| Попередня тема :: Наступна тема |
 Blumchen © 26.01.10 17:33:45 |
    |
|
 м-да, насичена поїздка..
Добре, що все добре! |
|
 |
| Hoks © 26.01.10 19:37:43 |
|
|
 Нам взагалі так добре повезло того вечора. По-перше, ми знайли уазик, який витягнув нашого папелаца з того села. Уазик належить доречі Папі, про нього і Світлана, і Андрій не раз згадував, правда я не до кінця в курсі, хто це. Як я зрозуміла, начальник всієї тої спелеологічної тусовки. Папу, щоб нас витягнути, видзвонили десь в Чорткові, і він погодився приїхати до села, спецом, щоб нас дотягнути до СТО. Він був в селі, і бачив нашу машину, але ми тоді його не просили нас дотягнути, бо планували доїхати на буксирі у Шкоди. Хто ж знав, що вона на першому ж горбочку забуксує. Так Папа і поїхав по своїм справам, а потім повернувся, щоб нам допомгти. Ми звичайно оплатили йому бензин, але хто ми йому, чужі люди, перший раз нас бачив, але все ж перейнявся нашою проблемую і допоміг  так що повезло нам.
Другий раз повезло, коли ми вирішували, на яке СТО їхати. В неділю ніц не працює, і ми вже думали доїхати до якої небудь СТО і стати там на ніч, але в той час підійшло двоє хлопак, які фіг-зна яким чином взнали, що у нас машина не заводиться і що нам треба СТО. Вони спеціально прийшли до нашого двору, щоб сказати, що в сусідньому селі є дядько з гаражем, типу міні-СТО, і що Папа його знає.
От до цього дядька Папа нас і дотяг на буксирі.
Третій раз повезло, коли ми приїхали до того дядька, а його дома не виявилось. Ну не було людини вдома в неділю. Ми по сусідам ходили, щоб спитати, чи вдома хазяїн, може заспав, але ніхто нічого не знав. Так от, простояли ми перед його воротами хіба хвилин п"ять, як він і приїхав
Четвертий раз повезло, коли виявилось, що наш дядько людина хороша. Він нас гарячою кавою напоїв в теплій хаті, ми хоч відігрілись. А могли і в гаражі в той час мерзнути, якби інша людина була.
Потім були свистопляски з зарядкою аккумулятора, та прогріванням паяльною лампою баку з маслом. Десь до трьох годин ті всі шаманства тривали, пока машинка завелась. Але завелась і ми поїхали.
П"ятий раз повезло, коли ми в Тернопіль приїхали. Наскільки я зрозуміла, Слонік в Тернополі не був, Вітя може пару раз проїздом на автобусі. Словом п"ятий раз мені повезло тоді, коли у Віті виявилась вдивовижу добра просторова пам"ять, і він десь за пару хвилин згадав дорогу до вокзалу. Бо в Тернопіль ми в"їхали може за 10 хвилин до поїзду, на вокзалі були рівно о 22:18, якраз коли поїзд мав відбувати з Тернополю. Словом, скочила я у від"їжджаючий потяг суто завдяки нашому водію Слоніку та штурману Віті.
А про те, що з компанією в тій машині повезло, то я взагалі мовчу. Мегапозитивна компаха, ми і поговорили, і нажартувались, і так на позитиві все і було добре Так що головне мати добрих друзів, а з ними можна вже і в дупу потрапити, не страшно |
|
|
| Victor SV © 26.01.10 21:44:10 |
|
|
 я був в Тернополі другий раз, так само як і слонік. Перший раз ми були коли їздили на сплав, тоді нас закинули на автостанцію від залізничного вокзалу тим бусіком |
|
|
|
|
|
| Hoks © 27.01.10 11:28:41 |
|
|
Це все чудово, але коли будуть фото?  |
|
|
| Sjan4uk © 27.01.10 13:09:05 Фото/відео з Млинок |
|
|
 Ну що ж і я залишу пару слів-вражень від поїздки ...
В суботу зранку, коли тільки відкрила очі, промайнула думка: навіщо воно мені треба, краще собі спати в теплому ліжечку... та все ж таки, так можна і все життя проспати... а в неділю після обіду, не хотілось повертатись додому... бо було надзвичайно весело, прикольно, і взагалі мега-позитивно 
Перший день лазіння по печерах був такий екзотично-естетичний все захоплює, кристалики так і манять своєю красою, шкода що не можна собі забрати на память на кожному кроці так і хочеться пофоткатись, бо є де: і камінь-слимак, і крокодил і волове око... і пісочний годинник... а які ми козаки і козачки  , а ті нірки, куди точно не пролізиш, на перший погляд... проте, це тільки здається
Коли повернулись з печер, промайнула думка: а що тепер робити, купа часу... та скучати нам не довелось: дякую Фісташці за кості... доречі правила треба пошукати  , Андрію за неймовірні співи під гітару і всім вам за чудово гру в мафію
А ось і ранок, і знову печери, цього разу на нас чекало багато нового, де потрібно було прикласти не мало зусиль, особливо "дитяча розпора"... але ми це зробили Одним словом вихідні пройшли на УРА!!! Купа вражень, позитиву, що назавжди залишиться в памяті на фото та відео
Всім дякую за чудову компанію... люблю вас
_________________
Життя - це кайф, як не крути... |
|
|
| Ханас © 27.01.10 23:02:50 Тернопільська область, печера Млинки |
|
|
 Нещодавно завершилась поїздка до Тернопільської області, де ми відвідали спортину печеру Млинки.
Мені було безмірно приємно побувати в шкурі спелеологів,  полазивши чарівним світом підземних лабіринтів із спецефічною будовою, що колись був промитий підземними водами... Хоч як прикро,  але ці вихідні швидко минули.
Загальне враження сеперпозитивні: краса печер, цікавість складних ходів, а також чудова компанія...  Але не тільки підземна краса чарує в печерах.  Печери дають можливість поринути у цілковито ізольований світ, такий несхожий на наземний. Кілька кроків углиб лабіринту — і всі думки, що не давали спокою там, зовні, зникають без сліду.
Неодміно поїду ще раз,якщо буде в мене така можливість,  бо в мене є бажання пройти чимало складніші і ціківіші, куточки і розпорки цих печер. 
_________________
Всі люди помирають, та не всі живуть... І все-таки кожна мить життя — це ще один шанс змінити його, бо в людини завжди є вибір, інколи його важко зробити, але ще важче зробити правильний... |
|
|
| Doktor © 28.01.10 8:33:48 Печера Млинки |
|
|
 Блін, шкода, що я не зміг поїхати з вами
_________________
Живи на повну... |
|
|
|
Правила
Пошук
Список учасників
Мобільна версія
Групи
Зареєструватись
Профіль
Увійти, щоб переглянути приватні повідомлення
Вхід
