Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Свидовець 27-30.05 (з Ясіня до Усть-Чорної). З хепі-ендом!

Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Гірський туризм / Трекінг / Геокешінг / Коастерінг / Подорожі Сторінка 1 з 1
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняVoyageur © 31.05.10 13:38:55    Свидовець 27-30.05 (з Ясіня до Усть-Чорної). З хепі-ендом!

Шось мене потягнуло на писанину. Не впевнений, чи хтось осилить цей твір до кінця, але може комусь і буде цікаво.
***
Похід був організований з нагоди Дня народження дівчинки Каті. Ще перед дорогою, дізнавшись, що ми понесемо (нас було семеро, 5 хлопців і 2 дівчини) до 10 літрів пива, 2,5 літри чистого спирту, купу всяких смаколиків, зрозумів, що це буде справжній «матрас».

26.05. Отже, в 23-35 вирушаємо потягом у франик.
27.05. У Франківську забираємо ще одного товариша з Хмельницького (командіра групи) і електричкою їдемо до Ясіня. Незважаючи на «дубові» лавки, всім вдалося добре виспатися!
Десь так о 8 чи 9 ранку виходимо на станції Свидовець. Настрій пречудовий, так як дощу немає, небо починає розвиднюватися, після криків «Соо-нее-чкооо!» воно нам підморгнуло проміннячком, і ми рушили у путь. Зустрівши по дорозі місцевих, почали розпитувати скільки коштує підвезти під Близницю (ідея Каті). Я (і ще дехто), звичайно, був всіма лапами проти, і, на щастя, ми таки пішли штурмувати гору на своїх двох.
Починаємо підніматись лісовою стежкою. Небо вже майже повністю безхмарне, навіть в одній футболці і шортах йти жарко. На щастя, води по дорозі зустрічаємо багато. Через дівчат регулярно зупиняємось перепочити. Хочемо їм полегшити рюкзаки, але вони навідріз відмовляються – «що ми будемо один спальник нести?!».
Вилізши на якусь галявинку, починається справжній «матрас»)) Змішуємо спирт з карпатською водою, плюємося, розбавляємо ще – і от воно, оптимальна формула оковитої! Дехто вже починає пропонувати «лишатися тут», і справді, куди нам спішити)) Посидівши так не менше годинки (явно більше!) зі скрипом рушаємо далі.
На підйомі кілька разів відкриваються невеличкі краєвиди. Десь о 12-й годині доходимо до дерев’яних хаток. Побачивши темну сіру хмару, почали надходити пропозиції перечекати тут – «а раптом дощ почнеться». Але вітер успішно роздував всі хмари, так що пішли ми далі.

З часом підкралися підозри, чому ми не набираємо висоту. Зазирнувши у карту, вирішили, що якщо ми так далі будемо йти по тій стежці, то вийдемо на Драгобрат, а нам треба Близницю. І тупо рвонули в стрімку гору. Десь через хвилин 15-20 я вже був на вершині і побачив нашу рідну Близницю, лишив рюкзак і побіг вниз підганяти толпу (у мене взагалі весь похід був просто гігантський надлишок енергії). Але сонце так гріло і краєвиди були настільки чудові, що ніхто нікуди не поспішав. Я і сам був в захопленні, адже минулого року йшов на Свидовець в повному тумані і не бачив тієї краси.

Далі шось за часом вже майже не слідкував. Помалу піднялися ми на Близницю. Добре перепочили, похавали, пофоткалися і пішли далі. Я з руководітєлєм намагалися підганяти групу, оскільки до вечора ми мали дістатися озера біля під Догяскою, а погоду по прогнозу обіцяли м’яко кажучи «не дуже». Через деякий час ми зрозуміли, що синоптики не обманули. Темні хмари почали накривати Говерлу з Петросом і потроху сунути в нашу сторону. Тим не менше, на дівчат це вплинуло не дуже переконливо.

Біля гори Стіг я зрозумів, що ми неодмінно попадемо в повну «дупу». З нашою швидкістю пересування до озера було йти ще ой як довго, а злива так накрила Говерлу з Петросом, що їх вже зовсім не було видно. Нас поки ще не заливало, але невеличкий дощик вже періодично накрапував.

Через хвилин 20 рубанула така сильна злива, в яку я останній раз попадав роки два назад. Штани промокли за дві секунди (серйозніші штани я не встиг вдіти), кросівки вмить наповнилися водою. Ще через пару хвилин почався град, який страшенно лупасив по рукам і обличчю. В Оксани від граду все лице було червоне. Катя спитала в командіра, чи ми виживемо, на що він відповів «спробуємо» ))

Але злива, град, болото, навіть вітер – то всьо фігня. Не знаю, як хто, але особисто я в тому районі найбільше боюся блискавок. Адже голі гори, ніякого лісу, ше й видимість хренова і куди ховатися від блискавок не ясно. І тут почалося те, чого я найбільше боявся - інтенсивний грюкіт і спалахи. Пригадуючи прочитані статті про блискавки в горах, почав відраховувати в секундах різницю між звуком/світлом і думати, що ж нам робити, якщо та страшна фігня почне йти прямо до нас. Командір був нєпоколєбімий, впевненості додавало, що дорога до озера була нам добре відомою і лишалося ще трохи (всі раптом почали пересуватися дуже швидко).

Коли вже майже почало темніти, ми були на місці. Почали розкладати палатки і ховатися в них з рюкзаками. Коли я обернувся, побачив як блискавка вдарила у щось прямо метрів за 100-150 від нас. Стало реально страшно. Ніхто з групи цього не помітив, але, гадаю, це були не галюни, оскільки часового проміжку між звуком і світлом практично не було.

Їсти вже нікому не хотілося, хіба що на пальнику замутили чайок, і зробили канапки якісь. Мій спальник частково намок, після чого я зробив висновок, що його треба класти не в один кульок, а краще у два, чи навіть три. Нам повезло, що було досить тепло, навіть душно у палатці, так що ніхто не мерз. Та і взагалі нам повезло, що всі лишилися живі здорові.

28.05. Ранок. Командір перший вилазить з палатки. Вирішує після вчорашнього нікого не будити - хай відпочинуть. Через пару хвилин вилажу я. Витягую речі, щоб трохи просохли. Традиційного для тих місць сильного вітру нема, тому сохне не дуже, плюс періодично крапає. Небо не радує, періодично находить туман. Всі повставали аж ближче до 12-ї години. Почали гульбанити Катін День народження. Я був впевнений, що сьогодні вже ніхто нікуди не піде, і ми будемо тут цілий день «матраснічати». Проте в командіра було велике бажання йти далі. Намагалися розпалити вогнище, але дрова були дуже мокрі і навіть пальник не помагав. Врешті-решт робили хавчик на пальнику, хоча наші ентузіасти таки десь в 2-3 годині розпалили вогник. З’явилися бажаючі посушити речі.
Десь пів четвертої ми таки рушили далі.

Біля апшинецького озера (г. Трояска) ми знову почали всі разом гукати «Сонечко!» і незабаром почало розвиднюватися – почекавши пару хвилин, ми його побачили! Краса неймовірна, мені воно здалося набагато гарнішим, ніж те, біля якого ми ночували. Далі погода вже нас не випробовувала, і ми не поспішаючи гуляли, насолоджуючись чарівними свидовецькими краєвидами. Близько о сьомій годині внизу ми побачили гарне місце для стоянки - острівець поміж двома струмками. Розпалили вогонь (на цей раз дуже швидко), висушили практично всі речі, погомоніли і пішли спати.

29.05. Так як в неділю планувалося вже бути у Львові (декому дуже пекло), то в цей день ми мали пройти до Усть-Чорної. Тому встали дуже (як для нашої «матрасної» тусовки) рано – десь о шостій. Ми з командіром розпалили вогонь, незабаром приєднався Сашко. О 8-й з палаток повилізали навіть дівчата. Потрохи в 11-30 вже готові у путь.

Цей день пройшов без особливих пригод. Більшість групи чомусь були дуже змучені, а мені все не вистачало нагрузки. Коли дійшли до гори Темпа, я зрадів підйому і побіг у гору. Хвилин десять мінімум чекав наших і вирішив, що вони вже знизу там почали обідати. Спускаюсь вниз, а там їх нема. Тут зверху кричить і руками махає Ярослав. Виявляється через брак сил вони вирішили траверсувати цю гору. Навіть без рюкзаків ніхто не хотів підніматися вверх. Тим більше, почувши, що я зверху засняв все на відео. Ну, ладно)) Далі нічого цікавого не було, пішли в напрямку села, до якого лишалося близько 10 км.

Дівчата не переставали дивувати. З однієї з гірок обезсилена Катя почала скочувати рюкзак. Я довго ржав, спостерігаючи знизу за цією виставою. Рюкзак набирав швидкість, бо схил був крутий, але котився не зовсім в тому напрямку, тому бідній Каті прийшлось його наздоганяти)) Оксанка теж щось цього разу була не в формі. Щось там трапилося з ногою, і за допомогою моїх палиць вона ненабагато випереджала по швидкості азійську черепаху.

О 9-й вечора ми успішно спустилися в Усть-Чорну. Я і Сашко (він був одним з найвитриваліших) побігли за дровами. Поки командір розпалював вогонь, ми з Сашком пішли в село «пробивати», як тут ходять автобуси. Натрапили на п’ятьох п’яних гуцулів, які повторюючи по декілька разів одні і ті ж фрази і сперечаючись між собою про час відправлення того чи іншого автобуса, врешті-решт привели нас до думки, що о 7-8 тре бути на зупинці.
Файно повечеряли, полягали спати. Хотілося наостанок повеселитися, але всі були надто замахані.

30.05. Підйом о шостій ранку. Вже ніхто нічого не готує, миємо посуд, збираємо палатки, рюкзаки і йдемо на зупинку. На щастя, якраз під’їхала маршрутка до Тячіва (по 17 грн). З Тячіва через хвилин 40 сіли на автобус до Львова (офіційно 65 грн, але нам вийшло по 55). Правда, і тут без пригод не обійшлося. Катя кудись пропала, а шофер вже підганяє. Сашко пішов шукати Катю. Через пару хвилин приходить Катя, але Сашка все нема. Вся увага пасажирів прикута до нашої оригінальної банди. Вирішуємо рушати без Сашка з надією, що щас по дорозі десь злапаєм його – так і вийшло. Ось… ну далі ще було цікаве спілкування в автобусі з місцевими, біла пухнаста кицька, яку Оксана хотіла забрати додому, але то вже інша історія…

П.С. Якщо комусь цікаво, потім ше буде фото і відео.
Повідомлення7eMEN-off © 31.05.10 18:32:52    

1. Много букоф
При офрмленні на майбутнє вказуйте, будь ласка, бо не розібрати хто ходив, куда

1) маршрут з проміжними ключовими вершинами або ключовими  обєктами маршруту
2) склад групи (к-сть людей, зрозподіленням на статі та коментарями)
3) контрольний час та кілометраж
4) вступ - 2-3 невеликі речення
5) опис тезисно
6) висновок
7) відсебятіна
8] лінк на фото

2. Скажу від себе, що маршрут вибраний досить невдало, бо
Кваси-Усть чорна ~ 45 км
Ясіння-Усть чорна ~ 40 км

Дорога на Ясінню досить довга і йде по автодорозі, на якій по коліна, багна.
В Кваси йти на 2 години довше, але при цьому ви отримаєте частину Cвидовецького хребта, який на мою думку  найгарніший...
Крім того в Квасах менше йти асфальтом і селом....

3. Маршрут дуже короткий як на три дні, його ходять за хорошої погоди за день, матрацом за два... Якщо починати з Усть-Чорної то можна скоротити маршрут на день..
Якщо виїхати в пятницю вечором, в суботу день йти, то в Кваса/Ясіннях в 1-шій ночі йде поїзд на Львів (Рахів-Львів, ціна  квитка 35 грн), який до Львова прибуває в 9:20 - якщо йти так, то можна не брати аніспальника, ані палатки - тільки   мін. одягу і хавку
Якщо два дні то дома впонеділок зранку, якщо з Квасів в Усть то дома вечором...

Йти 3 дні 40 км - це неспортивно і вимагає більше сил ніж йти 2 дні !!!
Якщо у вас були травми то тимбільше неможна зупинятись - травмовані кінцівки в стані спокою набрякають, через це до  мязів приступає менше крові і вони швидше втомлюються, крім того травма це шок для організму, внаслідок чого вмикаються  захисні функції організму- сонливість, температура, запаморочення, втома, втрата води....

_________________
И ты будешь волков на земле плодить,
И учить их вилять хвостом!
А то, что придется потом платить,
Так ведь это ж, пойми, - потом!
ПовідомленняАлекSay © 31.05.10 18:35:40    

вітаю з отриманням цінного досвіду =)
ПовідомленняVoyageur © 31.05.10 19:09:17    

to 7eMEN-off
1) це ж звичайний форум, що ще за вимоги до оформлення?! Я ж не пишу статтю на головну сторінку якогось сайту чи в журнал, просто ділюся враженнями. Якщо много букоф і нема бажання читати, нецікаво, то ніхто нікого не примушує.

2) не знаю, про яке багно ви говорите, але зі станції Свидовець до лісу йти лічені хвилини, і ніякого багна по коліна.

3) якщо для вас похід це спорт, то ми пішли святкувати День народження. Віновнік таржества в горах лише другий раз і ходить досить повільно, взагалі половина групи перший раз в горах і бігати ніхто не збирався, так що маршрут по кілометражу як раз, і так вони були замахані дуже. Що значить маршрут короткий як на три дні. Ми собі за ці три дні афігенно відірвались, неспішачи насолоджувались краєвидами, в цьому є шось погане? Тим більше погода посприяла!!!! Чи обовязково треба за один день пробігати? Хто хоче хай хоч за пів дня бігає і хвалиться своїми досягненнями.

п.с. якщо на форумі можна писати лише про спортивні походи і екстремальні досягнення, то в правилах так і зафіксуйте.
ПовідомленняZippo © 31.05.10 19:39:11    

Voyageur, не звертай уваги, пиши як тобі зручно (в правилах такого нема і ніколи не буде).
А 7eMEN-off висловив тіки ПОБАЖАННЯ, щоб дотримувались його стилю оформленя, що не є обов'язковим...
P.S. "Чтиво" досить цікаво оформлено/написано Clapping

_________________
«Покращення вже сьогодні» ツ
Повідомленняyarko © 31.05.10 21:39:48    

виба4те ..але 40км. за 3 дні це смішно  LOL
ПовідомленняVoyageur © 31.05.10 22:16:09    

Смійтесь на здоров'ячко! Very Happy якби ніхто не спішив, ми би могли і всі 4 дні "йти" ))
Повідомлення7eMEN-off © 01.06.10 8:28:58    

Voyageur вибачаюсь, якщо образив!
Люблю читати про походи і просто дав свої зауваження!
Не звертайте уваги на мої коментарі, я вже просто прискіпливий став з часом, ходіть в гори, ходіть часто, ходіть далеко, ходіть масами, ходіть коротко, ходіть любі мої і не звертай на придурків які ставляться до них з любов'ю!
Кожен отримує задоволення так як може, мене вчила стара школа, а там люди, я вам скажу сурові!

Перший раз в горах та й ще свидовець - це круто, три дні на перший раз - це круто, досвід - це круто...

П.С. З часом сформувався принцип "Больше прошел-больше увидел" і це "больше" в нас починається мінімум з 20 км/день, це просто звичка!
П.С. Ще раз прошу вибачити, якщо образив!

_________________
И ты будешь волков на земле плодить,
И учить их вилять хвостом!
А то, что придется потом платить,
Так ведь это ж, пойми, - потом!
ПовідомленняVoyageur © 01.06.10 10:43:31    

7eMEN-off
та які образи, ми ж дорослі люди, всьо гуд!  Drink

Цитата:
П.С. З часом сформувався принцип "Больше прошел-больше увидел" і це "больше" в нас починається мінімум з 20 км/день, це просто звичка!
та згідний, я сам далеко не перший раз в походах, без проблем і по 40 км в день проходив, і сам чудово розумію, що ми пройшли фігню. Але група не може пересуватись швидше, ніж найслабша ланка. Просто не завжди в кілометрах і швидкості їх проходження діло  Smile бувають такі моменти в житті....

п.с. до речі, задуманий маршрут був іншим, довшим, планувалося горгани зачепити, але по ходу імпровізували в залежності від фізичного стану учасників та ін.
Повідомлення7eMEN-off © 01.06.10 11:28:08    

Voyageur написав(ла):
ніж найслабша ланка
да, да, ти прав і в нас не раз були такі "слабкі ланки" з "обставинами"....
"Пенделі" помогають - головне слабку ланку залишати позаду, тоді ця ланка починає харитись і йти швидше... перевірено....
Були випадки: каже "Всё! Іди нах... Йти не буду... не магу...." а ти його покинеш на 40 хв позаду, а потім дивишся а людина йде мучається, впирається, або викликає вертоліт.... Smile

_________________
И ты будешь волков на земле плодить,
И учить их вилять хвостом!
А то, что придется потом платить,
Так ведь это ж, пойми, - потом!
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Гірський туризм / Трекінг / Геокешінг / Коастерінг / Подорожі Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU