 Suzi © 17.03.11 10:56:22 Спонтанна вилазка 2) Стрибок з аерошута + політ + Буковель |
    |
|
 Привіт усім!  Пару слів про чудово проведені вихідні.
Прочитала я вконтакті статус Recidivistа "до неділі буду в Буковелі, телефонуйте - погасаємо" і подумала, що певно треба приєднатись на деньок  А тут Pilot звонить в пятницю, мол на вихідні погода наче гарна, можна з парашутом стрибати. Радісно повідомляю це VictorT, який, звісно, погоджується, ібо "Всегда готов"  Чую цікаву пропозицію від Віті поїхати в неділю ще в Тернопіль пострибати - і тут мене "Затєрзалі смутниє сомнєнья"  "Разорваться, что-лі". Мечусь, не знаю що обрати: сноуборд - парашут, парашут - сноуборд 
Хтось із співробітників, який не чув телефонної розмови питає що мол з нею. Відповіь: "Та не може визначитись де поломатись - на сноуборді чи на парашуті" Їм цивілам нас Крейзі нє понять
Логіка взяла своє - раціональніше і з великою перевагою плюсів, був обраний Буковель.
Вітя: "Так мне что, кроме парашюта еще и лыжи брать?" 
Ще разочок уточнюю все з Pilot'ом ака Толік - все гуд, їдем!
Діалог з ним:
— Бажано відлітати в суботу, бо наступного дня їдемо в Буковель.
— Лижі?
— Та де! Я ж на борд стала, тепер борд - моя любов)
— І шо, мені тепер тебе треба буде скидувати на сніжні вершини??
Ранок... Я проспала чуток і, мегарективно скинувши речі, помчала на вокзал за лиже-парашутистами.
Біля девятої ми вже на аеродромі. Погодка чудова, небо чистеньке, вітерець троєчка, стабільний (ще б не Пд-Зх - взагалі б як медом помазано було). Вирішили одразу стрибати, поки не помінявся вітер. Кажу Вітьку - може ти одразу в лижах сядеш в аерошут і Толік тебе скине над Буковелем, щоб приземлився одразу на трасі в повному боєкомплекті?
Стартували, набирають висоту... мандраж!!! Туговато набирають, важко пробиваються... мандраж!!! Від'єднався! Кричу до Тані :"Летить, летить!!!" Мандраж!! Доооовго летить.. Більше, ніж в минулий раз..мандраж!! "Вітька, медуза, медуза, медуза!" Викинув - мандраж!!!! - "Купол, Вітька, купол!" - мандраж!!! - Відкрився... Фуууууууууууууууууууууу!!!!!!!!!!!!! І тут біда, звідки не чекали  Бачу, що на полі він не сяде, зносить його на "дикі гуцульські села". Начинаю бігти в його сторону, якимись лісами/дєбрями по бруду. Намагаюсь докричатись до ного - відгуків ноль... Переживаю. Думки глупі - авось десь на дерево сів або ще шось трапилсь. Толік позвонив сказав, щоб верталась, бо він набагато дальше сів.. Прибігаю захекана на аеродром. Толік каже, що стартуєм на "спас-роботи"  З неба шукати будем! Не переодіваючись, в чому була, сідаю з Танюхою на аерошут і ми стартуєм. Літали хвилин 12 і аж в кінці вже нарешті знайшли його і побачили, що з ним все гаразд. Сподіваюсь, Танька, змогла зловити кайф від першого польоту  Бо ми з пілотом так перехвилювались, що при посадці навіть не звернули увагу на колдунок - під боковим вітром сідали Зато це мены хоч якийсь адреналін дало, а то чисті старти/посадки вже не пруть
Розказала Толіку про приколи Кастора з тваринами (медведі, корови) Жартую, що не здивувалася б, якщо би Вітя сів на оленя
15 хвилин ждем - нема Кастора, пів години - нема 40 хвилин... шото тут не то - вже давно мав піднятись до нас.
Проходить ще якийсь час, зупиняється біля нас машина і звідти виходить щасливий Вітя  Яким чином він аж звідтіля появився - я думаю, що він сам розкаже
Вечерком заночували в Микуличині, в тій хаті, де ми були самого першого разу на польотах. Там нас очікувала радісна зустріч з Юркою Рецидивом  Посиділи, поспілкувались. Звісно, попили/поїли
Буковель! Схили! Краса кругом! Нарешті я попала на вершини в гарну погоду, а то постійно в мраки і тумани Там ще одна приємна зустріч з Unesko он же Бодя! Про самі покатушки певно нема змісту розказувати... хто катається - той знає той кайф  А хто ні - той не дуже й зрозуміє.. На борді я новичок, тому кидати визови червоним трасам було здорово. Добре запамяталась солодка щаслива мить, коли ти, відкинувши страх і проче, подаєшся вперед, роблячи вперше поворот на такому склоні, а не "тянучись" на канті Шкода, що вона неповторна.. Таке бува тільки в самий перший раз.
Світ тісніший, ніж нам здається. Ще того чудового дня ми зустріли Kifrockа, Gandzya з Erikом (щоправда, особисто я з ними так і не пересіклась нажаль) та "майже" зустріли Tigrа Ареал клубу росте і росте, що неможе не радувати
Чудові вихідні! Позитив, адреналін, позитив! Ще раз позитив! Цьомки-бомки! Дуже рада була бачити всіх!
Шкода, що не вдалось поїхати ще одному "юному бордеру" Blumchenу, який мав бажання, та не мав можливості Ну.. ми ще своє доженем, ага?
Фотки з наших покатушок...
_________________
Не важно сколько дней в твоей жизни, важно сколько жизни в твоих днях! |
|
Правила
Пошук
Список учасників
Мобільна версія
Групи
Зареєструватись
Профіль
Увійти, щоб переглянути приватні повідомлення
Вхід
