| Попередня тема :: Наступна тема |
 Andrey © 29.01.10 0:10:59 Полонина Боржава. Зимова прогулянка... |
    |
|
 Хелов піПЛи
Страшні морози нібито минули, тож шоб не паритись дома, є пропозиція прогулятись цими вихідними (30-31.01.2010р) мальовничими Карпатами  А якщо бути точнішим - планується пройтись хребтом Боржави, з елементами катання (на чому вдасться  ) і знимкування 
План дій наступний:
- виїзд в пятницю вночі (субота зранечку там)
- субота: топаєм, катаємось, знимкуємось, ночуємо на хребті
- неділя: (див. субота), єдине, що ввечері додому. Є також велике бажання заскочити на водоспад Шипіт, як воно вдастся побачим по обставинах.
Що з собою брати думаю всі знають  Хто не знає, той сидить дома.. 
Склад групи: - 7eMEN-off (сподіваюсь він там ніде не застрягне)
- NAO
- Andrey
Gandzya (уже не їде)
- Lili
Желающі приєднуємось(тільки з своєю палаткою, бо в нашому "готелі" всі місця заброньовані )
P.S. Послуги шерпів залишаються в силі Ціна договірна 
_________________
Кожна людина отримує саме те, що хоче. А якщо хтось отримує те, чого він не хотів — значить він хотів саме те, що отримав.
крайній раз внесено зміни: Andrey (31.01.10 21:55:08), редаговано 2 раз |
|
 |
| Nao © 29.01.10 0:15:07 Ґов на Боржаву! |
|
|
 І так тема всім зрозуміла  колегія львівських шерпів запрошує усіх бажаючих провести 2-а незабутні дні на Боржаві
_________________
«Границы не в природе — они в сознании»
«Сильные духом, но слабые умом»
«Либо я найду путь, либо проложу его...» |
|
|
| Lili © 31.01.10 21:35:38 |
|
|
 Кхе-кхе! Привіт! Яка я задоволена!!! Нарешті збулася моя мрія! Взимку в гори!!!
На вершині гори (назви якої не памятаю) нас чуть вітром не знесло! Гарні пейзажі! =)
З гірки вниз спускалися на керіматах! Кумедно, весело, тільки Андрійової голови жаль,  в сніг заорав, бідолаха
А вечором: вогник, спів вітру, мівіна і теплий чайочок А якби ви знали, що було вночі! Ойййй, ви б самі туди захотіли! Засинали ми під спів все хропущого носааааа! А чий це ніс, не скажу, догадуйтеся =)
Гори взимку - це просто казка! Хочу ще! 
_________________
Ку-ку |
|
|
|
|
|
| Nao © 01.02.10 10:16:11 Боржавський хребет |
|
|
Всім привіт! Хотів розповісти свою частину походу на Боржавський хребет. Приїхавши до Воловця поїздом Київ-Ужгород о 4-й ранку випали з нього 4-ри соні мухи поснідавши на вокзалі підготувавшись до походу вирушили о 5-й ранку на маршрут. Пройшли трошки селом повернувши біля чудової церкви ми почали підніматись на хребет. Спочатку наш шлях лежав попри лісок а згодом і через нього, крутий підйом в кулуарі і страшні буреломи не зупинила нас і дійшли до хреста, що був неподалік Воловця на початку Боржавського хребта. Погодні умови були чудовими з ранку сонечко і легенький вітерець, але з виходом на сам хребет ми зрозуміли для декого цей похід буде надзвичайно веселим і незабутнім. Пориви вітру були такі, що прапорщика Семенова зносило з ніг. Продовжуючи шлях хребтом дійшли ми до гори Томнатик і погода стала різко погіршуватись, почали стягуватись хмари і вітер уже не вщухав ні на хвилинку. Спустившися з гори Томнатник прапорщик 7eMEN-off рядовий Andrey та рядовий NAO, вирішили не ризикувати нашим "Капітаном Уліткою" - Lili і не продовжувати шлях по Боржаві по причині дуже різкого погіршення погодніх умов, страшенного вітру і снігопаду, свій маршрут вирішили прокласти повз метеорологічну станцію до старої зруйнованої сироварні. Йдучи цим маршрутум бачили наслідки лавин і величезні дошки снігу, що ось-ось зметуть все на своєму шляху як казав Девід Блейн "Сикотно". Дійшли ми до сироварні поставивши палатку, поїли, попили чайок і довго не думаючи похапали карімати і побігли кататись. Скажу ось що. Як для мене, я давно так не відривався як і решта. Прапорщик 7eMEN-off залишившись в палатці і відганяв своїм храпом інших туристів та диких звірів, Катались довго, багато було весело, але як і все хороше воно колись має закінчитись. Уже починало вечоріти і ми віришили повернутись приготувати вечерю та зігрітись біля вогнища Повечерявши десь біля 9-ї всі дружно вже лежали в палатці переглядаючи фотки зроблені за день. В 5-й ранку наступного дня ми всі встали, випили чаю зібрали палатку і вируши до Воловця попрощавшись з Боржавським хребтом. Біля 9-ї ранку ми були вже в Воловці, поснідавши чекали нашу електричку.
П.С. Не судіть строго, це мій другий опис А ось і фото Боржавського хребта.
_________________
«Границы не в природе — они в сознании»
«Сильные духом, но слабые умом»
«Либо я найду путь, либо проложу его...» |
|
|
| Lili © 01.02.10 10:25:02 |
|
|
Fistashka, нічого страшного не сталося Андрій трішки носом сніг розгорував і все! Весь цілий та не пошкоджений
Nao, та ти прямо поет! "Капітан улітка"
_________________
Ку-ку |
|
|
| Andrey © 01.02.10 17:29:48 Полонина Боржава |
|
|
ПривітоС уСім!
І так Боржава... що вона собою представляє?
Коротка довідка
Полонина Боржава являє собою гірський масив на Полонинському хребті Українських Карпат довжиною понад 50 км і шириною 34 км у межах Закарпатської області. Найвища вершина - г. Стій (висота 1681м), інші великі вершини: г. Томнатик (1343м); г. Великий Верх (1598м - ніби розділяє хребет на 3 частини); г. Магура-Жиде (1518 м); г. Граб (1374 м); г. Гемба (1494 м)
Спочатку була ідея 
Ідеї... Мабуть саме вони є причиною наших змін, нашого розвитку, вони є відправною точкою всіх наших подорожей, починань і здобутків. Маючи властивість зявлятись саме тоді, коли їх "не чекали", вони скрашують наше життя, роблять його різноманітним...
І так - позаминулі вихідні, дорога в Млинки... За вікном автомобіля пухкий килим морозного снігу вкриває Тернопільську область. Картину доповнює чисте, блакитне небо з сіяючим сонцем, що виблискує яскравим промінням на білосніжному килимі  Уява мимоволі переносить ці красоти на рельєфи карпат, закрадається підступна думка - "Ех, зараз би в гори, з такою погодою!" В голові зявляється "календар" на наступний тиждень і в ньому вільні вихідні Виникає тверде рішення - поїду!!! Тільки куди? Хочеться чогось свіжого і красивого... невідомого! Згадується одна назва - Полонина Боржава. З чужих розповідей я знав, що влітку там дуже красиво... Значить має бути красиво і зимою Отож вирішено, по приїзді з Млинок я обовязково дізнаюсь про Боржаву більше...
Перші "камені спотикання"
Весь тиждень жив сподіваннями, що погода не зміниться, особливо там, на Боржаві. Та моніторинг сайтів з погодою вперто говорив інше - на вихідні Боржаву мало затягнути хмарами  Але прогноз кількагодинного сонячного проблиску всетаки вселяв маленьку надію... Планував взяти лижі  , та в останній момент відмовився. Вірніше - мене відмовили  А жаль... При купівлі білетів, за чверть доби до відправлення поїзда, виявилось, що плацкартних місць немає  (загальний вагон відсутній взагалі, це вам не "Франківський Експрес") Після коротких роздумів беру купе. З таким комфортом в гори ще ніколи не їздив Ввечері, перед поїздом, довго чекаю маршрутку... Врешті решт, щоб не спізнитись, беру таксі. Машина таксі уже 3ма колесами на тому світі, ледве докотилась до вокзалу  Якась сила вперто не хоче пускати мене в гори...
Цицька 
Воловець, 4та ранку, порожній вокзал. Тут Lili мала можливість погодувати з руки наших сурових парнєй - 7eMEN-off-ва і НАО. Булочки з часником їм дуже сподобались  Семьонов навіть всерйоз задумався над доданням їх в меню "Бодрячком пацанчеГи" Через годину вирушаємо у напрямку омріяних гір  Дорогу освітлють "пецлі" і "фенікси", але вони бякнуть супроти світла повного місяця, мерехтливий ореол якого віщував погану погоду... Та в той момент ми були сповнені сил і віри в успіх нашої мандрівки, особливим ентузіазмом виділялась наша єдина дівчина, сміливості і наполегливості якої можна позаздрити  За якихось пів години залишили внизу сонний Воловець і наблизились до "страшного темного лісу"  Ліс виявився і справді страшним, в плані непрохідності - добра дорога спочатку перетворилась у малопримітну стежку, а потім і зовсім зникла серед буреломів. Зникли і мітки маршруту на деревах, вірніше то ми від них віддалались, вирішивши, що єдино-правельний шлях - це вгору схилом, а не кулуаром заваленим деревами. В тому страшному лісі і застав нас світанок, забравши з неба місяць і заставив вимкнути нас свої "пецлі". Слідом за зникненям місяця, зник і ентузіазм нашої Lili... і навіть сяйво сонця, яке вгадувалось вгорі за схилом, не заставило її віддати свій рюкзак нашому шерпу, якому для повного щастя не вистачало тільки противаги спереду... І ось після продирання через буреломи і непрохідні кущі, перед нами замайоріла вершина г. Томнатик, в народі відомою як "Цицька"  І подерлись наші "суровиє парні" наввипередки на Цицьку  Але Семьонов загубив свою шкарпетку і фотосесію "голяком на Цицьці" не вдалось провести
Хороша неПогода 
З Цицьки відкрився нам чудовий краєвид на навколишні простори - внизу Воловець, за ним видніються всілякі горбики, горбочки і купи, в протилежну сторошу розкинувся красивий хребет Боржави. І все це засніжено білим снігом в вперемішку з "страшним темним лісом". Ляпота!  За ляпотою настала черга пі*дєца, бо нагорі шаленів такий вітер, що порою неможливо було встояти на ногах. Мене він хвилин 5 "тримав" в позі зю, у Семьонова вкрав рейнковер, я пів-схилу пробіг за рукавицею, яку мав необережність зняти Почалось "вєсєльє" Протопали пару км хребтом по такому вітрі і зрозуміли, що до Великого Верху нам до вечора не дійти, та ще й шкода було нашу баришню так мордувати. Вирішили звернути до закинутої сироварні, розкинути там намет і дочекатись кращої погоди. Так і зробили. Як виявилось досить вчасно - тільки зійшли з хребта, як небо затянуло хмарами, почався снігопад.
Пішки по "лавині" (опис добавлений з міркувань безпеки у майбутньому)
До сироварні веде хороша дорога траверсом попід метеостанцію, лавинонебезпечним схилом. Не будучи там ніколи раніше, знати про небезпеку ми немогли... І здалеку визначити стан снігу на схилі неможливо... здавалось, що його там завсім небагато. Його там і було небагато, але достатньо щоб при першій-ліпшій нагоді ринутись вниз. Коли підійшли впритул до того місця і побачили характерні тріщини в снігу і зміщення снігових "досок" на мить осторопіли... Але вертатись назад на вітряний хребет не хотілось... І ми пішли по тому снігу. Скажу одразу, що все нормально, той схил ми пройшли не спровокувавши ніякої лавини. Але можливу її силу все таки відчули. Я, йдучи попереду, роблячи черговий крок, раптом відчув, як чималий шмат снігу разом зі мною почав повзти по схилу. Це було буквально на пів-секунди, але моє серце встигло опинитись в пятках... Після цього у мені довго боролись два бажання - страх зробити наступний крок і бажання якнайшвидше покинути той схил...
Катання на керіматах 
По благополучному прибутті в закинуту сироварню, чаюванні і роззкладанні намета, ми вирішили остаток дня присвятити покатулькам. Поряд якраз був досить довгий і крутенький схил, з добре засніженою дорогою Отож керімати в руки і вперед на схил Сказати, що було "круто" - це нічого не сказати... І взагалі, словами то не передати, то треба бачити Після таких покатульок, наша трійця (явно задоволена) спустилась до сироварні готувати вечерю. І після смачної вечері під палахкотіння вогню, ми як годиться відправились спати.
День наступний, або "казковий ліс"
Наступного дня, зранку було помітно, що снігу явно побільшало, причому дуже явно. І процес "більшання" активно тривав. Але нас чекала дорога вниз, то це навіть радувало Йти по мякому свіженькому сніжку навіть досить приємно Цього разу дорога наша уже пролягала "казковим лісом" в якому водиться безліч чи то "окультурених" звірів, чи то "здичавілих" туристів, одним словом їх ми все одно не побачили, тільки їхні химерні сліди. А в електричці, яка після Стрия стала більше напханою, ніж будь яка Львівська маршрутка, ми зустріли ще більшого поціновувача кульків BOSS ніж я
От і казочці кінець, а хто читав - молодець!
P.S. To be continue...
Описи Дорога у поїзді і Ніч у наметі видалені цензурою
_________________
Кожна людина отримує саме те, що хоче. А якщо хтось отримує те, чого він не хотів — значить він хотів саме те, що отримав.
Змінено: Andrey (02.02.10 11:06:40) |
|
|
| 7eMEN-off © 01.02.10 18:06:53 Боржавський хребет |
|
|
 Усім привіт! Усі епітети відкину нах..., бо я людина зовсім не поетична...
Значить так:
1. Дорога. Поїзд Київ-Ужгород - самоє оно для подорожі в Воловець. Їде швидко - прибуває в сам раз... кароч самий кульний поїзд в гори.
2. Не їдіть на цицьку - хоча марковка на карті є, але стежка до пє...ди - кулуар, осипі, бурелом, підйом 25-30 градусів, хащі, сніг, марковки нема - кого "цепляють" ці слова той розуміє, що тудовой йти НЕ ПОТРІБНО, бо довго, харно і ваще...
3. Снігу небагато - місця поколіна, стан снігу задовільний - в народі називаємий "Парашковий" від слова "парашок"...
4. Хребет Баржави - дуже-дуже гарний, найгарніший шо я бачив - гострий, каменистий, вузький, просторий, короткі підходи і ваще...
5. Від метеостанції до плаю і дальше - фірн, місцями лід, місцями трапляються обледенілі шматки породи, вітер неймовірний.
6. до "сироварні" траверсом не йдіть - снігу було небагато, але враховуючи розмір кулуару і вигляд дна лавинного конусу стає зрозуміло, що піпец незагорами - при сильному снігопаді можливі серйозні лавинні виноси. Сніг на траверсі глибокий (місцями по груди) і досить уже спресований - тобто найнебезпечніший стан снігу, місцями можна помітити лавинозупиняючи викати.
7. "Сироварня" - ночувати можна, в одній кімнаті вікна частково закладені, підлога місцями обледеніла, стеля зі шпаринами через які йде сніг.
8. Від сироварні до вокзалу в Воловці - 2 год ходу Максимум.
9. На хребті достатньо звірини, багато слідів вовків, отже легенди про зустрічі з вовками на Баржаві - це правда.
Висновок:
Марщрут на Високий Верх і Стій - кішки, льодоруб (для станцій), 1 карабін на людину, мотузка - обовязково!, бо вузько, слизько, круто і вітряно.
Коротко про похід: Капітан Уліткін - мега "позітів", господарка і ваще файна кобіта..
Нао он же Ноа он же Іван он же шерпа - трактор, справжній "касманафт", можна брать в Развєдку...
Андрюха он же Андрюша - годиться в турісти, респект і уважуха за чайок, бівак і ваще...
Прапорщик Семёнов он же 7eMRN-off он же Вітьок - кароч мне понраилось...
Фрази для згадок: "зніміть штани, щоб мені було добре", "Ви в який район йдете?...", "Сезон Зима-осень"
_________________
И ты будешь волков на земле плодить,
И учить их вилять хвостом!
А то, что придется потом платить,
Так ведь это ж, пойми, - потом! |
|
|
|
|
|
| Lili © 01.02.10 22:23:02 |
|
|
А я дівка зо села, файна кубіта 
Файні ви, хлопці А ти, Андрюшкін теж прям поет!
_________________
Ку-ку |
|
|
| ANGELo © 01.02.10 23:05:13 |
|
|
 Andrey, ну написав, то написав!!!!
7eMEN-off - Гугл сховався.
Молодці, короче!
_________________
А-Га |
|
|
| Leona © 02.02.10 0:22:33 |
|
|
 Андрію, я просто з задоволенням читала твою історію, дуже класно описав  Хороша казочка наніч
7eMEN-off написав(ла):
Не їдіть на цицьку - хоча марковка на карті є, але стежка до пє...ди - кулуар, осипі, бурелом, підйом 25-30 градусів, хащі, сніг, марковки нема - кого "цепляють" ці слова той розуміє, що тудовой йти НЕ ПОТРІБНО, бо довго, харно і ваще...
ну якщо вже самого Семенова не ПРЕ таке, то раджу дійсно прислухатись 
_________________
Выпей кофе, если тебе плохо. Лучше не станет, но хоть кофе выпьешь. |
|
|
| Nao © 02.02.10 0:56:43 |
|
|
Семенова не перло нічого, він би тільки їв би та спав би,  мені і погода подобалась яка вона там була і маршрут чудовий. Все було супер так що їдьте в наші Карпати і відпочивайте .
П.С. Головне знати навіщо ти їдеш і бути готовим до всього
_________________
«Границы не в природе — они в сознании»
«Сильные духом, но слабые умом»
«Либо я найду путь, либо проложу его...» |
|
|
| Fistashka © 02.02.10 11:07:18 |
|
|
 Калсні оповіді. Наступного разу атракцію "катання на каріматах" треба анонсувати, а все інше..похідне
Бо якщо піде шерпа Нао, госпорарочка Уліткін, Андрюха з самоваром і в догонку Прапорщик Семёнов - то ніякі Цицки не страшні |
|
|
| Lili © 02.02.10 13:20:36 |
|
|
А весело тут 
_________________
Ку-ку |
|
|
|
Правила
Пошук
Список учасників
Мобільна версія
Групи
Зареєструватись
Профіль
Увійти, щоб переглянути приватні повідомлення
Вхід
