 Доброї пори доби, шановні коЛЛеги! Перший раз на це одне з чудес Франківщини я попав у далекому 2003 році. Коли вирвавшись у звільнення під час "віддавання честі" Батьківщині я зустрівся зі своїми друзями. І вони запропонували поїхати глянути на Скелі Довбуша. На мій тривожний погляд вони відповіли, що туди лише 120 км, і при певних швидкісних обставинах можна заїхати досить швидко (тоді ще дозвіл на перевищення швидкості коштував всього 10 грн.  ). Майже така ситуація була, коли я запропонував вельмишановному Батькові, він же Зіппо, з'їздити туди на екскурсію в понеділок 10 травня 2010 року, себто цього року. ...скільки там тих 120км. Організувавшись, як на диво, досить швидко та закупивши деяких харч та соки, ряжанку, вино, шашличні кавалки, і посадивши на заднє сидіння авто не менш вельмишановну Леону вирушили в "путь". Самі скелі знаходяться біля села Бубнище, Болехівського району, І-Франківського області.
 Шлях від Львова пролягає наступним чином: Львів - Стрий - Моршин - Болехів (в самому Болехові є вказівники коли повертати направо на скелі Довбуша. Відстань від Болехова до скель біля 18км) - Бубнище - скелі Довбуша. За селом Бубнище є вказівник на поворот направо вже на самі скелі Довбуша (орієнтир - високовольтна лінія електропередач (ЛЕП)). Дорога до самого Болехова від Стрия досить пристойна, а от після повороту на с.Бубнища необхідно бути обережним та не поспішати.
Сам комплекс є досить популярний і самотньо там не буває. Вхід безкоштовний, а от в'їзд на авто платний - 5-10грн. На авто можна під'їхати ледве не до самих скель (відстань від перепускного пункту до скель біля 2-3км по досить пологій дорозі, але в дощ краще туди не попадати). А якщо постаратися - до самих скель. Комплекс цивілізований. Є кафе на перепускному пункті, по дорозі облаштовані місця для відпочинку, безпосередньо біля скель також є бесідки, місця для багаття, лавки, накриття і т.д. Тусуються місцеві комерсанти із замордованими соколами для фотографування, лисичками та іншою живністю. Рекомендую бойкотувати їх, або навпаки підійти і спитатися в "комерсанта", чи можна з ним сфотографуватися без тваринки. На здивований погляд, можна відповісти, що мол в місті Львові соколи в парках літають, лисички на підвіконниках сплять в кожного 10-ого, а от таких диких людей немає в місті. Це диковинка. А так сфотографуватися можна і друзям показувати.  Також пропонують покататися на конях (мається на увазі спуститися вниз, хто без авто, в принципі як і піднятися нагору). Ціни, на жаль сказати не можу. Продаються різного роду сувеніри, на кшталт "підкова коня Довбуша" (звичайно, що справжня! Одна якраз залишилася!), Бубнищівські традиційні свистульки, ложульки, ножульки і тому подібне. Територія, в принципі чиста, і доглянута. Є смітники.
 ...самі по собі ці мініатюрні скелі є неповторними! Атмосфера давнини, чисте повітря "майже" Карпат, просто краса та спокій оточуючого, а ще якщо чудова погода весни під вечір, - заспокоює та умиротворює, і дає змогу зупинитися та забутися про те, що здавалося б зовсім недалеко, за якихось 120км, час біжить, а не пливе. Власне це відчуття і дає змогу відчути кожну мить плину часу, красу букового лісу, почути спів пташок, або просто закрити очі і забутися про все на кілька хвилин.
"Даю справку!" (с)
Скелі Довбуша це геологічна пам'тка природи – скелясті піскові виступи висотою до 80 м. Авангардні нагромадження скель утворилися більше 70 мільйонів років тому на дні моря. Ці скелі бачили всі геологічні, біологічні, історичні епохи від трилобіта до людини. Лабіринт зі скель шириною 200 м тягнеться майже на 1 км, над ним постає буковий та смерековий ліс.
У X – XVII століттях до н.е. існувало язичницьке святилище - палеообсерваторія. Після приходу християнства, на місці поганської святині, ймовірно, з'явився невеликий печерний давньоруський монастир-скит, а незабаром – фортеця (одна з твердинь, якими галицький князь Ярослав Осмомисл, за словами автора “Слова о полку Ігоревім” підпер Угорські гори), яка витримала монголо-татарську навалу й існувала до XVI століття. А в XVII – XVIIІ століттях, за переказами народу, тут оселилися горді карпатські опришки. Так у 1743 році і Олекса Довбуш. Вони використали печери як сховище для відібраного в магнатів і лихварів добра.
Скелі Довбуша - фортеця періоду Х ст. Для забезпечення водою видовбали квадратну цистерну, яка наполовину засипана, але має ще глибину 4 м. Що вказує на можливість зберігання достатньої кількості води, яка поповнялася також дощами. Беручи до кваги нахил ущелини, для переходу вирубано сходинки, а верх „тунелю” перекритий кам’яним склепінням.
 У скелях вибито печери. Вирубані у моноліті північно-західних піщаних скель. Три печери створені руками людини, а четверта створена на основі природної ущелини. Печерни мають чіткі форми, правильні пропорції, рівні поверхні стін, досить прямокутні, чисту стелю.
А.Петрушевич говорив, що тут стояв угорський гарнізон під керівництвом Емерика Бубола (можливо так і назва села з'явилася), який, як і у Тустані, чинив супротив польським загарбникам під час захоплення ними території Галичини.
..."загарбавши" одне містечко для відпочинку вирішили трохи черв'ячка заморити. Маленьке багаття, і дрова, в принципі, доступні, шашличні кавалочки на патички і почали готувати вечірню трапезу. Скажу вам так, що не дарма є казка, в якій розповідається про війну через те, що сперечалися з якої сторони краще варене яйце розбивати. Щось приблизно таке було стосовно того як кавалочки (м'ясні маю на увазі) на патички натягувати - чи впоперек, чи вздовж. Ну як ми це зробили, навіть не пам'ятаю, але одне точно пам'ятаю - Батько завжди правий!   Все-таки, як не як, але було смачно. Черв'ячок заморився остаточно, прийшов час все-таки побачити те заради чого приїхали - власне самі Скелі. Погода нас дуже потішила, оскільки перед тим щось не було зрозуміло, що буде - сонце, дощ, похмуро. І ось виглянуло сонечко. Сонечко яке вже збиралося йти далі по сонячному колу на захід. Глянувши на небо, я подумав, що піднявшись на скелі ми побачимо красу заходу сонця. Те, що я власне і хотів дуже побачити тут, і про що я думав по дорозі за кермом сюди.
 ...знав, бо вже був. Знав, але не настільки знав. Думав, але не на стільки. Сподівався - і не чекав, що настільки.  Краса Прикарпаття. Краса прикарпатських гір, які тонули в багряному сяйві втомленого сонця, хмари які утворили химери, і кожна неповторна, кожна прекрасна. Переливи всіх барв на небі, як північне сяйво, яке змінюється кожної секунди, настільки заманливі, що виникає бажання "натиснути на паузу" і стрибнути вгору, щоб потонути в ньому, простягнути руки до неба та сонця... На заході багрянець сонця. На сході драматичні фігури сутінок на небі. Це було неповторно! Кольори неба надавали якоїсь виразності оточуючим горам та полонинам, яскравості, та одночасно плавності кольорам весняного лісу гір. М'якість світла передавалася і на повітря та атмосферу. Ось це краса! Видряпавшись на самі скелі та побачивши це все - у нас перехопило дух!  Це був чудовий момент! І дуже хочеться це побачити ще раз. Навіть і не один раз.
Внизу самих скель є печери, ущелини, які також є гарними, та загадковими. Коли ми видряпувалися з Зіппо на скелі, то Леона чомусь затрималась внизу піднявши голову догори. "Поклик предків", чи як... Ну не знаю, але щось таке неймовірне було. І мені вдалося сфотографувати цей момент. 
Обійшовши основний ансамбль скель з другого боку ми побачили, що ми насправді мало ще бачили тут. Оскільки це є дійсно комплекс, а не кілька скель. Але час наш вже поспішав і ми змушені були залишати цю красу та йти до авто.
Додому їхали задоволені та повні нових вражень. Але там ще є і водоспад, і інші, трохи менші скелі, і гарний буковий ліс, і кожен об'єкт зі своєю історією. Чесно кажучи, сподіваюся, що скоро я там буду ще раз. Але хотілося би з ночівлею.
Скелі Довбуша також відомі як альпіністичний об'єкт.
Отже сезон АВТОмандрівок почався!  
_________________
А-Га
Змінено: ANGELo (16.05.10 12:04:28) |
Правила
Пошук
Список учасників
Мобільна версія
Групи
Зареєструватись
Профіль
Увійти, щоб переглянути приватні повідомлення
Вхід
нажаль. Здивована, що ви ніколи раніше там не бували. Львівяни приїзжають туди постійно. )
У вигляді моєї майки 
