Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Журнал "Країна" Єдиний світлофор на країну бачили в центрі..

Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про нас пишуть, нас показують (ЗМІ) Сторінка 1 з 1
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняFistashka © 20.10.11 22:08:46    Журнал "Країна" Єдиний світлофор на країну бачили в центрі..


Електрику в містах Непалу вмикають на три години зранку й на три ввечері

Між Києвом і Катманду, столицею Непалу, 5,2 тис. км. Пасажирський літак долає цю відстань за 5 год. Квиток у два боки можна купити менш ніж за $600. Віза коштує $30 - її ставлять по прибутті. Додатково платять за дозвіл вийти на туристичний маршрут: від $10 до $700, залежно від програми.

40% території Непалу на висоті понад 3 тис. м над рівнем моря. Тут розташований Еверест - найвища вершина світу. Туристи їздять сюди переважно заради походів гірськими масивами.

Населення Непалу - близько 28 млн. Більшість сповідують індуїзм та буддизм. Місцева валюта - рупія. 1грн дорівнює приблизно 9 рупій.

Суміш диму від дров, якими опалюють будинки, вихлопних газів, екзотичних пахощів і смажених пиріжків - оце запах Непалу.

З України до Непалу дешевше дістатися через Індію. До Делі літаком, а далі - поїздом або автобусом. Краще останнім, бо потяги переповнені й можуть затримуватися на добу.

Кордону між Індією й Непалом практично нема. Ми їхали через місто Белахія. Там кордоном вважають одну з вулиць. Автобус привіз туди о четвертій ночі. Прикордонний пост ледве знайшли - це звичайний будинок із невеликою табличкою. Сонний прикордонник поставив візи в паспорт.

Місцеві автобуси подібні до наших старих жовтих ПАЗиків. Усередині обшиті кольоровою тканиною. Двері й вікна не зачиняються. Зранку доводилося натягувати на себе весь одяг, який мали, і все одно мерзли. Автобуси далекого спрямування зупиняються тільки біля кафешок.

У салоні автобуса чи таксі обов'язково є великі колонки і сабвуфер. Крутять місцевих виконавців. Музика на повну гучність. Подібна до тої, що в індійських фільмах. Тільки переспіви довші й жінки виводять ще тоншими голосами.

Дороги кращі за українські. У тій частині країни, яку можна назвати рівнинною, немає перепадів температур, тому асфальт не тріскається. Правда, розміток, знаків, облаштованих узбіч і тротуарів немає. Єдиний світлофор на країну бачили в центрі столиці. Там само за весь час зустрівся лише один даїшник.

Жінки прикрашають руки
браслетами, а вуха -
кульчиками. Що старша жінка -
то сережок більше. У літніх їх
повні вуха


Користуватися поворотниками при їзді не заведено. Зате всі сигналять. Цим подають іншим знак - повертаю, обганяю. Швидко не гасають, бо між машин повно велосипедистів і мотоциклістів, але один одного підрізають. Та жодної аварії не бачили.

Зустріти місцеву дівчину в джинсах - рідкість навіть у великих містах. Спідниць до колін чи декольте не носять. Переважає традиційний одяг - сарі, або широкі штани й накидка, як завелика футболка. Зате майже всі хлопці одягнуті, як у американських кліпах - низькі джинси, з під яких видно труси, картуз набік і боти з широкими шнурівками. Старші чоловіки носять головний убір, подібний до пілотки. Жінки прикрашають руки браслетами, а вуха - кульчиками. Що старша жінка - то сережок більше. У літніх їх повні вуха.

Подвійна порція місцевої страви мо-мо коштує на наші гроші 8 гривень. Нею можна добре наїстися. Мо-мо схожі на пельмені, зліплені квіткою. Всередині - м'ясо або овочі. Їх варять на парі у виїзних будках на чотирьох колесах від велосипеда. У таких будках харчуватися найвигідніше. Ще продають макарони з овочами - чау-мень та рис із різними додатками - далбат.

Мережа "Якдональдз" - непальський аналог "Макдональдза". Фірмова страва - гамбургер із м'ясом яка. Готують також національні страви, як і у виїзних будках, тільки втричі дорожче.

Початкова школа платна - 1200 рупій за місяць. Для бідних це дорого. Серед старших багато неосвічених. Власник гостьового дому в горах, коли ми в нього поїли, дав нам меню й калькулятор. Попросив самим написати рахунок.

Дітей у початкових класах учать правильно харчуватися. Школярі, у сім'ї яких ми гостювали, показували підручники в яких пояснено: що можна разом їсти, а що - ні. Акцент на анатомії - розповідають про частини тіла та їх значення. У решті програма, як у нас - письмо, математика, література. Бачили, як займаються фізкультурою.

Можна зайти майже опівночі в місцевий магазин, і він буде відчинений. У туристичних містах під такі заклади непальці перероблюють свої житла. Сучасний торговельний зал, а в кінці - відгороджена кімната. У ній - маленька плита, на якій готують, і ліжко, де сплять батько, мати й двоє-троє дітей. Ця кімнатка одночасно є примірочною.

За 10 доларів у туристичному магазині можна купити якісний флісовий светр, за 50 - найкращу куртку-пуховик. Одяг, що виготовляють на місці або привозять із Китаю - дуже дешевий. Дороге спеціалізоване альпіністське спорядження - карабіни, жумари, льодоруби.

Першому клієнту дня продавці віддають товар за ціну, яку він скаже. Ну хіба зовсім смішну називає - тоді торгуються.

Ціну можна збити на 20-30 відсотків. Не торгуються тільки буддисти, вихідці з Тибету. Вони одразу ставлять справедливу ціну. Тибетських жінок легко відрізнити від місцевих за великими фартухами, які одягають поверх одягу. Чоловіків упізнати складно.

Найвищі будинки в столиці Непалу мають шість поверхів. У містах переважають дво-триповерхівки. Будують із каменя. Якщо штукатурять - то тільки фасад. Дахи пласкі. Там відкривають кафе, або просто відпочивають.

Про владу можна почути те
саме, що в нас говорять про
Януковича


Навіть у Катманду є райони, де вирощують картоплю.

Електрику в містах включають на 3 години зранку й на 3 - ввечері. Магазини й готелі мають свої генератори.

Зранку городяни збираються біля колонок-качалок. Стоять часом по 40 людей. Один голову миє, другий пере, третій - чистить посуд. Дехто набирає відро й миється біля свого дому - виливає все на вулицю. Так вирішують проблему відсутності водогону.

Зараз у Непалі активно підривають скелі й прокладають дороги. Але у віддалені гірські райони можна добратися тільки пішки. Речі привозять на маленьких конях.

У гірських будинках не у сезон можуть пустити ночувати безкоштовно - за умови, що будете в них харчуватися. Їжа дорога. Можна заощадити, замовляючи щось на зразок мівіни. Вигідно брати далбат, хоч він і дорогий:  порція коштує близько 300 рупій. Але вона необмежена. Така традиція - коли заплатив, то досипають добавки скільки хочеш.

Пляшка води в місті коштує 20 рупій, на високогір'ї - 200. Пити місцеву воду туристам не радять - через небезпеку розладу шлунку. Ми додавали таблетки для дезінфекції - їх продають в аптеках.

У подружки з рук мавпа вирвала кілограмову в'язанку бананів. У містах приматів повно. Якщо дивитися їм в очі - сприймають це як виклик. Скалять зуби й можуть кинутися.

Електропроводи хаотично натягнуті між будинками і стовпами, подекуди звисають цілі мотки. Це псує будь-яку фотографію в центрі міста.

Різнокольорові прапорці, нанизані на мотузки між будинками, мають приносити щастя перехожим. На кожному з них - побажання.

Кілька років тому, коли до влади прийшли комуністи, люди малювали на стінах серпи й молоти. Тепер ці малюнки вицвілі й затерті. Про владу можна почути те саме, що в нас говорять про Януковича.

Їхати в Непал треба весною або восени. Влітку там мусонні дощі, зимою - холодно.

Розповіли львів'яни Юлія ВОЛОШИНСЬКА, Леонід ПЕРЕВОЗЧИКОВ, Записав Андрій ЯНОВИЧ, Фото надані Юлією Волошинською
Журнал "Країна" №87 за 09.09.2011
ПовідомленняZippo © 21.10.11 15:55:25    

Ну от і Fistashka приєдналась до "звйоздного" клубу ClappingVery Happy
_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ
ПовідомленняANGELo © 21.10.11 15:59:29    

Fistashka, такої лаконічної змістовної розповіді давно не читав. Це клас! Вітання тому (ти, чи журналіст) який подав так розровідь.
Фото на першій розгортці просто неймовірно фантастичне!  Yahoo  Good

_________________
А-Га
ПовідомленняAndrey © 21.10.11 16:26:07    

ANGELo написав(ла):
такої лаконічної змістовної розповіді давно не читав

Аналогічно. Тим більше, незвично читати таку статтю з журналістських видань Very Happy

_________________
Кожна людина отримує саме те, що хоче. А якщо хтось отримує те, чого він не хотів — значить він хотів саме те, що отримав.
ПовідомленняFistashka © 21.10.11 21:29:09    

Форма така вийшла завдяки журналісту Андрію Яновичу... це в стилі журналу "Країна". Надзвичайно цікаво читати статті в такому форматі.

ANGELo написав(ла):
Фото на першій розгортці просто неймовірно фантастичне!
а щодо мого фото... теж цікава історія вийшла. Журналіст Андрій залив фотки на на Yandex, щоб передати їх в Київську редакцію.

Yandex десь викинув в ротацію нових фоток знимку з корабликами
За якийсь час він помітив, що (цитую його повідомлення мені) "цю фотографію переглянуло понад 35 тисяч людей, і 262 людей дало їй найвищу оцінку. фотографія отримала відзнаку як одна з найбільш переглядаємих за 10 липня"
така от цікава історія
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про нас пишуть, нас показують (ЗМІ) Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU