Стат ті

Перед вами текст Zippo ставший класикою, оскільки з часу написання він зекономив час мабуть вже не одній тисячі бажаючих стрибнути з парашутом, спрямувавши їх у правильному напрямку, у тому числі і мене.

З тих часів сталися деякі невеликі організаційні зміни, а саме:

• зараз підготовка до стрибка і сам стрибок проходять в один день безпосередньо на аеродромі Цунів: у суботу чи неділю приїхав, пройшов інструктаж, стрибнув, отримав свідоцтво парашутиста.
• для того, щоб на аеродромі орієнтувались, скільки буде народу (кількість парашутів обмежена), а вам самим уточнити, чи плануються на обраний вами для подвига вихідний стрибки – дуже бажано попередньо зголоситись за телефоном 067 369 27 16 та 067 369 27 16, Костюк Віталій Володимирович, командир парашутної ланки. Якщо раптом не можете додзвонитись – ось ще два контакти: 096 43 88 113 Дяк Олег Омел’янович, 096 382 31 82 Євген Корчинський.
• Ціна стрибка з 04.052012 року разом із навчанням і страховкою – 350 гр.
• Білет на електричку до станції Затока зараз коштує 5 гр.

Не поспішайте дзвонити за вищевказаними телефонами відразу після першого абзацу нижченаведеного тексту!!! Прочитайте і другий!!! І загалом увесь текст до кінця, щоб не задавати зайвих питань! Довжина тексту – то перевірка вашої психічної витривалості і твердості вашого бажання опанувати п’ятий океан :)

EugeneKorchinsky

Блі...н...н! Як я хочу стрибнути з парашутом!!! Якщо вас ця думка турбує по-декілька раз на день, то ви потрапили саме туди, де це успішно лікують. Почнем з того, де ви повинні втілити свою божевільну мрію і доказати всім, за одно і собі, що ви це можете і зробити. Значить так, стрибати будем під керівництвом Львівського АСК, спитаете чому? Та тому, що інших альтернатив у вас поблизу нема ха-ха (така собі монополія). І так, що нам потрібно для того щоб здійснити свій перший, а може, вже й не перший стрибок.
1) якийсь документ, який буде засвідчувати вашу неврівноважену особистість;
2) свіжесенький аналіз крові, калу, сечі;
3) свіжу флюрографію ваших прокурених легень, хе-хе;
4) десятиметрову стрічку кардіограми серця (може бути вашого здорового сусіда, й так ніхто не дасть дупля, чия вона ?);
5) парашутисточкам справочку від гінеколога (чи не вагітні ви?);
6) ваші фото 3 х 4; 4,5 х 3,5 і так далі;
7) довідку від психіатра і наркомана, ой, нарколога;
8) копію заповіту не потрібно;
9) і грошенят, десь в районі 50 грн, на те, щоб лікар бився у груди і переконував всіх, що ви здоровіші за космонавта ?.
Ну ось і все, здається...

Ну, а тепер серйозно, бо всього цього вам не потрібно, крім паспорта, звісно, не закордонного, а українського, ідентификаційного коду, самого бажання стрибнути, трошечки часу, ну і як тут не обійтись без грошенят.
А тепер все це докладніше.

Перше, що вам потрібно зробити, так це зателефонувати у клуб Львівському АСК. тел. 8 (0322) 75-05-91 (а самогубців, велике прохання, не телефонувати). Дозвонившись, якщо вам повезе, то трубочку візьме один із інструкторів, або ще хтось. Якщо ні, то говорити з вами буде жіночка, яка багатьох “виводить” з себе незнанням ситуації, або, взагалі, чого від неї хочуть, але то таке… ? Потрібно уточнити на котру годину вам приходити на попередню підготовку, як правило це о 17:00 по вул. Левицького 84. Заняття проводяться у четверг та п’ятницю (обидва дні), а стрибки у суботу та неділю, або у святкові дні. Якщо ви вже стрибали у нас цього року, то ви незадумуючись приходите у п’ятницю о 19:00 на якихось там 45-90 хв.

І так, прийшовши у зазначений день без запізнень, (цього тут не люблять) у клуб Львівського АСК, ви будете намагатись уважненько слухати інструктора, який у свою чергу, буде намагатися вбити у вашу світлу голівоньку хоч якісь знання, а саме:
1) покаже на малюнках (стендах) класу як ви маєте правильно сидіти у літаку;
2) як працює теоретично парашут з яким ви будете стрибати, а саме Д-5 с 2 та Д1-5у;
3) як себе поводити, на летовищі (де можна ходити, а де ні), і ще цілу купу цікавої інформації. Далі підуть практичні заняття, а саме:
-тренування по відділенню від літака;
-тренування по введенню в дію основного парашута;
-тренування по керуванню парашутом;
-тренування по діях парашутиста в особливих (аварійних) випадках;
-тренування по приземленню у нечистоти ?.
Здається, мені, що все.

Після занятть, чи навіть під час них, ви можете “завалити” інструктора запитаннями. Щоб хоч трошки допомогти інструктору і полегшити йому життя, я дам відповіді на деякі з питань.

UPD. В зв'язку з тим, що стаття була написана ше в давні часи, порядки дещо змінились, і тепер інструктаж відбувається беспоредньо на летовищі в день стрибка. Отже, вам необхідно прибути на летовище не пізніше десятої години ранку. Актуальні телефони: 096 43 88 113 Олег Омелянович (командир парашутної ланки), 096 382 31 82 Євген Корчинський

Скільки бабла це коштує?

Станом на 04.05.2012 – перший самостійний стрибок з висоти 800-1000 м. коштує рівно стільки грошей (монет) скільки ви бачите на малюнку :-), а саме 350 грн.. Другий стрибок у цьому сезоні обійдеться вам у 330 грн.. Ну і третій 310 грн., дальше на халяву не розраховувати… Ну і, звісно, що треба мати ще декілька дзвінких монет в кишені, на випадок, коли ви забудете розчекувати страхуючий прилад на запасному парашуті - 20 грн., або загубите кільце основного парашута 35 грн., хоч це буде дуже важко зробити, оскільки кільце буде міцно закріплено гумкою на вашому зап’ясті.

Що на себе напялити?

Та приктично все, що не буде шкода вам забруднити, так як на приземленні ви неодмінно будете падати. Вас може волочити по полю, а якщо вам ще “повезе”, то по полю, яке добрий господар недавно удобрив. І таке бувало, хе-хе. Тому я б радив вам про всяк випадок, брати щось з собою, щоб, вразі чого, можна було переодягнутись. Але є одне але! Ваші наряди. (а-ля кутюр) мають відповідати деяким критеріям, а саме:
Довгий рукав на застібку, або на гумку (всякі там светрики не підходять). Штани мають бути довгі (шортики і бріджики не канають). Взуття має бути, щось на зразок воєнних чоботів, або з товстою підошвою, не більше за 3 см. (ніяких там балеток, кедів і кросівок). Ще б я порадив взяти, в кого є еластичний бинт, зайвий раз не завадить підстрахувати свої тендітні ноженята, особливо прекрасній половині людства. На рахунок десантної шапочки не хвилюйтесь, вам її видадуть на летовищі. Перед стрибком вам доведеться зняти: ювелірні і інші прикраси, годинники і т. д., і залишити їх своїм друзям, або в класі, який закривається на ключ (а на рахунок злодіїв, так їх в нас, приктично, не залишилось! Ми їх з літака і без парашута ? ). Також доведеться вийняти з кишень крихкі, колючі , ріжучі предмети. Хто не може обійтись без своїх окулярів, то постарайтесь їх міцно закріпити гумкою, якщо це для вас буде важко, то поверх них ми вдягнемо спеціальні парашутні окуляри.

Що брати з хавчика?

Хто може стрибати?

На чому ми будемо літати, з чим будемо ми стрибати?

І так, підіймати нас будуть на ЛА (летательный апарат) АН-2 "кукурузник" (to Едуард Зенонович, якщо ви це читаєте, то вибачте, я ваш АН-2 кукурузником не обзивав, це все народні маси ? ) У інших колах ще його називають “робоча лошадка”, ще б пак,1000 коней на носі.
Стрибати будемо з найнадійнішим військовим парашутом Д-5 серії 2, площею купола 83 м (я вам скажу чесно плахта чималенька). Ті перці, які вже мають декілька стрибків за плечима і хочуть стати справжніми спортсменами-парашутистами, то вам Д1- 5У, їх ще називають у народі "дубами".

тіпа безпека :-D

" -- А якщо не відкриється?…
-- Є запасний!
-- А якщо і запасний не відкриється?..."

Одвічні запитання першоразника до будь-кого з стрибаючих, а за інструкторів я взагалі мовчу, я їм просто співчуваю, ги-ги. Ну що б я вам порекомендував у цьому випадку робити… Напевно махати, що є сил руками може щось та й вийде з цього. O!!! Згадав один відомий усім вислів “я знаю звідки виходить адреналін”. :-D. Ну як можна на це серйозно відповісти, коли чуєш в сотий раз цю дискусію. Особисто я відповідаю на ці запитання таким чином:
--- Стрибати будите з найнадійнішим військовим парашутом Д-5 серії 2, (Що нам це говорить?) Що його конструкцію придумали, ще за царя Гороха і до цих днів нічого надійнішого ще не придумали і невідомо чи придумають.
--- Хто укладає парашут? Укладають парашути тільки досвідчені інструктора. Так, що заморочувати собі голову цим запитанням не варто. Запасний З-5 або як, ще кажуть просто (запаска) у нас взагалі витвір мистецтва. Відкривається це чудо техніки за 1 секунду.
--- З якою силою я гепнусь об землю? Навантаження на ноги при приземленні буде, десь приблизно, таке, як би ви стрибнули з звичайного стола (1м.) (Я вже починаю співчувати сусідам…) Але на цьому не потрібно зациклюватись, раз на раз не приходиться, приземлення може бути и жорсткішим, а може і ще м'якішим (залежить від багатьох факторів), тому в будь-якому випадку краще розраховувати на жорстке приземлення.

Як можна дошкандибати до летовища?

Щасливі власники "залізних коней" можуть добратись на летовище своїм транспортом. Для цього вам буде потрібно виїжджати зі Львова по вул. Городоцькій i продовжувати свою мандрiвку до районного центру Городок. Після в'їзду в Городок, на відстані 2 км від початку буде поворот направо - Івано-Франково. Повернувши, зразу пригальмовуем, там багатсько ям ?! Не поспішаючи, їдемо далі. Приблизно через 4 км 700 м, буде поворот наліво з дорожним знаком "аеродром", це буде найкоротша дорога, але приготуйтесь до випробувань свого "залізного коня", бо дорога там просто звіздец, особливо взимку. Якщо "конячку" вам шкода, то можна проїхати ще 1 км далі, там теж буде поворот наліво і дорога значно краща. В будь-якому з варіантів, ми рухаємось до брами летовища, на цеглину при заїзді не звертаємо увагу, заїзджаємо і ставимо машину на псевдо стоянку. Далі рухаємось на своїх двох до казарми.
Якщо ви босяки, такі як я, то їздимо по-босячому - ЕЛЕКТРИЧКОЮ. Хто забув, то нагадую, що вона відправляється з приміського вокзалу о 00:25, 04:19, 05:35, 07:42, 08:45, 10:50, 14:15, 16:20, 17:34, 17:55; 19:13, 20:14, 20:40 до станції "Затока" . Білет коштує 2.51 грн. Звичайно, що з цих всіх маршрутів нам потрібно сідати лише на 07:42 або 08:45, в залежності на котру годину треба бути на летовищі, решта розклад, я так для пантiв написав, може, кому з доїзджєючих треба буде ?. По прибутті на станцію "Затока", знаходимо таких самих братів по духу як ви, які вже були, або знають дорогу до летовища, і падаєте їм на хвіст. Якщо таких нема, то хутко лапаєм когось з місцевих (поки вони ще не встигли розбігтись від електричечки), робим їм допит і так взнаєм дорогу до летовища. До речі існує давня неписана традиція, що ті, хто їде на аеродром електричкою, стараються сідати у третій вагон (звичайно, ті хто знає про існування цієї традиції).

Бо вже той день коли... або день стрибка.

Діставшись, правдами й неправдами, до місця здійснення мрій (летовище), стараємось ходити бандою, "щоб нас боялись і не насміхались", хе-хе. Ходимо купою для того, щоб не перешкоджати руху літаків і тільки у спеціально відведених місцях, про які вам розказували на попередній підготовці. Не хвилюйтесь, їх, ой, як багато. Після того, як всі юні екстримали зібралися в одну купу, шукаємо наших наставників-інструкторів. Далі, через деякий час, буде шикування перед входом у казарму для того, щоб порахувати ваші гарячі голови і зареєструвати вас у документах. Після цього, вся юрба пензлює до "айболіта", який вас розпитуе про ваші минулі травми, самопочуття, перевіряє ваш тиск, пульс і дає своє заключення - "жити будеш, тфу, не то.., стрибати можеш". Далі, як кажуть, "повторение мать учения". Що це означає? А означає це те, що ви знов залазите у тренажери підвісних систем і знов тренуєтесь. За одно показуємо свої знання інструктору, який, якщо треба, вас поправить і пояснить чому так, а не інакше. Займає це все дійство (повторення матеріалу) здебільшого 30 хв. Після чого ми йдемо у парашутний клас і підганяємо на себе парашут, як костюмчик чи платтячко ? за одно не забуваємо номер свого парашута, щоб пізніше не вдягнути чийогось другого. Платим грошенята, а як же без цього, і все! Далі маємо трохи вільного часу, який буде залежати від нашої кількості, готовності і ще іших технічних моментів. Цей час можемо використовувати як завгодно: (можна перекусити, пофотографуватись, пограти у футбол,подивитися авіашоу іграшкового літачка нашого парашутиста Касторського, хе-хе, сходити в туалет, або навіть поприставати до дівчат ? ) Лунає команда ВДЯГАТИСЬ! І тут починається радісна метушня, всі починають збігатися у клас і одягати парашути. Вдягнувшись, нас ще раз ретельно оглядають, розставляють по вазі і за руку ведуть у літак, хе-хе. Дир-дир-дир, і ви вже на висоті 800-1000 м. Тут вже в кожного по-різному. Хтось догризає останні нігті, хтось сміється, комусь погано, “короче”, весело… Тут раптом наше вухо ріжуть короткі, пронизливі до кісток, сигнали пілота біб-біб. Це сигнал, в першу чергу для випускаючого "викопувача-Вєталя", або "виштовхувача-Омельяновича" :-D Команда: ВСТАЛИИ->ГОТУЙСЯ->(довгий сигнал) Б-І-І..->ПІШОВ->ВІДКЛЮЧКА МОЗКУ... хе-хе.
Далі.. А далі велика п'янка...

Що спробувати ще, або що робити в міжсезоння?

Мінздрав попереджує: після свого першого стрибка ви вже не зможете спокійно ходити по землі, і зовсім по інакшому будете дивитись на небо, ніж раніше. В вас будуть майже справжні ломки, і ви будете з нетерпінням чекати вихідних, щоби знову відчути вільне падіння. Особливо течія хвороби буде загострюватись у період міжсезоння, тому ви будите шукати різного рода замінники.

/* Тут написать всякую хрень про покатушки на самолётах и планерах на нашем аэродроме. И, может быть, про всякие там пещеры, рафтинги, лыжи/сноуборды, горы. */

Якщо ви й досі не найшли відповіді на свої питання, то можливо ви їх найдете тут.