Ви собі думайте, я собі знаю, і так ніхто нікуди не поїде» (треба додати що рішення про стрибки саме у Львові приймалось за моєю участю, адже з Тернополя туди ближче і Львів всі люблять,  на Чернігів ми забили).
        І що? І що дальше? А дальше настала та сама «субота».. Я, проігнорувавши будильник  і подумавши, що про мене забудуть, спокійно лягла собі спати далі, але ж вони, гади, не забули і зробили контрольний дзвінок, після якого прийшлось стягувати своє м’яке місце з ліжка, і це в 6:30 ранку в суботу… Тут я почала боятися… На місце зустрічі я прибула вчасно в 7:00 (навіть в перукарню так вчасно я не прихожу, про роботу взагалі мовчу), проте, оскільки все в нас робиться через те саме м’яке місце (тут я про місце, а не про власника), виїхали ми в 9:00. Чесно, в цей момент в мені жевріла надія, що ми запізнимося і просто поїдемо кататись по місту... Отож рахуємо, в 9:00 ми вибрались з Тернополя, в 11:00 були у Львові і тут облом,  летовище то біля Городка (читати треба було уважніше – там деяк розумнi люди на сайті все детально описали, ще й карту додали, а моя колега ще й роздрукувала статтю в 5 варіантах, так на всякий випадок, для тих хто народився в бронепоїзді!!!! Статтю я перечитала по дорозі в машині раз 100, вздовж і в поперек, якби не та стаття, я б не стрибнула… Авторові – РЕСПЕКТ). Тяжкими зусиллями, петляннями по об’їзній Львова туди-сюди, взад-вперед, ми таки найшли той Городок і той аеродром. 12:00 – що ж моя надія набирає статусу впевненості у тому, що ніхто не ризикуватиме своїм (і моїм) життям, всі залишаться живими і не менш здоровими, крім того приїхахавши, треба було зранку попасти на інструктаж… Але не тут то було, для нас (а було нас 11 чоловік) ЛАК зробив виключення і провів позачерговий, скорочений інструктаж тривалістю 2 год. Що можу сказати, так як я боялася найбільше і це яскраво описував вираз мого обличчя, інструктаж я виконувала з такою відповідальністю, ніби… немає з чим порівняти, так ретельно я не готувалась ні до чого в своєму житті… Варто додати, у цьому місці я почала психувати і неадекватно реагувати на неадекватну, на мій погляд, поведінку інших людей.. Кому в ті хвилини нахамила, вибачте, мною керували емоції. (До речі, перед власне нашим інструктажем ми мали змогу подивитись на стрибки попередніх груп. Парашути відкрились у всіх – це тішило; не розумію чому, але все ж відсутній вираз обличчя вже стрибнувших  - насторожував). Після інструктажу нас послали до лікаря.  Стрибати хотіло 7 чоловік з 11, після перевірки, 1-ого не допустили, нас залишилось 6 – 3 хлопчика/3 дівчинки… (Питання: це місце тільки мені нагадує байку про 10 негренят??) Настав час вдягати парашути. Виявилося, він до сраки важкий – то перше, особисто мені його допоміг вдягнути один молодий і язикатий екстремал, який під дикий регіт власний і інших екстремалів замітив, що парашут не може застібнутись на (вибачте за нескромність) бюсті 3 розміру і сказав, що немає парашутів такого розміру, зараза , а мені і так страшно було (я йому колись за це помщуся, пробач мені Валєра)... Ну що вдягнули всі парашути, вдягнули дурненькі шапочки (для деффачок – до сраки зовнішній вигляд і помада – тим треба перейматись після того як підете своїми ногами і понесете свій вже розкритий парашут!!)
         Далі нас построїли (в прямому і переносному значені), пояснили що хто буде виЯбуватись – може вилетіти з літака раніше ніж треба і не так як треба (дойшло, нажаль, не до всіх – про це потім) і повели в той клятий кукурузник…. Тут най страшніше: 100 м. ним трусить, 200 м. він попадає в повітряні ями…  500 м. одна деффачка  в літаку регоче, ніби їй шось бракує, від нервів мабуть, 700 м. екстремали сидять і регочуть з нас - першоразників, хтось підморгує і ніхто не розуміє, що я НЕ ХОЧУ ЦЬОГО РОБИТИ, Я ЗАНАДТО МОЛОДА ЩОБ ПОМИРАТИ, В МЕНЕ КУПА НЕЗРОБЛЕНОЇ РОБОТИ, В МЕНЕ ІНСТИТУТ, ЕКЗАМЕНИ, СЕСІЯ… 900 м. пішла перша партія «хлопчиків» - тут десь пропали чиїсь виЯбони, хтось просто зблід, всі вистрибнули, парашути розкрились, можна перехреститись! Літак пішов на друге коло і я заднім місцем розумію що моя черга… Мені про мене розказували, сама я себе пам’ятаю смутно, не знаю сама випала чи мені помогли, але під час вільного падіння я рахувала 221, 222, 223, смикала за кільце і т.д. по інструктажу…
          Розуміння того що сталось прийшло вже на землі, особисто я довго і нудно реготала (якщо бути точною – 2 тижні, ще точнішою – почувала себе тою дівчинкою з анекдоту, якій в дитинстві впала цеглина на голову, а оскільки вона була в касці, то досі усміхається). Мені хотілось шампанського (для таких дєффачек як я, беріть з собою, там вам ніхто не запропонує і купити ніде). Я зауважила, що навколо чудова погода, коли добралась до «бази», що там досить багато таки гарних хлопців (для дєффачек типу мене – ті перці реально класні, трохи кризануті, можливо не зовсім вільні, але для естетичного задоволення і підняття самооцінки ідеально підходять, в цьому місці не опошляти – я ж щойно з небес спустилась, тому вважайте мене і мої думки святою невинністю!!! ).
Як відбулися інші: моя колега, та що все організувала, під час стрибка задивилась на свої ноги, її стурбувало те, що одна штанка засунута в берц, а інша ні – як же вона стрибатиме в такому неестетичному вигляді?? Дядько, який «помагав» стрибати, помилково подумав що вона не дуже хоче стрибати… (Для дядька – вона хотіла, її турбував її вигляд, а так все ОК.)
         Ще один з нашої команди, під час польоту так захопився зйомкою відео з телефону (забув правда об’єктив відкрити ), що приземлився прямісінько на якусь машину.. Як потім виявилося, він просто забув подивитися куди приземлятись, тому для нього це великий сюрприз – приземлення на машину.. (я промовчу…слів немає… одні емоції…)
Дівчинка, яка довго і істерично реготала в літаку, проїхалась на животі метри з 4, при цьому реготати вона не перестала…
         Ну що ж – всі залишились живі здорові, виникло природне бажання стрибнути ще Smile))

         На наступний день, мене не покидало збочене задоволення від усвідомлення зробленого, а свідоцтво парашутиста, на деякий час, замінило паспорт. Те що на інших людей дивишся з висока, то не то слово. Душу переповнює гордість за себе і реально розумієш, що коли будеш хандрити, або, не дай Боже, виникне думка, що ти (тобто Я) чогось не можу, не вмію, то… згадується стрибок, доходить розуміння, що тепер я можу все… Ззаду виростають крила і «тут Остапа понесло»…

P.S. Всі спогади про стрибок задокументовано і підтверджуються любительською зйомкою.... трави Львівського АСК LOL

P.S. P.S. Для друзів і колег, що були учасниками тих подій: сприймайте вищенаведений текст, як моє суб'єктивне ЕМОЦІЙНЕ відношення до подій, а не особисте ставлення до Вас!!!! Усю конструктивну критику приймаю в письмовому і усному вигляді як "в очі" так і "поза очі" (краще  "в очі", не виключається варіант обговорення на форумі).
Описані події відбулись 06.10.2007


крайній раз внесено зміни: Наталі (22.02.08 15:19:05), редаговано 2 раз
ПовідомленняZippo © 08.02.08 15:56:01    

Наталі написав(ла):
Валєр, якщо все ж передумаєш
зараза  Very Happy
Наталі написав(ла):
відчуття десь там схожі і рамки майже стираються..
100% Sex
Наталі написав(ла):
якби не та стаття, я б не стрибнула… Авторові – РЕСПЕКТ
Embarassed  Embarassed  Embarassed
Наталі написав(ла):
ЛАК зробив виключення і провів позачерговий, скорочений інструктаж
для доїзджєючих дійсно роблять пільги Wink
Наталі написав(ла):
особисто мені його допоміг вдягнути один молодий і язикатий екстремал, який під дикий регіт власний і інших екстремалів замітив, що парашут не може застібнутись на (вибачте за нескромність) бюсті 3 розміру і сказав, що немає парашутів такого розміру
LOL  LOL  LOL  LOL
Наталі написав(ла):
я йому колись за це помщуся
Shocked  я  ж
Наталі написав(ла):
екстремали сидять і регочуть з нас
мабуть було з чого Very Happy а взагалі то ми халосі..
Наталі написав(ла):
2 тижні, ще точнішою – почувала себе тою дівчинкою з анекдоту, якій в дитинстві впала цеглина на голову, а оскільки вона була в касці, то досі усміхається
я пацталом  LOL
Наталі написав(ла):
ті перці реально класні, трохи кризануті, можливо не зовсім вільні, але для естетичного задоволення і підняття самооцінки ідеально підходять
Surprised  Crazy
Наталі написав(ла):
захопився зйомкою відео з телефону (забув правда об’єктив відкрити )
LOL  LOL  LOL
Наталі написав(ла):
приземлився прямісінько на якусь машину..
пам'ятаємо ми такого героя неба  Very Happy  Very Happy  Very Happy
Наталі написав(ла):
P.S. Всі спогади про стрибок задокументовано і підтверджуються любительською зйомкою.... трави Львівського АСК
не смію просити, але відео в студію Clapping
_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ


Змінено: Zippo (11.02.08 11:05:54)
ПовідомленняНаталі © 08.02.08 16:03:27    

ZIPPO написав(ла):
не смію просити, але відео в студію

Very Happy  LOL  Very Happy
знайду відео - вишлю
ПовідомленняVictorT © 08.02.08 16:30:52    

Наталі написав(ла):
відчуття десь там схожі і рамки майже стираються

Аналогий вообще много Very Happy

Парашюты и женщины
Алексей Грищенко

Первый раз страшно, а потом нравится. Женщин, как и парашютов, должно быть не менее двух. Если отказала основная, то использовать запасную. А чтобы она реже отказывала, надо правильно укладывать.

Если женщин использовать одновременно, а не по очереди, то они могут перехлестнуться друг с другом и в результате вы не получите не того не другого, поэтому лучше сначала отцепиться от основной, а затем с помощью кольца ввести в действие запасную. Если вы экстремальщик и используете одну женщину вместо двух, то в случае отказа вам ничего не остается делать, как подергать за свободный конец.

Чтобы было меньше отказов необходимо соблюдать условия хранения и укладки. Нельзя заносить женщину из тепла в холод и оставлять там надолго, из-за возникновения конденсата смерзаются все складки и возможен отказ. По ходу укладки необходимо внимательно ее осматривать на наличие разрывов и повреждений, особое внимание уделить полюсным отверстиям.

Укладывая, не курите и не жуйте жвачку, а также не используете открытый огонь. Следите за последовательностью укладки, старайтесь ничего не напутать.

Приступая к прыжкам на женщине используйте соответствующее обмундирование, на женщину рекомендуется одевать перчатки, иначе возможны ссадины и царапины. Все развороты лучше всего делать плавно, при раздевании избегать резких срывов. Иногда на прыжках с женщинами, особенно когда давно не прыгал случаются жесткие приземления на неподготовленную поверхность, поэтому необходимо уметь делать кувырки и кульбиты.

При недостатке опыта бывают случаи протаскивания женщиной, в основном когда у нее плохое настроение или не сезон, можно конечно долго волочиться за ней, пока не упретесь рогами в какой-нибудь бар, если вы уже долго за ней таскаетесь, лучше от нее отцепиться.

По окончании прыжков на женщине, как и после прыжков с парашютом лучше всего помыться под душем, а потом выпить чего-нибудь покрепче в компании друзей обсуждая очередной прыжок. О неудачном прыжке лучше помалкивать, дабы не быть посмешищем.

Особо хороших женщин рекомендуется закреплять за собой соответствующим штампом и росписью в паспорте.

http://www.dropzone.ru/women.shtml

Наталі написав(ла):
приземлився прямісінько на якусь машину

О, так я тогда тоже был Very Happy

Наталі написав(ла):
якби не та стаття, я б не стрибнула… Авторові – РЕСПЕКТ

А если б не админ, то вообще сайта небыло бы  Razz  Twisted Evil  Embarassed

_________________
Лучше день потерять, а потом за пять минут долететь © м/ф «Крылья, ноги, хвост»


Змінено: VictorT (08.02.08 16:33:32)
ПовідомленняExtremal © 08.02.08 16:33:17    

Наталі написав(ла):
Ще один з нашої команди, під час польоту так захопився зйомкою відео з телефону (забув правда об’єктив відкрити ), що приземлився прямісінько на якусь машину.. Як потім виявилося, він просто забув подивитися куди приземлятись, тому для нього це великий сюрприз – приземлення на машину.. (я промовчу…слів немає… одні емоції…)



Very Happy  Very Happy  Very Happy  Very Happy  Very Happy  Very Happy  ппц повний, респект автору статі LOL  LOL  LOL  LOL  LOL
ПовідомленняНаталі © 08.02.08 16:37:27    

Якщо я далі так голосно реготатиму на весь офіс, то мої колеги мені рот заклеють пластиром... Це до всіх коментів
_________________
Чтобы сохранить ангельский характер, нужно дъявольское терпение!
ПовідомленняHoks © 08.02.08 16:52:18    

Про свій перший приг і день, коли то відбулась, відмінно пам"ятаю три речі: враження від кукурузніка ("пля, ацька машина!"), як омелянович двері в літаку закрив ("всьо, свалу нема") і дорогу назад, яку ми проїхали за рекордний час на швидкості біля 150-170 км/год ("нірвана").
Все, що було після кукурузника і до 150-170, афтар описала мегаточно   Very Happy  
Цитата:
"Мені про мене розказували, сама я себе пам’ятаю смутно, не знаю сама випала чи мені помогли , але під час вільного падіння я рахувала 221, 222, 223, ... смикала за кільце  і т.д. по інструктажу… "

Very Happy  Very Happy  Very Happy  Very Happy  Very Happy
Автору респект, що згадала все в подробицях, і гарно описала Smile зачьот!  Clapping Drink  Good
ПовідомленняНаталі © 08.02.08 17:16:44    

хмм  Smile хмм хмм
_________________
Чтобы сохранить ангельский характер, нужно дъявольское терпение!
ПовідомленняСлІпиЙ © 08.02.08 17:27:21    

Crazy  Very Happy  пацталом Smile
Яй землячка, ай атажгла Smile

_________________
BEEEEEEE HAPPY :0)
ПовідомленняНаталі © 08.02.08 17:30:15    

СлІпиЙ написав(ла):
Яй землячка, ай атажгла Smile

так так, хваліть мене в кожного має бути свій moment of glory... Very Happy   LOL Very Happy
п.с. то тільки спогади, тоді було веселіше

_________________
Чтобы сохранить ангельский характер, нужно дъявольское терпение!
ПовідомленняСлІпиЙ © 08.02.08 17:32:17    

Я када у самальот сів чуть ніабасралсо Smile Другий раз када ужо підняли і я у дверку глянув, тож чуть ніабасралсо Smile А када струбнув так ах--л сафффсєм, і ніабасралсо Smile
А на другому пригу, мені ,на підйомі, Зенонич лєблядєй паказувау Smile Красіво твайу маць Smile

_________________
BEEEEEEE HAPPY :0)
ПовідомленняСлІпиЙ © 08.02.08 17:34:37    

СлІпиЙ написав(ла):
так так, хваліть мене в кожного має бути свій moment of glory...

Clapping  Good

_________________
BEEEEEEE HAPPY :0)
ПовідомленняНаталі © 08.02.08 17:36:02    

СлІпиЙ написав(ла):
Я када у самальот сів чуть ніабасралсо ) Другий раз када ужо підняли і я у дверку глянув, тож чуть ніабасралсо )) А када струбнув так ах--л сафффсєм, і ніабасралсо ))
А на другому пригу, мені ,на підйомі, Зенонич лєблядєй паказувау )) Красіво твайу маць ))

ну якщо ще був час на лєблядєй дивитись, то таки точно ніабасрало LOL

_________________
Чтобы сохранить ангельский характер, нужно дъявольское терпение!
ПовідомленняСлІпиЙ © 08.02.08 17:52:03    

Наталі написав(ла):
ну якщо ще був час на лєблядєй дивитись, то таки точно ніабасрало

а то вже другий раз було, я ж ужо борзий був, і барада велика Smile

_________________
BEEEEEEE HAPPY :0)
ПовідомленняНаталі © 08.02.08 17:55:43    

LOL  LOL
добре, то я теж на лєблядєй хочу подивитись, прийдеться ще раз на героїзм піти....

_________________
Чтобы сохранить ангельский характер, нужно дъявольское терпение!
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про перший СВІЙ стрибок із парашутом Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 3
1, 2, 3  далі

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU