Lviv eXtreme club

 ДопомогаПравила   ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   Мобільна версіяМобільна версія   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Ностальгія за роупджампом...

1, 2  далі
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Роуп-джампінг / Бридж-джампинг / Банджи-джампинг Сторінка 1 з 2
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Попередня тема :: Наступна тема  
ПовідомленняANGELo © 06.01.10 0:09:13    Ностальгія за роупджампом...

WallWallWall ЙПТ! Як я хочу на РОУП! Блін! Коли вже та весна почнеться! Передивився всі відео заново! Ностальгія — хоч лускай свою селезінку! Crazy
Хочу знову їхати 5 годин в дорозі, бути невиспаним, сидіти на РедБулі, слухати в який раз наше батьківське «Радіо» в повторі, нюхати запах n-ної літри пива цих двох — «Андрюшки-Хрюшки» і «Батька-Брехунця»! Побачити нічне місто К-Подільський та зустріти схід сонця над мостом та відчути гойдання моста від автомобілів.
Розвісити спорядження і чекати ...моїх роуперів. І знову їх одягати, знову на ходу розповідати «що і як, і де, і чому», постійно наголошуючи на те, що треба стрибати «Вгору! В небо!», а не завалитися. Одягати і згадувати по формам та запаху, чи стрибають вони перший раз, чи вже були. Саме так — впізнаю по цих параметрах. Щоправда інколи одягання систем приносить задоволення. Embarassed Знову побачити мій улюблений Франківськ в будь-якому складі, просто маніякальний Тернопіль, неповторних гостей з Одеси, Чернівців, Києва, Бердичива і ще з багатьох міст, і навіть з інших країн — Шотландії, які вже навіть не пам’ятаю (Чудовій Одесі персонально вітання! «Шапочку» ми не забудемо! І хлопцям які приїхали звідти!). Ну а як же без наших «Львівських гонорових панянок»! Acute А яке, ви би знали, приносить задоволення, коли приїзджають люди з глядачами, переконати стрибнути людину, яка навіть боїться вниз глянути, і почути коли піднімається наверх слова вдячності та захоплення від стрибка! І ще потім на додачу, почути від її друзів, що вдалося зробити те, що ніхто в то не вірив — переконати. А як переконати — то вже інша справа. А ще беручи до уваги минулий досвід підібрати слова та вигляд свого фейсу, що жодної затримки за перилами не може бути, і внушити людині, що вона має чути лише відрахунок перед стрибком і стрибнути по команді, не задумуючись і виконати команду...
І знову одягати, зачіпляти системи, розплутувати системи, знімати карабіни. Знову зустрічати роуперів. Зовсім різних — веселих, не дуже, серйозних, чи дахопоїхавших, тремтячих, та тих хто показує повну байдужість. До середини дня відчуття часу зникають, і все робиш на автоматі, не упускаючи жодних дрібниць. Час тоді зупиняється. І настає момент коли виникає питання «Що вже все? Всі вже були?». І захід сонця нагадує, що кінець дня, і дійсно вже все. Все. Але лише на сьогоднійшній день. І йдучи до авто зі спорядженням тоді згадуєш, що ноги болять, пучки пальців натерлися об закручування/відкручування карабінів, що ти навіть за весь день не ходив «під кущик», щоб допомогти «старому другу», що в кінці-кінців здалося б щось закинути за драбину, бо ти лише їв йогурт з круасаном на дистанції від місця зняття системи з шнурів до місця одягання роупера... Не говорячи вже про відсутність тіні у спекотні дні літа, і постійну спрагу. Але навіть про то забувається.

Вечір. Можна відпочити. Їдемо купуємо те, що найбільше хочеться - води та морозива. І щось з’їсти. Розклали намети. Послухали різне та цікаве, і спати. Я в авто, яке для мене наче стало будинком на колесах, а Батько-Брехунець, і Андрюшка-Хрюшка в намет. А ще якщо є гості нашого супер нічного готелю! Cool Взагалі клас! Вітання всім хто з нами розділив участь тих ночей біля примітивного вогнища!
В 5 ранку, як завжди Зіппо, дзвонить нагадуючи, що я вже маю бути на мості, що вони вже замахалися стояти. Спробуй з ними тут посперечатися. Jokingly Біднятки вони все-таки. Але лише кілька хв, і я на місці стоянки на мості. І знову спорядження в руки і вперед на найвищий міст, слухаючи по дорозі, що я саме більше за них сплю (за дорогу вночі, до К-П і тим паче назад до Львова, я звичайно не згадую, щоб не накликати справедливий ГНІВ Батька Нашого). Pardon
...чекаємо роуперів. І от перші ранкові стрибуни. Коли вони підходять до місця стрибків, я вже їм йду назустріч з системою, щоб вже одягнути. І тут починається «Що вже? Прямо зараз? А вже хтось стрибав? А можна я подивлюся?...» і т.д. Не гребе. Одягаєш і вперед. Відлік почався. Скажу вам, що стрибати з самого ранку дуже класно. Якщо ясна погода, то ранковий пейзаж та схід сонця заспокоює. І краса невимовна. Непомітно ти помічаєш, як і вчора, що вже полудень. Спека нестерпна. Але всі стрибають і ти в захваті від того всього дійства, що відбувається — емоції через край, крики, вигуки, вирази обличчя, страх перед тобою, тремтячі коліна та руки. В який раз питання про безпеку. «Всі ми там будемо» — інколи відповідаю. З часом я вже навіть не намагаюся заспокоювати, а навпаки жартую «по-чорному». В цьому також є своє задоволення. А от дивлячись на те хто як стрибає — це вже зовсім інше задоволення. Інколи від сміху можна впасти з того що почуєш та побачиш, інколи і самому страшно стає коли побачиш вираз страху людину над прірвою, а інколи непідробне естетичне задоволення від того як людина може стрибнути — не просто правильно, а гарно, невимушено, легко (саме головне), ніби птах оживає в тобі. Не вірите? Подивіться («дівчина в рваних джинсах» Вітання тобі! Good)! А хто дивися відео «Моє життя позитив», той пам’ятає крик Rumba під час стрибка, і емоції Оксани Hoks, і тупутіння на місці, і гру Батька на камеру. Це все емоції. Непідробні емоції, які так рідко зустрінеш в житті. Хоть і емоції викликані стрибком, але справжні. Гляньте на фото. Побачите самі! Це дійсно класно! А про слова, які лунали під час стрибків, то вже навіть говорити можна. Чого тільки не лементували. LOL
Все? ...Все. Всі стрибнули. Додому. Можна збиратися додому. В момент коли розумієш, що лише потрібно зібрати спорядження, ти усвідомлюєш, що ти втомлений. Але це приємна втома. Сідаємо в авто. Курс на Львів. Закупивши по дорозі знову ж таки морозива, води, кому пива, а мені РедБула — вирушаємо. Приблизно до Чортківа (десь км 60-70 від К-П) всі встигають подивитися відео, посміятися, позгадувати всі цікаві моменти, напитися пива і ...заснути. Тоді наступає мій час, коли я можу спокійно увімкнути музику, яку я хочу, або просто побути в тиші, бо всі сплять. Відпочиваю. Angel Інколи, правда, вони прокидаються, бо пиво дає про себе знати. Причому чомусь не завжди одночасно у всіх. І виконуй захцянки зробити пі-пі, бо сидіння та санітарія в салоні авто дорожче коштує, ніж зупинка біля деревця якогось. Але добре, що вони сплять. Інколи Батько прокинеться від несподіваного маневру авто, і починає вчити їздити. Ну добре, що він не бачив, чому відбувся той маневр. Secret А то би сон пропав би точно. Ну але таке рідко трапляється. Дорога все-таки. На деяких ділянках дороги давав газу до 180км/год. Не пам’ятаю хто, але хтось тоді їхав з нами. Пам’ятаю його квадратні очі при щвидкості та маневрах. Pardon
Користуючись нагодою хотів би сказати дякую деяким нашим пасажирам, які їздили з нами, і які розмовляли зі мною до самого Львова рятуючи від втоми та сну. Чомусь помітив, що переважно критична точка, назад в дорозі, в мене настає біля Зборова, майже перед Львівською областю. 20хв гуляння на повітрі і знову за кермо. Лише 100 км, але інколи вони тянулися для мене довго.
Переважно всі прокидалися в машині вже в самому Львові. Висадив біля Батька і додому спати.
Біс би мене побрав, але я сумую за цим! Crazy І не можу дочекатися коли знову буде Роупо-Весна! І знову я дам команду «3..2..1.. Пішов!»
Звичайно, що багато чого не пригадав і не написав, але то можна цілі оповідання написати. Smile Але всеодно дякую ВСІМ!
ЗІ: а ще я постійно мрію про «Роуп24НонСтоп». 24 години роуп-стрибків! І ми це зробимо! Happy Angel Cool В повний місяць, ясне небо, при сяйві зірок — стрибок вночі. Це буде клас! Хто з нами?..
Завжди Ваш, «Володар Душ»! Angel

UPD: Наш проект присвячений роупджампінгу → http://ropejumping.lviv.ua/

_________________
А-Га


крайній раз внесено зміни: ANGELo (14.01.10 1:01:14), редаговано 7 раз
ПовідомленняBlumchen © 06.01.10 0:19:11    

ммммм
Класно описав!!!
ПовідомленняFistashka © 06.01.10 0:33:42    

ANGELo написав(ла):
а ще я постійно мрію про "Роуп24НонСтоп". 24 години роуп-стрибків! І ми це зробимо! Happy Angel  Cool В повний місяць, ясне небо, при сяйві зірок - стрибок вночі. Це буде клас! Хто з нами?..
Ото крик душі спраглої за роупом!! Як ми тебе розуміємо!
На рахунок пострибати під зорями - то ідея суперська! Я підтримую руками, ногами і крабаінами!
ПовідомленняLeona © 06.01.10 2:18:45    

Гарно написав... Є що згадати... Всім є що згадати... уяви, навіть нам - "гоноровим..." Smile  Теж дуже давно хочу на роуп... На стадії очікування Smile
ANGELo написав(ла):
постійно мрію про "Роуп24НонСтоп". 24 години роуп-стрибків! І ми це зробимо! В повний місяць, ясне небо, при сяйві зірок - стрибок вночі. Це буде клас! Хто з нами?..
угу, хочу в темряві Smile  Хоч тоді ніхто не побачить як я стрибаю і не назве "птеродактелем" (с) Smile
_________________
Выпей кофе, если тебе плохо. Лучше не станет, но хоть кофе выпьешь.
ПовідомленняLightoff © 06.01.10 9:41:56    

Я теж хочу... А мої друзі і подруги яким так і не вдалось пригнути через ряд непередбачуваних обставин Sad , мене вже доїдають Very Happy
Роуп вночі, це напевно круть. Записуйте!)  Clapping
ПовідомленняVictorT © 06.01.10 9:56:24    

Написано классно, но всё равно это не произвело большего впечатления, чем увиденные в первые секунды "много букв" Very Happy
Этого было достаточно, чтоб осознать всю глубину ностальгии Very Happy

_________________
Лучше день потерять, а потом за пять минут долететь © м/ф «Крылья, ноги, хвост»
ПовідомленняBOXER © 06.01.10 11:23:18    

Сергій а ти можеш заставити захотіти пошвидше знову туди...  Smile
Good  Good  Good
ПовідомленняANGELo © 06.01.10 14:23:52    

Fistashka написав(ла):
Я підтримую руками, ногами і крабаінами!
це якийсь новий вид спорядження? Тепер я буду називати не карабіни, а крабаіни! О! Acute Класне слово вийшло! Good

Lightoff написав(ла):
мої друзі і подруги яким так і не вдалось пригнути через ряд непередбачуваних обставин, мене вже доїдають
весна наближається! Скоро ми розірвемо ранкову тишу над каньйоном командою "Пішов!" і криком дахопоїхавшого роупера! І змусимо проїзджаючі автомобілі зупинятися, бо захочуть побачити, а дехто і відчути! Yahoo

VictorT написав(ла):
это не произвело большего впечатления, чем увиденные в первые секунды "много букв"
та я взагалі-то не сподівався, що то так багато вийде. Angel Просто писав, що думав. От і написав... Але резону змінювати вже не було. І дане повідомлення, вірніше швидше оповідання, не є метою для оцінки моїх "писатєльскіх" здібностей.  А просто думки на форумі. І спогади вголос. І спонукання спогадів в інших. Думаю, що багато хто хотів би знову поїхати пострибати. Smile

BOXER написав(ла):
захотіти пошвидше знову туди...
та я сам вчора цілу ніч, і сьогодні цілий день марю про то.
Так що якщо є в когось якісь цікаві спогади можете сміливо озвучувати, вірніше описувати. Jokingly

ЗІ: щось пригадав стосовно стрибків спиною. Як виявилося, то за моїми спостереженнями люди по-різному то називають. Переважно дівчата казали "Задом", а хлопці "Назад", або "Спиною". Потім я вже виправляв, що дівчата стрибають задом, а хлопці спиною. Хтось хіхікав, а хтось серйозно задумувався. Все-таки слово має значення. Щоправда асоціації ніхто не озвучував, але за реакцією, особливо дівчат, так було все зрозуміло. Very Happy А коли питалися які враження від стрибка спиною, то наводив аналогію з сексом - вроді то саме, а враження інші. Embarassed Very Happy Скажу вам, що на декого це діяло, і вогник починав жевріти в очах. ...але зізнаюся. Я ще НІ РАЗУ не стрибав спиною. Angel Pardon

_________________
А-Га
ПовідомленняVictorT © 06.01.10 14:26:21    

ANGELo написав(ла):
Я ще НІ РАЗУ не стрибав спиною.
Аналогии продолжаются? Very Happy
_________________
Лучше день потерять, а потом за пять минут долететь © м/ф «Крылья, ноги, хвост»
ПовідомленняFreemko © 06.01.10 15:43:46    

чудова розповідь  Good
+1 на стрибки під зорями ))
ПовідомленняCrank © 11.01.10 18:02:10    

Якщо будуть нічні стрибки "В повний місяць, ясне небо, при сяйві зірок" я буду в захваті!!! Yahoo
_________________
У человека нет крыльев, но это не значит что он не может покорить воздушную стихию!
ПовідомленняJamajka © 13.01.10 15:12:06    

Капєц, поки читала "ісповідь", то лодоні повільно ставали вологими Angel так гарно втсе описав.. одразу в голові спогади вилізли з транспорантами "а я там була! а я то зробила! а треба ще!" Happy тільки от знову треба набратися сміливості, бо сцикуха ще та Secret  Very Happy
_________________
кохайтеся, Україні потрібні футболісти
ПовідомленняLeona © 14.01.10 0:31:00    

Jamajka написав(ла):
то лодоні повільно ставали вологими  Angel  
дивно, що тут ще ніхто не спошлив  Very Happy  Angel
_________________
Выпей кофе, если тебе плохо. Лучше не станет, но хоть кофе выпьешь.
ПовідомленняLia © 14.01.10 9:42:42    

Описано класно Smile , ANGELo, тобі треба книжки писати на екстрім тематику - буде  Bomb
_________________
Ad astra!!!
ПовідомленняANGELo © 15.01.10 0:17:14    

Lia написав(ла):
тобі треба книжки писати на екстрім тематику
та ну!  Very Happy Мені хіба "замєткі пісать в ґазєту. Про нашеґо мальчіка". Тобто нашого "Батька-Брехунця". Я прямо як його біограф буду. Jokingly От стане "ЛЕК" світовою організацією, то я на старості літ випущу книгу "Батько і я. Мемуари." і буду мати на що харчуватися на заході свого життя.
_________________
А-Га
Показувати:   
Нова тема   Відповісти    Форум Lviv eXtreme club -> Роуп-джампінг / Бридж-джампинг / Банджи-джампинг Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 2
1, 2  далі

 
Перейти до:  






© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС




Экстремальный портал VVV.RU