Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Сходження на Петрос і Говерлу на звання "Альпініста України"

Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Альпінізм / Скалолазання / Льодолазіння / Болдерінг / Драйтулінг / Скалодроми Сторінка 1 з 1
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняAndrey © 13.01.11 13:18:11    Сходження на Петрос і Говерлу на звання "Альпініста України"

Привіт усім! Preved
Ну от нещодавно ми повернулись з першого зимового виїзду альп-клубу "Екстрем" в карпати. По планах, як завжди, проводились сніжно-льодові заняття і сходження на вершини Говерла та Петрос. Як це було - читаєм далі Secret
Отож день перший. По прибутті в ур. "Козьмещік" і розміщенні, наші три відділення розійшлись хто куди (в пошуках снігу Goof) на сніжно-льодові заняття. Наше третє відділення з інструктором Юрієм Бронічем вирішили не шукати снігу там де його нема Very Happy, а зробити більший акцент на переміщенні по льоду. Як виявилось, такий підхід потім декому добряче знадобився. Wink Після занять смачна вечеря, похід в гості до наших розрядників, а далі відпочинок в передчутті хорошого схождення на Говерлу.
Наступного дня раненько підйом, сніданок, запаковуєм термоси чаєм і в 8-мій годині ми уже готові до виходу. Погода не обіцяє нічого доброго, небо в суцільних хмарах, під ногами болотяно-льодово-сніжна каша. Знизу і практично через весь ліс майже повна відсутність снігу. Уже за колибами на підйомі починається сніг, по ньому якось веселіше йти. Та взагальному його мало, а вище він трансформується в лід і так до самої вершини. Традиційно (уже вкотре) цю дорогу проходимо в білому молоці хмар. На вершині те саме, суцільні хмари, як завжди нічого не видно. Усі кучкуються потісніше, пють чай і мляво фоткаються, з надією пошвидше втекти звідси. Але тут раптом наш Ханас вирішує провести ритуал виклику сонця, протанцювавши кілька кіл навколо хреста голяком з нашим прапором Crazy І о диво, за пару хвилил крізь хмари почалось пробиватись сонце! Yahoo Спочатку повільно, ніби зовсім неохоче, хмари почали потроху розступатись. Але згодом на вершині усе розвіялось і відкрився нашим очам чудовий краєвид! Search sky І що тут почалося... Всі забігали, заклацали затвори фотоапаратів, радісні вигуки Yahoo Вершина Говерли перетворилась на Потсдамську площу Very Happy Але було б зовсім не цікаво, якби все так просто і добре закінчувалось... Попереду нас ще чекав хороший сюрприз Crazy
Після повернення у табір, тільки встигли ми почаюватись, а тут нам наша Женя Angel каже: - "В мене погана новина... Я загубила всі наші квитки на поїзд!" Sad Плакали наші купейні місця Crying or Very sad  Пошуки до ночі так і нічого не дали, хіба вимучили Женю і Ханаса Sad
А ввечері до нас ще завітав мега-креативний і мега-прожорливий карпатсько-альпініський вертеп Clapping і настрій наш дещо піднявся Smile Ніч після насиченого дня минула в спокої і без пригод, хіба снилось, що хтось сує мені білет на потяг Crazy
А третього дня зранку ми збираємось на Петрос. Чомусь ця гора є моєю улюбленою Happy Smile Можливо тому, що вона була моєю першою вершиною (та ще й символічною), а можливо просто в ній щось таке є... Angel
І тут перша радісна (та ще й яка радісна Very Happy) новина - знайшлись наші білети Yahoo Знайшлись на самому дні рюкзака, Женя чомусь вчора недогледіла їх і вирішила що загубила  Smile
Ну а далі вихід в восьмій ранку, болотянисто-льодовий підхід майже до нижніх колиб, а далі... далі чим вище, тим більше з'являлось снігу під ногами. Щоправда він був мокрий і зовсім не такий, яким хотілося щоб він був, але тим не менше і це радувало. На верхніх колибах традиційне чаювання Drink і починаємо підйом на верх. На схилі вітряно і хмарно, Петрос як завжди непривітний Crazy Але добре знайомі орієнтири додають сили і впевненості. Ось уже знайомий поворот за скелею, від якого ми колись шукали печеру, до вершини уже зовсім близько Smile Ще кільканадцять хвилин вітряного схилу і виринає з хмар капличка на вершині Yahoo Добрались Crazy  Clapping На вершині всі никаються від вітру, чай, кілька фото і розуміючи, що такої халяви з сонцем, як на Говерлі не буде, спускаємось вниз. Після спуску з Петроса короткими перебіжками Crazy за кілька годин ми уже в Козьмещику. Відпочиваєм, збираємо речі, щоб їхати додому... Їхати, як завжди, не хочеться...
Ці три дні в карпатах, зблизили і здружили раніше незнайомих людей Drink Хочеться подякувати нашому третьому відділенні, а також усім учасникам виїзду і інструкторам, за хорошу компанію, дружню атмосферу і взагалі за те, що вони є і там були Clapping Drink Ви кращі! Good
До нових зустрічей! Wink
Ну і на останок смакуємо фото Smile

_________________
Кожна людина отримує саме те, що хоче. А якщо хтось отримує те, чого він не хотів — значить він хотів саме те, що отримав.
ПовідомленняMykola © 28.02.11 11:53:03    

Прийшов час написати і про другий зимовий виїзд в Карпати з "Екстремом".

Доїзд до Козьмещика був традиційним: приїхали Івано-Франківська, потім посідали на раховоз, ще годину потряслись в машинці і ми вже на базі.
Перший день ми провели на сніжно-льодових заняттях. Спочатку перед виходом інструктаж (свідомо не пишу короткий, бо то неправда Crazy) В ході інструктажу нам розказували і про історію створення кішок і про різні модифікації і навіть про порядок і нюанси їх створення. Потім накінець-то те чого ми всі так чекаєм: вперше взуваєм кішки. Досить такі цікаві відчуття і нам вже не терпиться опробувати їх на льоді, благо зовсім недалеко від табору є замерзлий потічок з невеликим нахилом. Там ті, хто мали ранти на черевиках повзували кішки і вже находились по льоді скільки душа бажала Good Після цієї прогулянки інструктори знайшли ддя нас підходящий схил, де ми відробляли підйом по сніговому схилу: ходили одне за одним і по-черзі били сходинки. Після цих всіх занять в таборі почались традиційні чаювання. Наше відділення зварило швидкоборщик з заправок, поїли їх з канапками і ще десь годину, валяючись на ліжках, ситі і довольні, троллили інше відділення, яке робило справжній борщ і ще якусь там рисову няшку з додаванням вина. Хоча цей факт не завадив нам потім того всього скуштувати. Jokingly Вечір був суперським, альпіністські історії від інструкторів і розрядників і просто веселі балачки. І так поки ми по-черзі не повирубувались. Drink
Другий день - штурм Говерли. По-прокидались, привели себе в порядок, понароблювали чаїв, взяли шоколадки, ізюм, сало з хлібом і навіть консерву Unknow Наш інструктор, Святослав Володимирович, йшов першим і задав досить спокійний і розміренний темп руху, а Юра Броніч замикав шествіє. Йшли досить непогано всі, але з часом монотонність і глибокий сніг в деяких місцях почали втомлювати. Друге дихання нам додала картина, яка відкрилась з тумну практично за хвилину. Красень-Петрос ніби тягнув за хвіст одну тоненьку хмарку. Така картина просто вражала... Після захопленого фоткання ми вже без особливих трудноців дійшли на вершину. На вершині було ясно, краєвиди були, як завжди, вражаючими (як казав Vitalik "можна писати вірші" ©) Спуск швидкий і під веселі жарти пройшов майже непомітно, запамятався тільки подарунок імениннику (у Віті з нашого відділення була днюха) - спа-процедури на схилах Говерли. Чаювання непомітно перейшло в вечірку на день народження. Drink Для себе я відмітив, що в альпіністів анекдоти починаються не "Якось англієць, француз і українець...", а "Якось горнік, альпініст, воднік і спелеолог...", причому ключовою фігурою є завжди спелеолог. Crazy Потім весела перепалка між альпіністами і пластунами і міцні обійми Морфея...
Третій день - підйом на Петрос. Повставали вже звично і потопали на Петрос. Три привали: нижні колиби, верхні колиби, перемичка. Підйом на сам Петрос був, на мою думку, набагато цікавішим: сильний вітрюган, сніг, крутий підйом... Відчуття - ніби ти реально крутий перець і лізеш чуть-лі не на Еверест Cool Колиба на самій вершині підтвердила відому теорему: "В хаті на Петросі трьом тісно, а пятнадцятьом в самий раз". Спуск був швидким і веселим, пройшов непомітно за цікавими розповідями, веселими бесідами, і похабними анекдотами. Embarassed Крайній вечір в таборі теж був класним, але червоною ниткою через нього проходило небажання їхати додому...
Це був один з найкращих походів у гори у моєму житті... Дякую за цю атмосферу всім учасникам, а особливо інструкторам. Це було незабутньо...

Дивимся фото і кусаємо лікті Very Happy
ПовідомленняLyu © 13.03.11 21:15:09    

о, Ронджонджовий!!! Я тебе знайшла!!!
Хай, живуть помаранчеві!!!
ПовідомленняTerry © 14.03.11 11:43:10    

ОООО, Любов Іванівна. Прошу "любіть і жаловать".
З цією пані любий похід перетвориться в мегаржач, а тендітні натури відразу розпустяться. (Ми аж інструкторів заставили червонітиSmile

П.С. Але перше враження хибне - вона ще й таки трохи спортсменка ого-го.

_________________
Все що нас не вбиває — робить нас сильнішими.
ПовідомленняLyu © 14.03.11 17:12:22    

я вже розчервонілась Embarassed  Embarassed
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Альпінізм / Скалолазання / Льодолазіння / Болдерінг / Драйтулінг / Скалодроми Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU