Lviv eXtreme club


Стат ті

12.01.2005
Перепустка в небо
У кращі часи клуб мав “аж” три літаки Ан-2 
(Архів “Газети”)

Зізнаюся чесно, досі не натрапляла на таку дивну рекламу. Коли зателефонувала за зазначеним на біґборді номером і запитала, чи справді потрапила в школу приватних пілотів, чоловік на іншому кінці дроту розсміявся.

А я розгубилася. Виявляється, це номер... Львівського авіаційно-спортивного клубу (ЛАСК), який підпорядковується Товариству сприяння обороні України.

Згодом, уже в безпосередній розмові з Іваном Семеновичем Кравчуком, начальником штабу ЛАСК і керівником польотів, з’ясувала, що він уперше від мене почув про те, що їх рекламують як школу приватних пілотів, і висловив припущення, що це, мабуть, хтось із пілотів вирішив зацікавити заможних львів’ян, розмістивши таку інформацію на біґборді. І це не дивно, адже навіть якщо ви дуже любите небуденні відчуття, польоти на літаку не такі доступні, як, скажімо, катання на лижах.

Відповідаючи на запитання кореспондента “Газети” про те, що потрібно, аби стати пілотом-любителем, Іван Кравчук назвав дві основні вимоги: здоров’я й тугий гаманець. Навчання складається з двох курсів: теоретичного і практичного. І якщо теоретичну частину з в’язанки різних предметів (літаководіння, аеродинаміка, авіаційна метеорологія тощо) ви ще спроможні оплатити, то на практичну грошей точно забракне. Крім того, мусите зважити, чи вистачить часу та терпіння впродовж двох місяців тричі на тиждень відвідувати всі ці лекції, які читають поважні люди – кандидати в майстри з льотного спорту та першорозрядники. А коли прослухаєте весь курс, чи матимете бажання з кожного предмета складати залік? А їх “лише” сім. І тільки після того вас, згідно з наказом, допустять до льотного навчання, яке також проводять тричі на тиждень.

Загалом необхідно налітати разом з інструктором не менш ніж дев’ять годин, аби отримати право піднятися в небо самостійно. Зауважу, льотна година коштує дорого. Тому добре подумайте, чи вам справді кортить літати. За словами Івана Кравчука, школу пілотажу в їхньому клубі проходять здебільшого директори фабрик, заводів, мереж кабельного ТБ, себто люди переважно сорокарічного віку, для яких польоти належать до категорії особливих розваг. Приходять до них і студенти. Адже самостійно підніматися на літаку в небо можна вже із шістнадцяти років, якщо дозволяють медичні показники – літати до шістдесяти. Молоді люди старанно відвідують теоретичні заняття, але коли справа доходить до практики, дають задній хід. Проте бувають серед них і такі, яким дуже хочеться випробувати теорію на практиці – вони піднімаються в небо на 6-15 хвилин, залежно від того, скільки можуть заплатити.

Нині серед львів’ян є п’ятнадцять пілотів, які хоч не періодично, але піднімаються в небо. Практичні заняття Львівського авіаційно-спортивного клубу відбуваються на аеродромі Цунів, за п’ять кілометрів від Городка.

У кращі часи клуб мав 15 літаків Як-52, три Ан-2. Нині їх залишилося чотири та два відповідно, а також три вертольоти. Вже близько десяти років  не поновлюють матеріально-технічної бази клубу, проте кожен апарат проходить техогляд, його ремонтують.

За плечима нинішнього керівника польотами та начальника штабу ЛАСК Івана Семеновича Кравчука – сорок років польотів на найрізноманітніших літаках. Мій співрозмовник згадує, що колись серед його учнів була дівчина, яка добре літала, навіть спробувала вступити до Харківського авіаційного інституту. Однак її не зарахували. А нещодавно в клубі навчалася дружина одного з чиновників Львівської облдержадміністрації.

“У багатих – свої дивацтва”, – стверджує народна мудрість. Одні будують вілли на далеких островах, здійснюють навколосвітні подорожі, а інші купують літаки. До числа останніх, до слова, належить мер міста Трускавця Лев Грицак.

Леся Олендій, Львівська газета




© 2001-2017, eXtreme.lviv.ua     При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове
СТАНЬ
ОДНИМ
З НАС


Экстремальный портал VVV.RU