Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Перший прижок!

Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про перший СВІЙ стрибок із парашутом Сторінка 1 з 1
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
Повідомленняyuri_mish © 06.06.11 21:37:22    Перший прижок!

Все життя я хотів відчути враження від прижка з парашутом. Як завжди мрії мріями: то відкладались, то проблеми, то просто відходило десь на третій план. Роки минали за роками, та рожева мрія ніде не втікала з моєї голови. Як раптом — реклама на автобусі «Прижки з парашутом у Львові. Тел...». Так запишемо, подумаємо. Думалось недовго, всього один день. Телефоную. Отже планую на наступні вихідні.
Дні минають, субота наближається. Треба підібрати одяг, взуття. Настрій піднесений.

СУБОТА.  Просипаюсь за 10 хв до будильника, хоч завжди встати зранку — нереально. Швиденько збираюсь, виїжджаю. За годину часу вже на аеродромі завдяки гарно розписаному маршруту ніде не заблудився. Таких же бажаючих — чимало назбиралось. Потім звичний порядок — лікар, бухгалтер (без грошей у нас час нічого не відбувається, але враження того варті), заповнюю заявочку, підписую ще якісь відмови від претензій... Всього кілька хвилин.. Команда на збір і розпочинається навчання.

Інструктор Віталій відразу нас налаштовує на робочий стан, впевнено намагається пояснити наскільки важливо все почути, запам’ятати, відпрацювати все до автоматизму, адже там у небі ти будеш тільки  ти сам один, ніхто не підкаже. Крок за кроком здобуваємо нелегкі навики та знання: відділення від літака, розкриття парашуту, управління, приземлення, нештатні ситуації.  Відпрацювання приземлення зайняло напевно найбільше часу, оскільки це таки напевно найважливіший етап. Варто прислухатись до найменших дрібниць, відчув на собі, це додало впевненості.

І ось навчання закінчене, команда – в клас, підбирати парашути. Інструктори з прискіпливою увагою відносяться і підганяють під кожного парашутні лямки, це надзвичайно важливо, щоб усе пасувало, не тиснуло, не було занадто вільно. Нас розподіляють на групи, необхідно три вильоти літака. Я в третій групі. Отже час є подивитись як скакатимуть інші перед моєю чергою.  Вишиковують перші дві групи, вдягають парашути проводять повну перевірку усіх систем. І на вулицю на останній інструктаж. Після інструктажу відео на пам’ять. «Що чекаєш від прижка?» — «Адреналіну», «Яких вражень очікуєш?» — «Свободи польоту», «Чому вирішив скочити?» — «Дружина ЗАСТАВИЛА!». Питання хором «Що ж це за дружина така?» — «Та ось вона — стоїть поруч». Виявляється у дружини це вже не перший прижок. Перевірити напевно хотіла. Пожартували, розслабились і до літака.. Знову інструктаж. Вже в літаку,  до кожного причіпляють невеликий тросик, ще раз усе оглядають. Це заспокоює. Літак заводиться. Шум і вібрації йдуть в унісон з внутрішніми вібраціями мого організму. Ось воно, ще кілька хвилин і збудеться.  Двері відкриті, усе видно: вирулювання на полосу, зліт, набір висоти. Слідкую за приладом вимірювання висоти — 100м, 200м, не так уже й страшно. 300–500 м. Ось уже будиночки в коробочки перетворюються.. Двигун реве, літак вібрує і скаче по повітряних ямах: «Ух, добре що на мені парашут...». 700 м, 800 м. це ж уже скоро... Ось воно 900 м. Дивлюсь в обличчя інших партнерів. Хтось тремтить, хтось сміється, хтось серйозно налаштований. Інструктор питає — «Не страшно» — «Ніі...іііі..ііі, ннне сссс..ттт..рра...аааашно». І тут сигнал – БІІІІІІП !!!! Перша група піднімається, інструктор біля дверей, перший підходить до дверей, ліва нога на порозі... У мене в голові думка «Я так не зможу!!!». Знову «БІП» розриває в салоні шум двигуна та вітру. Хлопок по плечах — «Пішов» — І поштовх у прірву — Звук виходу, повітря вривається  в салон, мало не крикнув «Єй, ти куди? ЩО ТИ РОБИШ??», Наступний «Пішов» — і знову поштовх. Ще один щезає у прірві. Ще один. Приходить черга дівчини, останньої в першому заході. Нахиляється підходить до дверей, погляд в низ і... Крок назад… Страх в очах... Але наш інструктор чоловік досвідчений… Знову прихиляє донизу голову (двері в літаку низенькі),  «ПІШОВ» і впевнений  поштовх — страх пересилений і тендітна дівчинка зникає за порогом нашого ревучого літака. Літак йде на розворот, видно розкриті куполи парашутів, рахую «1.2.3.4.5» Перша група 5 чоловік. Всі відкрились! Але ж за хвилину настає моя черга. «Чи зможу?» — «Мушу!». Ще одни розворот «Б-І-І-І-П». Встали, я третій в групі. Перший уже біля дверей.. Знову сигнал і голос інструктора «Пішов!». Перед  мною всього один. «Пішов»… І ось — переді мною відкриті двері, нога на порозі, вітер в лице. «Пішов» — «Та пішли вии.и..и.и.и.и.» Ой, я уже падаю..!!!!!! «Так як нас вчили рахувати? 521, 522, 523. Кільце!» Смикаю кільце. Ой, щось воно легенько якось пішло. «Відірвав чи що? Що ж тепер буде????» Легенький ривок. «Ой здається все ж відкривається. Як там далі ... 524, 525. Перевірити купол» Намагаюсь підняти голову... Ой, не піднімається... у щось впирається…. «Що там нам казали. АГА! Можуть  при відкритті не відразу розкрутись стропи, почекати 2 секунди і перевірити знову» Мозок сам загадує тренування, це заспокоює, минають ці секунди, знову піднімаю погляд вверх. «Є!!!! БІЛИЙ!!!! КРУГЛИЙ!!! Фантастичний!!!!!! Фух, пронесло».  Оглядаюсь, бачу як розкриваються парашути тих що скакали за мною. «За мною було троє, рахуємо — 1, 2, 3» Всі пригнули, в тому числі і дівчата. Тепер можна й оглянутись. Вниз.. Так, а що це тут у мене. Запасний парашут. Здається інструктор казав щось я маю з ним зробити.. Так зняти червоний шнурок після перевірки основного парашуту, щоб не спрацював запасний… БЛІННННН, Я Ж ЦЕ МАВ ДАВНО ЗРОБИТИ!!! Він спрацює ж автоматично, потім буду з позором опускатись на двох парашутах.. Сподіваюсь не пізно.. Виконую усі операції на автоматі.. Все..Встиг... Далі просто летимо. Погляд навколо, вниз... І  тут ловлю себе на думці, що страху немає ВЗАГАЛІ.. Замість крові чистий адреналін!! Ось воно!!! Я в повітрі. Завдяки чітко підігнаним пасам, я зручно сиджу, нічого не тисне.. Я ЛЕЧУ!!!!! Відчуття ніби час зупинився...

Нікуди не рухаюсь.. Але ж скоро приземлення.. Бачу розстелені на траві парашути тих хто скакав переді мною. Визначаю по ним  куди я маю приземлитись і ... ОЙ!!! Я приземлюсь прямо не диспетчерську вежу.. Треба щось робити… Нас же вчили!!!  Тягнемо лямки, 5 секунд.. перевіряю. Здається пролечу мимо.. Так все добре вежа пропливає мимо.. ОЙ зараз же приземлятись.. Повертаюсь

... Ноги напружені.. РАЗОМ.. Бах. Зуби цокнули... Чого це рот тримав відкритим? Перевернувся. Парашут на землі, погасити, потягнути стропи... ВСЕ!!!! Ноги цілі, руки цілі... Зуби... ті що були ті й лишились… Значить все пройшло якнайкраще!!!!. АЛЕ ЧОМУ ТАК МАЛО!!!!!! Я ХОЧУ ЩЕ!!!!!  КИНЬТЕ МЕНЕ ЩЕ РАЗ!!!!!  Відстібаю з себе парашут. І тут з мене сам виринає викрик задоволення!!!!! ЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄЄ!!!! Я зробив це!!!! Я зміг!!!! Я скочив!!!! Я ВСЕ МОЖУ!!!!!!!!!!!!!!!

Піт котиться горохом.. Адреналін виходить .. ))...  Зібрати парашут і на базу…
Обмін враженнями, подіями... «Хлопці скажіть я сам пригнув чи мене викинули?», «А хто рахував 521...? Я забув про це»,  «Чому так швидко все минуло?», «Це супер!!!!».  Обличчя горять  від задоволення... «А як приземлився той якого дружина заставила пригати?» — «Далеко аж за лісом!» — «О це вже його дружина наслухається від нього...»... Фото на пам’ять, посвідчення парашутиста в руках. У кожного в погляді впевненість.. Другий день народження.
Мрія здійснилась... І щось змінилось всередині.. Я хочу ще... Я зроблю це знову!!!!!
(в описі деякі колоритні вислови в небі замінені на більш прийнятні)
ПовідомленняLucky © 07.06.11 8:37:47    

yuri_mish написав(ла):
Піт котиться горохом.. Адреналін виходить .. ))

Чувак, ти помилився, адреналін не з того місця виходить! LOL  LOL
маладца шо принув, гарно написав особливо сам приг Clapping

_________________
SkyDiving rulezzzz Firsttimer Firsttimer Firsttimer Firsttimer Firsttimer
ПовідомленняDenF © 07.06.11 12:13:31    

yuri_mish написав(ла):
Я хочу ще... Я зроблю це знову!!!!!

Малаца так тримати!! Good  І вітаю з першим стрибком  Cool
ПовідомленняEugeneKorchinsky © 09.06.11 11:29:44    

Ну просто взірцево-показовий текст для майбутнього першоразника, щоб розвіяти усі його сумніви і надихнути у найближчий вихідний приїхати на аеродром і пережити це усе самому. Firsttimer

yuri_mish -  Good
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Про перший СВІЙ стрибок із парашутом Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU